5. Правове регулювання поновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності або визнання його банкрутом

5.1 Поняття банкрутства суб’єкта підприємницької діяльності в галузі туризму, його учасники та заходи щодо запобігання банкрутства

Загальні правила визнання суб'єкта підприємництва банкрутом (у тому числі і суб'єкта підприємництва в галузі туризму) визначено в главі 23 Господарського кодексу України.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури встановлюються Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 в редакції від 30.06.99 р. (далі - Закон).

Закон розрізняє поняття - «неплатоспроможність», «банкрутство», «боржник».

Неплатоспроможність - нездатність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як шляхом відновлення платоспроможності.

Банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Боржник - це суб'єкт підприємницької діяльності, не здатний виконати свої зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

Суб'єктами банкрутства можуть бути як юридичні так і фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність.

Учасниками провадження у справах про банкрутство є:

- сторони у справі про банкрутство (кредитори, представник комітету кредиторів і боржник (банкрут));

- арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор);

- власник майна (орган, уповноважений управляти майном боржника);

- фонд державного майна України;

- державний орган з питань банкрутства (таким органом є Міністерство юстиції України відповідно до Положення про Міністерство юстиції, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 р.)

- представник органу місцевого самоврядування;

- представник працівників боржника;

- уповноважена особа акціонерів або учасників товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю;

- у випадках, передбачених Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Законодавство України регламентує заходи щодо запобігання банкрутству боржника та позасудові процедури, передбачаючи обов'язок засновників (учасників) боржника - юридичної особи, власника майна, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в межах своїх повноважень вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.

До досудовим заходам щодо запобігання банкрутства відноситься досудова санація.

Досудова санація - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор, з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення провадження у справі про банкрутство.

Досудова санація державних підприємств проводиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування відповідно до законодавства.

До числа судових процедур банкрутства, які застосовуються щодо боржника, Закон відносить:

- розпорядження майном боржника;

- мирова угода;

- санацію (відновлення платоспроможності) боржника;

- ліквідацію банкрута.

Розпорядження майном боржника – це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.

Мирова угода – це домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін (далі - прощення боргів).

Санація – це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Ліквідація – це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.