Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шульженко І.В. Правове регулювання туристичної...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.55 Mб
Скачать

1.8.3 Організація внутрішнього туризму

Туроператор організовує для туристів індивідуальні та групові поїздки по Україні на підставі укладених договорів (контрактів) про співробітництво або інших документів щодо надання туристичних послуг з вітчизняними партнерами, які забезпечуватимуть надання послуг з розміщення, харчування, транспорту, організації відпочинку, оздоровлення та розваг, екскурсійного обслуговування.

Договори про співробітництво між суб'єктами туристичної діяльності укладаються відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 9.4.3 Ліцензійних умов туроператори під час організації надання туристичних послуг вітчизняним туристам в Україні повинні оформляти такі документи:

- заявку туриста або турагента на бронювання туристичної послуги;

- підтвердження засобу розміщення щодо заброньованої туристичної послуги (туристичного продукту);

- договір з туристом про туристичне обслуговування або ваучер у випадку, передбаченому законодавством України;

- платіжні документи (корінець прибуткового касового ордера, квитанції, касового чека тощо), що підтверджують унесення туристом вартості туристичних послуг, обумовлених договором про туристичне обслуговування.

Туроператор несе відповідальність перед туристом за виконання всіх зобов'язань, пов'язаних з організацією, формуванням та наданням комплексу туристичних послуг, обумовлених договором про туристичне обслуговування.

2. Правове регулювання організації турагентської діяльності

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про туризм» туристичні агенти здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

С початку вступу в законну силу (17.11.2010 р.) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності» від 19.10.2010 p. турагентська діяльність не підлягає ліцензуванню. Таким чином турагентом може бути будь-яка юридична чи фізична особа – підприємець, яка уклала агентський договір з туроператором чи або іншим постачальником туристичних послуг.

Ліцензійні умови передбачені Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства культури і туризму № 111/55 від 11.09.2007р. не розповсюджуються на турагентів, але останні повинні виконувати вимоги інших нормативно-правових актів, що регулюють туристичну діяльність, таких як Закон України «Про туризм», Закон України «Про захист прав споживачів», наказ Державного комітету статистики України від 04.03.98 р. № 96, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.03.98 р. під № 182/2622 «Про затвердження форм державної статистичної звітності з питань туризму та інструкцій щодо їх заповнення» та іншими.

Так відповідно до ст. 15 Закону України «Про туризм» з метою забезпечення прав та законних інтересів громадян - споживачів туристичних послуг турагент зобов'язаний здійснити фінансове забезпечення своєї цивільної відповідальності (гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами.

Мінімальний розмір фінансового забезпечення турагента має становити суму, еквівалентну не менше ніж 2000 євро.

Відшкодування збитків, заподіяних туристу в разі виникнення обставин неплатоспроможності турагента чи внаслідок порушення процесу про визнання його банкрутом, здійснюється відповідною кредитною установою на підставі заяви туриста, договору на туристичне обслуговування (ваучера) та документів, що підтверджують невиконання турагентом договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про туризм» турагент зобов’язаний забезпечити обов'язкове (медичне та від нещасного випадку) страхування, яке здійснюється один раз на весь період туристичної подорожі.

За вимогою туриста турагент забезпечує страхування інших ризиків, пов'язаних із здійсненням подорожі.

Відповідно до наказу Державного комітету статистики України від 04.03.98 N 96, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.03.98 за N 182/2622 турагент повинен подавати до місцевих органів виконавчої влади в галузі туризму та органів державної статистики за місцезнаходженням у визначені терміни, у повному обсязі достовірну статистичну інформацію за формами державної статистичної звітності N 1-ТУР «Звіт про діяльність туристичної організації» і N 1-ТУР(к) «Звіт про діяльність туристичної організації».

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець зобов'язаний надати споживачеві достовірну і доступну інформацію про найменування, належність та режим роботи свого підприємства. Отже турагент зобов’язаний надати інформацію споживачеві туристичних послуг про найменування, належність та режим роботи свого підприємства таким чином щоб така інформація була доступна до споживачів туристичних послуг.