
- •Авторське право в об’єктивному і суб’єктивному розумінні.
- •Адміністративна відповідальність за порушення права інтелектуальної власності.
- •Видавничий договір. Договір на депонування рукопису.
- •Виключення в майнових правах. Вільне використання творів.
- •Виникнення, становлення і розвиток інтелектуальної власності.
- •Державне управління інтелектуальною власністю.
- •Державний департамент інтелектуальної власності, його завдання і повноваження.
- •Джерела права промислової власності.
- •Договір комерційної концесії (франчайзингу).
- •Договір на похідні твори.
- •Договір художнього замовлення.
- •Захист прав патентовласника. Захист прав на знаки для товарів і послуг.
- •Заявочний і конвенційний пріоритет: порівняльна характеристика.
- •Категорії судових спорів у сфері інтелектуальної власності.
- •Майнові права автора та іншої особи, що має авторське право.
- •Міжнародні договори про охорону інтелектуальної власності.
- •Міжнародні організації, які здійснюють охорону інтелектуальної власності. Воів.
- •Національна патентна система. Процедура патентування (може бути 25).
- •Об’єкти авторського права.
- •Об’єкти промислової власності: поняття і види, загальна характеристика.
- •Особисті немайнові права авторів.
- •Особливості захисту авторського права і суміжних прав.
- •Особливості оформлення та здійснення патентних прав на об’єкти, що становлять державну таємницю.
- •Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •Оформлення прав на корисну модель.
- •Охорона прав на сорти рослин, породи тварин.
- •Поняття і види авторських договорів.
- •Поняття і види порушень авторських прав.
- •Поняття і види результатів творчості, що охороняється авторським правом.
- •Поняття і суб’єкти суміжних прав.
- •Поняття і умови охороноспроможності промислового зразка.
- •Поняття промислової власності і права промислової власності.
- •Поняття та види ліцензійного договору, його форма і зміст.
- •Поняття та умови охороноспроможності винаходу.
- •Поняття, ознаки результату творчої діяльності як об’єкта правової охорони.
- •Поняття, ознаки та характерні особливості інтелектуальної власності.
- •Поняття, характерні ознаки права інтелектуальної власності.
- •Порушення прав на об'єкти авторського права і суміжних прав.
- •Постановчий та сценарний договори.
- •Права та обов'язки власника патенту.
- •Право на конфіденційну інформацію.
- •Право на найменування місця походження товару.
- •Право на наукові відкриття.
- •Право на науково-технічну інформацію: поняття та зміст.
- •Право на фірмове найменування.
- •Правовий статус патентних повірених.
- •Процедура міжнародної реєстрації ів.
- •Співавторство і співробітництво: порівняльна характеристика.
- •Способи захисту особистих немайнових прав автора об’єкта інтелектуальної власності.
- •Строк дії авторських і суміжних прав. Правонаступництво. Строк дії авторських прав
- •Строк дії суміжних прав
- •Правонаступництво
- •Суб’єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •Суб’єкти та зміст авторських відносин.
- •Суб’єктивні права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки.
- •Суб’єктивні суміжні права, їх зміст і межі.
- •Топографії інтегральних мікросхем як об’єкт правової охорони.
- •Торговельна марка як об’єкт правової охорони.
- •Форми (джерела) права інтелектуальної власності.
- •Форми і способи захисту прав власників об’єктів інтелектуальної власності.
Поняття і суб’єкти суміжних прав.
Предметом правової охорони є також права, що тісно пов'язані з авторськими, але мають самостійний характер і отримали назву суміжних прав. Суміжні права можна визначити як права на результати творчої діяльності виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення та їх правонаступників, яким на підставах, передбачених законом, передані ці права. Права, суб'єктів авторських і суміжних прав поділяються на майнові та особисті немайнові.
Об'єктами суміжних прав є:
виконання;
фонограми і відеограми;
програми (передачі) організацій мовлення.
Суб'єктами суміжних прав є виконавці, виробники фонограм, відеограм і організації мовлення. Виконавцями вважаються співаки, актори, музиканти, диригенти, танцюристи та інші особи, які виконують твори літератури або мистецтва тощо. Водночас згідно зі ст. 450 ЦК України суб'єктами суміжних прав можуть бути також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону. Тому суб'єктів суміжних прав можна поділити на первинних суб'єктів суміжних прав (акторів, музикантів, танцюристів тощо) і осіб, які набули відповідних прав на підставі договору чи закону. До таких осіб належать спадкоємці, інші правонаступники.
