6. Домашнє завдання.

Складіть діалоги 1) між вчителем та учнем; 2) між учнями;

3) між донькою (сином) і матір’ю (батьком).

Використайте 4-6 звертань (поширених і непоширених), проілюструйте різні правила постановки розділових знаків.

Тема. Іменник як частина мови. 6 клас.

Мета організації уроку: Сформувати в учнів поняття про іменник як частину мови (його значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль); функціонування іменників у різних типах і стилях мовлення та відповідні уміння на основі відтворення знань і вмінь, отриманих у початковій школі.

Учні мають знати:

— іменник – це самостійна частина мови, що називає предмет і відповідає на питання хто? або що?

Під предметом об’єднуються різні лексичні значення, але всі вони сприймаються як назви предмета. Це можуть бути назви:

а) істот (людина, викладач, птах, артист, олень, кінь); відповідають на питання хто?

б) неістот. До неістот відносять назви рослин (пшениця, дуб, яблуня, волошка); явищ природи (дощ, сніг, вітер, мороз, відлига); дії або стану (біг, читання, перепис, підготовка); е) якостей, властивостей, станів, відчуттів, мислення, культури (радість, юність, краса, щедрість, ідея, припущення, без культур’я).

2.Іменники можуть позначати загальні та власні назви:.

а) загальні назви стосуються багатьох однакових предметів: школа, магазин, стіл, одяг, спорт, вішалка;

б) власні назви стосуються окремих предметів: Карпати, Львів, Рось, Україна, Європа, Київ, Бояпка.

3. Іменники змінюються за числами:

• є іменники, що вживаються тільки в однині (Україна, радість);

• є іменники, що вживаються тільки у множині (Карпати, ворота, фінанси).

• є іменники, що вживаються як в однині, так і в множині (дерево – дерева, поле — поля, горіх — горіхи)

4. Кожен іменник має в однині форму одного з трьох родів:

• чоловічого (соловей, сад);

• жіночого (Батьківщина, мати);

• середнього (поле, море, дитя);

• спільного роду — чоловічого й середнього або жіночого і середнього роду. Це іменники на -о, що означають негативні якості особи: дівчисько (така, таке), хлопчисько (такий, таке), бабисько (така, таке), ледащо (таке, така, такий).

5. Іменники змінюються за відмінками.

У сучасній українській мові категорію відмінка іменника складають сім відмінків:

Назва	Питання
Називний	Хто? Що?
Родовий	Кого? Чого?
Давальний	Кому? Чому?
Знахідний	Кого? Що?
Орудний	Ким? Чим?
Місцевий	На кому? На чому?
Кличний	-

Деяка частина іменників не змінюється:

• запозичені слова типу фойє, таксі, амплуа;

• абревіатури ООН, КНУ, НПУ;

• українські жіночі прізвища на приголосний та -о (Гончар, Кириленко).

Початковою формою для іменника є форма називного відмінка одгтгт..

—У реченні іменник найчастіше виступає підметом

На білу гречку впали роси,

Веселі бджоли одгули,

Замовкло поле стоголосе

В обіймах золотої мли

(М.Рильський);

— може бути додатком

Прикметник дасть іменнику-предмету

якусь його ознаку чи прикмету;

— може бути іменною частиною присудка

Слова — полова, але огонь в одежі слова.

— може бути неузгодженим означенням

Червоніло ціле море колосків пшениці (М.Коцюбинський);

— може бути обставиною

Їхав козак на війноньку (народна пісня).

Учні мають уміти:

• розпізнавати іменники у тексті, відрізняти їх від інших частин мови;

• визначати рід, число, відмінок іменників;

• визначати синтаксичну роль іменників у реченні.

• аналізувати функціонування іменників в текстах різних типів, стилів і жанрів мовлення;

• розрізняти іменники назви істот і неістот.

Завдання 1. Прочитайте текст. Що ви знаєте про його автора? До якого стилю, типу і жанру мовлення він належить? Визначте тему тексту? Сформулюйте його основну думку.? Чи доводилося вам колись працювати на городі та яку користь це принесло вам? Знайдіть в тексті іменники та визначте їх рід і число..

