6. Правове регулювання, поняття та мета сертифікації товарів, робіт та послуг у сфері туристичної діяльності

Правове регулювання сертифікації товарів, робіт та послуг у сфері туристичної діяльності здійснюється:

1. Законом України «Про туризм» від 15.09.95р.

2. Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91р.

3. Законом України «Про акредитацію органів оцінки відповідності» від 17.05.2001 р.

4. Законом України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 р.

5. Законом України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 р.

6. Указом Президента України «Про Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів» від 13.04.2011 р.

7. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)» від 29.07.2011 р. № 803.

8. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)» від 15.03.2006 р. № 297;

9. Декретом Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 р.

10. Наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації від 01.11.2001 р. № 534 «Про затвердження Порядку ведення державного реєстру призначених органів з оцінки відповідності та Порядку подання призначеними органами з оцінки відповідності інформації про видані сертифікати відповідності та свідоцтва про визнання відповідності до державного реєстру сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання ».

11. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні».

12. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27.01.1999 р. № 37 «Про затвердження Правил обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) та Правил обов'язкової сертифікації послуг харчування».

13. «Правилами обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання)», затверджені Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 17.06.2010 р. № 238.

14. Правилами обов'язкової сертифікації послуг харчування, затвердженими Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27.01.1999 р. № 37.

15. Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затвердженими Наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 р. № 19 Про затвердження Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг.

Сертифікація (англ. Certification) – це діяльність уповноважених органів з підтвердження відповідності товару (роботи, послуги) обов'язковим вимогам стандарту і видачі документа відповідності (сертифікату). Для сертифікації продукції використовуються різні нормативно-технічні документи і стандарти, а щодо експортної продукції ще і стандарти інших країн.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91р. стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Відповідно до ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.1993 р. № 46-93 сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.

Державну систему сертифікації створює центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання - національний орган України з сертифікації, який проводить та координує роботу щодо забезпечення її функціонування.

На даний час відповідно до Указу Президента України «Про Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів» від 13.04.2011 р. таким органом є Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів – Держспоживінспекція.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про туризм» сертифікація товарів, робіт, послуг у сфері туристичної діяльності здійснюється з метою:

- запобігання реалізації товарів, робіт, послуг, небезпечних для життя, здоров'я людей, майна і довкілля;

- сприяння споживачам у свідомому виборі товарів, робіт, послуг;

- забезпечення дотримання обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

- гармонізації стандартів, норм і правил з міжнародними стандартами, рекомендаціями, нормами і правилами, що стосуються вимог до об'єктів відвідування і туристичних послуг, взаємодії туроператорів, використання обмежених туристичних ресурсів, якості і видів туристичних послуг.

Перелік туристичних послуг, що підлягають обов'язковій сертифікації стосовно безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони довкілля, порядок проведення сертифікації послуг у сфері туристичної діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Варто зазначити, що на даний час Кабінет Міністрів України ще не прийняв відповідних нормативно-правових актів і тому правове регулювання обов’язкової сертифікації послуг харчування та готельних послуг, які надаються суб’єктами туристичної діяльності здійснюється наказами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.

Відповідно до п. 30 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28 обов’язковій сертифікації підлягають готельні послуги та послуги харчування, що надаються суб’єктами туристичної діяльності.