1. Безпека в галузі туризму, способи її забезпечення та негативні фактори туризму

1.1 Поняття безпеки в галузі туризму, способи її забезпечення та негативні фактори туризму

Законом України «Про туризм» забезпечення безпеки в галузі туризму покладається на органи державної влади, органи місцевого самоврядування і суб’єктів туристичної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про туризм» безпека в галузі туризму – це сукупність факторів, що характеризують соціальний, економічний, правовий та інший стан забезпечення прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави в галузі туризму.

Відповідно до норм Розділу III Закону України «Про туризм» способами забезпечення безпеки в галузі туризму є:

1) законодавчо врегульовані обов’язки органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також суб’єктів туристичної діяльності щодо забезпечення безпеки в галузі туризму;

2) фінансове забезпечення відповідальності туроператора та турагента;

3) Страхування туристів при здійсненні туристичних поїздок;

5) організація надання допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації.

Перебуваючи в незнайомому середовищі, яке відрізняється від місць постійного перебування, турист може стати жертвою впливу негативних факторів у галузі туризму, до яких відносяться:

1) небезпека травмування;

2) негативний вплив довкілля;

3) пожежонебезпека;

4) біологічні впливи;

5) психофізіологічні навантаження;

6) хімічні впливи;

7) ризики при перевезенні різними видами транспорту;

8) специфічні чинники ризику (природні, техногенні та інші надзвичайні ситуації).

1.2 Заходи щодо запобігання негативних факторів у галузі туризму

Вплив негативних факторів можна знизити, застосовуючи певні заходи.

Небезпеку травмування можна знизити завдяки:

- використанню захисних пристроїв й огороджень рухомих механізмів, предметів, небезпечних ділянок території;

- використанню засобів індивідуального захисту( страхових мотузок, шоломів і т.д.);

- дотриманню ергономічних вимог до туристського спорядження та інвентарю;

- дотриманню вимог, що пред’являються до якості і безпеки житлових і громадських будинків, а також до технічного стану транспортних засобів, що використовуються при перевезенні туристів;

- інформуванню туристів про чинники ризику і заходи із запобігання травм.

Негативним впливам довкілля можна запобігти завдяки:

- вибору сприятливої пори року (часу доби) для проведення туристського заходу;

- раціональному проектуванню траси туристського маршруту;

- врахуванню погодних умов району;

- спорудженню на туристських маршрутах укриттів від негоди;

- оснащенню приміщень і транспортних засобів кондиціонерами, засобами дезодорації повітря, опалення, автоматичного контролю і сигналізації;

- забезпеченню відповідним екіпіруванням туристів та використанню засобів індивідуального захисту;

- своєчасному інформуванню про реальні й прогнозовані умови на маршруті (кліматичні, перепади висот на маршруті і т.д.).

- інформуванню туристів про вплив ультрафіолетового випромінювання на людину (сонячний опік, тепловий удар).

Шкідливим впливам пожежонебезпеки можна запобігти завдяки точному дотриманню вимог нормативних документів щодо пожежної безпеки.

Щоб запобігти впливу біологічних чинників необхідно:

- дотримуватися встановлених санітарних норм і правил обслуговування;

- застосовувати устаткування і препарати для дезінфекції, дезінсекції, стерилізації, дератизації, автоматизації, виробничих процесів;

- використовувати знаки безпеки та маркування на предметах оснащення і спорудах, що використовуються в обслуговуванні туристів (посуді, кухонному інвентарі, місць водозабору і т.д.);

- проводити попередній і періодичний медичний огляд персоналу обслуги;

- інформувати туристів про небезпечних тварин, плазунів, риб, рослин, ареали поширення яких збігаються з туристичним маршрутом, про те як уникнути небажаних контактів, що зробити у разі одержання травми (контакту).

Усунення або зниження психофізичного навантаження досягається:

- раціональною побудовою програми обслуговування туристів, а також графіків переміщення за маршрутом, що передбачають належні умови для нормальної життєдіяльності людини (сну, харчування, задоволення санітарних і побутових потреб);

- врахуванням психофізіологічних особливостей туристів під час формування туристичної групи;

- дотримання ергономічних вимог до туристського спорядження й інвентаря, транспортних засобів, меблів.

Запобігти хімічному впливу можна шляхом:

- регулярного контролю вмісту шкідливих хімічних речовин у повітрі, воді, ґрунті, продуктах харчування та інших біологічних середовищах;

- будування і розміщення об’єктів для обслуговування туристів у сприятливому щодо дії хімічних чинників середовищі;

- застосування засобыв для дезінфекції і дезінсекції згідно з інструкцією щодо використання, усунувши можливість контакту туристів з цими засобами.

Запобігання шкідливому впливу від ризиків при перевезенні різними видами транспорту здійснюється шляхом встановлення та дотримання правил перевезення різними видами транспорту, а також шляхом страхування пасажирів і багажу.

Наслідки специфічних чинників ризику у галузі туризму (природних, техногенних та інших надзвичайних ситуацій) попереджаються шляхом тренувань та навчань спеціалізованих державних, комунальних та приватних служб, а також підрозділів Міністерства надзвичайних ситуацій України.