До чого ж гарно і весело було в нашому городі! Ото як вийти з сіней та подивитись навколо – все зелене та буйне. А сад було як зацвіте весною! А що робилось на початку літа - огірки цвітуть, гарбузи цвітуть, картопля цвіте. Цвіте малина, смородина, тютюн, квасоля. А соняшника, а маку, буряків, лободи, укропу, моркви! Чого тільки не насадить наша невгамовна мати. «Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проростало. Коли вилізає із землі всяка рослиночка, ото мені радість», - любила проказувати вона.

(Довженко О.П. Зачарована Десна. Оповідання. Щоденник (1941-1956). - К.: Дніпро, 2001. – ст. 7).

Очікуване виконання.

Олександр Довженко (1894-1956) — письменник, кінорежисер. О.Довженко вважав, що людина, яка не любить природу, не розуміє її, — не може стати справжнім митцем. Про своє дитинство згадує Олександр Довженко, змальовуючи образи "Зачарованої Десни". Звідти прийшли i чарівна краса пейзажів, на тлі яких постають фізично i морально красиві люди. Лірично, схвильовано, з теплим гумором розповідає письменник про природу і людей, як про єдине ціле. "Жили ми в певній гармонії з природою", - говорив він про своє дитинство. Тут миші підказували Яремі Бобиреві, що навесні буде повінь, погодою "завідувала ворона", дід найбільше в світі любив сонце, мати, мов щось живе, голубила кожну билиночку, а мисливець був не здатен підняти руку на ту саму ворону. Зрозуміло, чому всі радощі i прикрощі малого Сашка теж пов’язані з природою. В центрі повісті - родина Довженків.

Тема поданого тексту – багатство і різноманіття городу: огірки, гарбузи, картопля, малина, смородина, тютюн, квасоля, соняшник, мак, буряки, лобода, укроп, морква; овочі – огірки, гарбузи, картопля, буряк, морква; зв’язок людини з природою, любов матері до рослин. У тексті звучить єдність людини із землею, природою, виховується любов до праці: якщо щось посадив – воно виросло, і в цьому саме ваша заслуга. Стиль мовлення – художній. У тексті є такі іменники: город (чол. рід, одн., може бути множина – городи), сіни (має лише форму множини, роду немає), сад (чол. рід, одн., може бути множина – сад-сади), весна (жін. рід, одн , може бути і множина.— весни), літо (сер. рід, одн., множини не має), огірки (множ., але може бути і однина— огірок, чол.рід), гарбузи (множина, може бути може бути і однина — гарбуз, чол.рід), картопля (одн., жін. рід ), малина (одн., жін. рід), смородина (одн., жін. рід), тютюн (одн., чол. рід), квасоля (одн., жін. рід), соняшник (чол. рід, одн.), мак (чол. рід, одн.), буряки (множ., чол.. роду не має), лобода (одн., жін.рід,), укроп (одн., чол. рід), морква ( одн., жін. рід), мати (одн., жін. рід), світ – (одн., чол. рід, може і множина світи), земля (одн., жін.рід, може бути і множина землі), рослиночка (одн., жін.рід, може бути і множина — рослиночки), радість (одн., жін. рід).

Завдання 2. Прочитайте уривок. З якого він твору і хто його автор? Що ви знаєте про самого автора? Про що уривок? До якого стилю мовлення він належить? Які типи мовлення поєднані в ньому? Випишіть у стовпчик всі іменники і поряд вкажіть в якому відмінку вони стоять у тексті. Відмінки поясніть.

Довго сидів я біля багаття і дививсь, як темрява полонить ліс... Запала тиша. Стало моторошно. Я підвівся і знічев’я почимчикував до води... Мовчазний таємничий ліс оточував мене зусібіч. Величезні дерева казковими велетами заступали путь. Вмить я пройнявся відчуттям власної мізерності, і несподівані думки зароїлись у голові: «Ну що я, — думалось мені, — у порівнянні з кількома деревами —ще менша комаха! А в порівнянні з цілим лісом? Якийсь мікроб. А в порівнянні із земною кулею?». І од цього мені стало гірко-гірко... І ще страшніше. Я мерщій почовгав назад, боячись зиркнути в сторону, і дививсь, лиш поперед себе, на прокладений моїм ліхтариком серед ночі промінь світла. А якщо тут і справді живе якийсь звір і зараз він чатує десь поруч? Згадались домівка, татусь, мама...

