
- •Авторське право в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •Адміністративна відповідальність за порушення права інтелектуальної власності.
- •Видавничий договір. Договір на депонування рукопису.
- •Виключення в майнових правах. Вільне використання творів.
- •Виникнення, становлення і розвиток інтелектуальної власності.
- •Державне управління інтелектуальною власністю.
- •Державний департамент інтелектуальної власності, його завдання і повноваження.
- •Джерела права промислової власності.
- •Договір комерційної концесії (франчайзингу).
- •Договір на похідні твори.
- •Договір художнього замовлення.
- •Захист прав патентовласника. Захист прав на знаки для товарів і послуг.
- •Заявочний і конвенційний пріоритет: порівняльна характеристика.
- •Категорії судових спорів у сфері інтелектуальної власності.
- •Майнові права автора та іншої особи, що має авторське право.
- •Міжнародні договори про охорону інтелектуальної власності.
- •Міжнародні організації, які здійснюють охорону інтелектуальної власності. Воів.
- •Національна патентна система. Процедура патентування (може бути 25).
- •Об’єкти авторського права.
- •Об’єкти промислової власності: поняття і види, загальна характеристика.
- •Особисті немайнові права авторів.
- •Особливості захисту авторського права і суміжних прав.
- •Особливості оформлення та здійснення патентних прав на об’єкти, що становлять державну таємницю.
- •Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •Оформлення прав на корисну модель.
- •Охорона прав на сорти рослин, породи тварин.
- •Поняття і види авторських договорів.
- •Поняття і види порушень авторських прав.
- •Поняття і види результатів творчості, що охороняється авторським правом.
- •Поняття і суб’єкти суміжних прав.
- •Поняття і умови охороноспроможності промислового зразка.
- •Поняття промислової власності і права промислової власності.
- •Поняття та види ліцензійного договору, його форма і зміст.
- •Поняття та умови охороноспроможності винаходу.
- •Поняття, ознаки результату творчої діяльності як об’єкта правової охорони.
- •Поняття, ознаки та характерні особливості інтелектуальної власності.
- •Поняття, характерні ознаки права інтелектуальної власності.
- •Порушення прав на об'єкти авторського права і суміжних прав.
- •Постановчий та сценарний договори.
- •Права та обов'язки власника патенту.
- •Право на конфіденційну інформацію.
- •Право на найменування місця походження товару.
- •Право на наукові відкриття.
- •Право на науково-технічну інформацію: поняття та зміст.
- •Право на фірмове найменування.
- •Правовий статус патентних повірених.
- •Процедура міжнародної реєстрації ів.
- •Співавторство і співробітництво: порівняльна характеристика.
- •Способи захисту особистих немайнових прав автора об’єкта інтелектуальної власності.
- •Строк дії авторських і суміжних прав. Правонаступництво. Строк дії авторських прав
- •Строк дії суміжних прав
- •Правонаступництво
- •Суб’єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •Суб’єкти та зміст авторських відносин.
- •Суб’єктивні права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •Суб’єктивні суміжні права, їх зміст і межі.
- •Топографії інтегральних мікросхем як об’єкт правової охорони.
- •Торговельна марка як об’єкт правової охорони.
- •Форми (джерела) права інтелектуальної власності.
- •Форми і способи захисту прав власників об’єктів інтелектуальної власності.
Поняття та умови охороноспроможності винаходу.
Законодавство не обмежує поле винахідницької діяльності певною технологічною галуззю.
Винахід вважається патентоздатним, якщо він є новим, має винахідницький рівень та є придатним до промислового використання.
Винахід є новим, якщо його сутність не відома з рівня техніки. Такий рівень щодо заявленої пропозиції визнається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Це означає, що до дати пріоритету заявки сутність цього або тотожного рішення не була розкрита ні в Україні, ні за кордоном для невизначеного кола осіб настільки, що стало можливим його використання. Бувають випадки, коли новатор самостійно вирішує певні задачі. Інколи виявляється, що така задача вже вирішена, але відомості про це ще не дійшли до винахідника. Винахід повинен давати нове технічне рішення, не відоме сучасному рівню техніки. Тому не може бути визнана винаходом пропозиція, описана у вітчизняній чи зарубіжній літературі або впроваджена у виробництво в Україні чи за її межами.
Не визнається винаходом пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське свідоцтво чи патент. Причому не має значення, де видано авторське свідоцтво чи патент — в Україні чи за кордоном. Новизна пропозиції втрачається, коли відомості про її сутність розголошені іншим шляхом до її заявки і роблять можливим її використання третіми особами. Тому автор пропозиції, що може бути визнана винаходом, а також інші особи, які мають відношення до пропозиції, повинні уникати будь-якого розголошення змісту пропозиції до її заявки. Це має значення не лише для автора, а й для держави. У разі розголошення суті пропозиції до її заявки, хоча б і самим автором, останній втрачає право на одержання охоронного документа, оскільки держава не може гарантувати охорону такої пропозиції. У цьому випадку втрачається можливість патентування пропозиції за кордоном і вона може бути використана іноземними особами без будь-якого дозволу і без виплати винагороди за її використання.
Проте з цього загального правила Законом встановлений важливий виняток. Якщо сам винахідник чи особа, яка одержала інформацію про винахід від винахідника прямо чи опосередковано, виявлять цю інформацію, але не раніше як за 12 місяців до дати подання заявки, то таке розкриття інформації про винахід не впливає на визнання його патентоздатності. Тобто новизна пропозиції не втрачається.
Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця його сутність не випливає з рівня техніки. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Хоча в Законі про це прямо не йдеться, але це випливає з його змісту. Винахід — це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Це рішення істотно відрізняється від подібних відомих рішень (прототипів) такими ознаками чи перевагами, що роблять доцільним його використання[7, c. 126-128].
Винахідництво — це творчий пошук, створення нового пристрою, технології, матеріалу тощо. Про це йдеться в Законі: право авторства на винахід належить громадянинові, який створив винахід. Тому не вважається винаходом запозичення відомого рішення, перенесення і використання позитивного досвіду, хоча ці заходи можуть бути дуже ефективними. У них немає творчого процесу, самого винахідництва. Проте одного творчого характеру для визнання за пропозицією винахідницького рівня ще не достатньо. Може мати місце творчість, а підстав для визнання її результатів винаходом не буде. Пропозиція має творчий характер, але не відповідає вимогам патентоздатності. Вона визнається такою, що має винахідницький рівень, якщо порівняно з рішеннями, відомими в науці й техніці на дату пріоритету, пропозиція характеризується новою якістю, перевагами, які позитивно вирізняють її від відомих рішень. Винахідницьким рівнем відзначаються, зокрема, пропозиції, що відкривають нові галузі техніки, нові напрями у суспільному виробництві, медицині, сільському господарстві або створюють нові види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. Винахідницьким рівнем відзначаються пропозиції, що істотно поліпшують умови і безпеку праці, а також саму продукцію, вироблену на основі даної пропозиції.