Кожна з перерахованих вище груп суб'єктів має права як немайнового, так і майнового характеру. До майнових прав, властивих всім суб'єктам суміжних прав, належать:
право на використання об'єкта суміжних прав;
виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав;
право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання;
інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Зміст майнових прав виконавця розкривається у ст. 39 Закону України
«Про авторське право і суміжні права». Отже майновим правом виконавців є їх виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:
публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір);
фіксацію у фонограмах чи відеограмах своїх раніше незафіксованих виконань;
відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих без їх згоди у фонограмі чи відеограмі, чи за їх згодою, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку вони дали свою згоду;
розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, шляхом першого продажу або іншої передачі права власності в разі, коли вони при першій фіксації виконання не дали дозволу виробнику фонограми (виробнику відеограми) на її подальше відтворення;
комерційний прокат, майновий найм своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, якщо при фіксації не було їх згоди на комерційний прокат і майновий найм, навіть після розповсюдження виконань, здійсненого виробником фонограми (відеограми) або за його дозволом;
розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмах чи відеограмах, через будь-які засоби зв'язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, якщо при першій фіксації виконання не було їх згоди на такий вид розповсюдження.
Виконавцю належать також немайнові права:
вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;
вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням, якщо це можливо;
вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі й репутації.
Суб'єктами суміжних прав є також організації мовлення. У ст. 41 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначені майнові права організацій мовлення, до яких належать виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:
публічне сповіщення своїх програм шляхом трансляції і ретрансляції;
фіксацію своїх програм на матеріальному носії та їх відтворення;
публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом.
Закон України «Про авторське право і суміжні права» встановлює певні обмеження щодо майнових прав виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення. Зокрема, допускає використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксацію, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення, якщо:
відтворення зазначених об'єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;
право на відтворення не поширюється на експорт відтворених примірни-ків фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;
за суб'єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників.
Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону.
1. Виробників фонограм та організації мовлення, як суб'єктів суміжних прав, об'єднує те, що їх діяльність спрямована на представлення творів широкій публіці. Первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.
Виконавець — актор (театру, кіно тощо), співак, музикант, танцюрист або інша особа, яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури, мистецтва чи твори народної творчості, циркові, естрадні, лялькові номери, пантоміми тощо, а також диригент музичних і музично-драматичних творів. Виконавцем може бути тільки фізична особа. Причому ні вік, ні обсяг дієздатності не впливають на здатність особи бути виконавцем і набувати статусу суб'єкта суміжних прав. Щодо реалізації цих прав — вона здійснюється відповідно до чинного законодавства. Так, особа у віці до чотирнадцяти років самостійно здійснює особисті немайнові права, а з чотирнадцяти років — також і майнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Виробник відеограми — фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього). Виробник фонограми — фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків. Виробником фонограми (відеограми) може бути як фізична, так і юридична особа. Ініціатива, про яку йдеться, може носити будь-який характер: пошук виконавців, оренда приміщення, наймання робітників, укладення договорів та інше. Фактично всі ці дії охоплюються поняттям «продюсерство», що у даному випадку синонімічно поняттю «виробництво фонограми (відеограми)». Проте визначення «виробництва фонограми (відеограми)» в законодавстві немає. Виходячи з практики, виробництво фонограми (відеограми) можна визначити як дії фізичної або юридичної особи, спрямовані на організаційне та фінансове забезпечення здійснення першого звукозапису (відеозапису) будь-яких звуків або виконань (зображень) на будь-якому матеріальному носії. Під відповідальністю слід розуміти перш за все подальше правомірне використання фонограми (відеограми) виробником. Про правомірність створення не йдеться, оскільки звукозапис (відеозапис), зроблений з порушенням прав авторів і (або) виконавців, взагалі не вважається фонограмою (відеограмою). Організація мовлення — організація ефірного мовлення чи організація кабельного мовлення. Відповідно, організація ефірного мовлення — телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо) у будь-якому частотному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників), а організація кабельного мовлення — телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою того чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи іншого виду). Організацією мовлення може бути виключно юридична особа. Діяльність в галузі телебачення і радіомовлення підлягає ліцензуванню.
2. Суб'єктами суміжних прав є також інші особи, які набули таких прав відповідно до договору чи закону. До таких осіб належать спадкоємці фізичної особи — суб'єкта суміжних прав. Що стосується осіб, до яких такі права перейшли за договором, то слід зазначити, що до них мають перейти, по-перше, всі виключні права, по-друге, ці права мають бути або відчужені цій особі (наприклад, на підставі договору купівлі-продажу чи дарування), або перейти за ліцензійним договором на весь строк їх існування. Таким чином, особи, до яких певні суміжні права перейшли за ліцензійним договором на підставі невиключної ліцензії та на строк, менший ніж строк дії цих прав, не набувають статусу суб'єкта суміжних прав (наприклад, дистриб'ютори, або особи, яким майнові суміжні права передані за договором застави).