5.2 Провадження у справах про банкрутство суб'єктів підприємництва в галузі туризму

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника. Право на звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник і кредитор.

Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.

У випадках, передбачених Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено Законом.

Стаття 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 р, передбачає певні наслідки визнання боржника банкрутом.

Відповідно до ч. 1 даної статті з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

1) підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

2) строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав;

3) припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;

4) відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

5) укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому розділом III Законe України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

6) скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

7) вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

В ході ліквідаційної процедури можливе укладення мирової угоди - домовленості між боржником і кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочення платежів, або припинення зобов'язання за угодою сторін.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається. Всі питання, пов'язані з укладенням мирової угоди, регулюються розділом IV Закону України «Про Відновлення платоспроможності боржника або визнання йо банкрутом».

Ліквідаційна процедура у разі визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом складається з наступних етапів:

- прийняття господарським судом ухвали про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора;

- призначення господарським судом за клопотанням ліквідатора членів ліквідаційної комісії;

- здійснення ліквідатором і членами ліквідаційної комісії наданих їм повноважень;

- визначення ліквідаційної маси;

- оплата праці, винагорода, відшкодування витрат арбітражному керуючому та іншим особам, залученим до процедур банкрутства;

- оцінка арбітражним керуючим майна банкрута;

- продаж майна банкрута ліквідатором на відкритих, закритих торгах або на конкурсі (аукціоні);

- укладення договору купівлі-продажу майна банкрута між ліквідатором і покупцем;

- задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленої законодавством;

- подання ліквідатором до господарського суду звіту та ліквідаційного балансу;

- винесення господарським судом ухвали про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу;

- повідомлення ліквідатором державного органу з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури;

- винесення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

- виключення юридичної особи - банкрута з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.