(Стельмах Ярослав. Митькозавр із Юрківки: Повісті та оповідання. – X:. Фоліо, 2006.)

Очікуване виконання. Автор уривку Ярослав Стельмах. народився 30 листопада 1949 р. у Києві. Відомий насамперед як драматург., але писав також оповідання і повісті для дітей: «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші. Твори Стельмаха відзначаються захоплюючим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв. Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах…, а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра.

Отже, уривок взято з повісті «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки». У ньому йдеться про те, як хлопчик залишився наодинці з природою нічного лісу. Йому стає страшно, хлопчик боїться, що тут може жити якийсь страшний звір. Сергійко усвідомлює, що природа сильніша за людину. Він каже, що в порівняння з цілим лісом він мікроб.

Уривок належить до художнього стилю мовлення. У тексті поєднуються розповідь, роздум.

У тексті є такі іменники: багаття – родовий відмінок; темрява – називний відмінок, бо виступає у реченні в ролі підмета, відповідає на питання що?; ліс — знахідний відмінок; тиша – називний відмінок; до води – родовий відмінок; дерева – називний відмінок; велетами – орудний відмінок;путь – знахідний відмінок; відчуттям – орудний відмінок, можна поставити питання чим?; мізерності – родовий відмінок, питання чого?; думки – називний відмінок; у порівнянні – місцевий відмінок;деревами – орудний відмінок, відповідає на питання чим?; комаха – називний відмінок, відповідає на питання хто?, виступає у реченні в ролі іменного присудка; лісом – орудний відмінок; мікроб – називний відмінок, питання хто?; кулею – орудний відмінок; сторону – знахідний відмінок; ліхтариком – орудний відмінок; ночі – родовий відмінок; промінь – називний відмінок; світла – родовий відмінок; звір – називний відмінок; домівка – називний відмінок; татусь – називний відмінок; мама – називний відмінок.

Завдання 3. Прочитайте виразно текст. Хто його автор? Що ви про нього знаєте? Визначте тему тексту. З’ясуйте, до якого стилю та типу мовлення він належить. Визначте, якими членами речення є іменники в тексті, і підкресліть їх відповідними лініями.

Ідуть день, ідуть другий. Перед очима мріють села, хутори, переліски, ставки, вітряки, розстеляється поле, поле — то срібне, то зелене, то золоте, а над усім небо чисте, як барвінок, синє, i далечінь, як дим. Пили свіжу воду з колодязя, купували молоко в баби, ночували, де прийдеться. В дядька на горищі, в дяка в садку, в школі. Скрізь цікаве, нове. Хоч би й школа: мала-малюсінька, ще не бачили такої зроду. В класі стеля низенька, вікна маленькі, мутні, i всього чотири парти. Довгі, нефарбовані, грубо сокирою витесані. Все таке убоге, а теж i собі: i Ленін, i Шевченко, i «куточок», і "хай живе". Учителька молоденька. На всьому помітно — енергійно змагається із злиднями молодість.

(Васильченко Степан. Олив’яний перстень: оповідання, повісті, казки та легенди: для середнього та старшого шкільного віку. – К.: Школа, 2005).

Очікуване виконання.

Автор тексту Степан Васильченко (1879 — 1932) належить до найкраших майстрів української літератури початку XX століття. Одним з перших в українській літературі Степан Васильченко показав працю як творчість. Як все це відбувається, ми дізнаємося, прочитавши саму повість. Поки що працюємо з уривком, узятим з книжки: Степана Васильченка Олив’яний перстень: оповідання, повісті, казки та легенди: для середнього та старшого шкільного віку.

Темою поданого тексту є подорож та враження від побаченого. Стиль мовлення – художній, тип мовлення – розповідь з елементами опису.

Ідуть день, ідуть другий. Перед очима мріють села, хутори, переліски, ставки, вітряки, розстеляється поле, поле — то срібне, то зелене, то золоте, а над усім небо чисте, як барвінок, синє, i далечінь, як дим. Пили свіжу воду з колодязя, купували молоко в баби, ночували, де прийдеться. В дядька на горищі, в дяка в садку, в школі. Скрізь цікаве, нове. Хоч би й школа: мала-малюсінька, ще не бачили такої зроду. В класі стеля низенька, вікна маленькі, мутні, i всього чотири парти. Довгі, нефарбовані, грубо сокирою витесані. Все таке убоге, а теж i собі: i Ленін, i Шевченко, i «куточок», і "хай живе". Учителька молоденька. На всьому помітно — енергійно змагається із злиднями молодість.

Завдання 4. Прочитайте текст. Про що він? До якого стилю мовлення належить? Визначте основні мовні засоби. Знайдіть у тексті іменники.. Яку роль вони відіграють в тексті?

Комп’ютер – електронна програмована цифрова машина; електронний пристрій для виконання складних обчислень і перетворення даних, керований спеціальними програмами. Складається зокрема з процесорів, внутрішньої та зовнішньої пам’яті. Разом із периферійними пристроями утворює комп’ютерну систему. Розрізняють комп’ютери мейнфрейми (великі), мінікомп’ютери, персональні комп’ютери, а також суперкомп’ютери, призначені для виконання особливо складних обчислень. Прогрес у галузі електроніки уможливив мініатюризацію комп’ютерів та їх значне поширення. Завдяки розвиткові комп’ютерних мереж (наприклад, Інтернету) пересічні користувачі одержують доступ до програм та інформації, накопичених у комп’ютерних архівах у цілому світі, а також до нових технологій розповсюдження інформації (наприклад, електронної пошти).

(Універсальний словник енциклопедія / Гол. ред. М. Попович. – 4-те вид., перероб., доп. – Видавництво «Тека», 2006).

Очікуване виконання.

Поданий текст є статтею з універсального словника-енциклопедії про те, що таке комп’ютер, з чого він складається, які є види комп’ютерів, значення комп’ютера для суспільства.

Текст належить до наукового стилю мовлення. Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання, вплив і характеризуються: великою кількістю наукової термінології (комп’ютер, Інтернет, електронна пошта та інші); відсутністю авторської індивідуальної манери та емоційно-експресивної лексики.

Іменники: комп’ютер, машина, пристрій, обчислення, дані, програма, процесор, пам’ять, пристрій, система, прогрес, електроніка, мініатюризація, поширення, розвиток, мережа, Інтернет, користувачі, доступ, інформація, архів, світ, технології, пошта. Майже всі іменники у цьому тексті є термінами. Отже, можна зробити висновок, що у науковому стилі іменники є переважно термінами.

Завдання 5. Прочитайте текст. Про що він? До якого стилю мовлення належить? Що ви можете сказати про вживання іменників у тексті? Назвіть їх. Провідміняйте за відмінками іменники мова, документація.

У статті 11 Закону «Про мови в Українській РСР» записано: «Мовою роботи, діловодства й документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ, організацій є українська мова».

Очікуване виконання.

У стаття 11 Закону «Про мови в Українській РСР» йдеться про статус української мови. в Українській РСР, хоча цей статус не дотримувався. Однією з причин цього було те, що більшість громадян українською мовою достатньою мірою не володіли — українські школи в Україні становили лише 18%, так було і в інших союзних республіках. У столиці Туркменської РСР Ашхабаді було лише 5 туркменських шкіл.

Стиль мовлення тексту – офіційно-діловий. Це стиль законів, діловодства, документації, службових взаємовідносин державних органів, підприємств, установ, організацій. У цій статті Закону багато назв, а отже іменників.

Н.в. мова, документація

Р.в. мови, документації

Д.в. мові, документації

Зн.в. мову, документацію

Ор. в. мовою, документацією

М.в. на мові, на документації.

Завдання 6. Випишіть іменники. Доведіть, що виписані вами слова є іменниками.

Зеленіти, зелений, зелень, працювати, праця, працьовитий, мужній, змужніти, мужність, читання, прочитаний, низина, низові, запорізьке, Запоріжжя, сікти, Січ, січовий, січовик, наказний, наказує, наказ, татарський, татарин.

Очікуване виконання. Зелень, праця, мужність, читання, низина, Запоріжжя, Січ, січовик, наказ, татарин. Виписані слова дійсно є іменниками тому, що відповідають на питання хто? що?, називають предмет.

Домашнє завдання.

Напишіть міні-твір на тему «Моє село (місто)»; використовуючи якомога більше іменників:

Випишіть з тексту всі іменники, поставивш їх у формі називного відмінка. Визначте рід, число, відміное іменників.

Зразок.