7. Судовий захист прав споживачів туристичних послуг

7.1 Право споживачів туристичних послуг на судовий захист

Конституція України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (ст. 55), а правосуддя в Україні здійснюється виключно судами (ст. 124).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Закон України «Про туризм» передбачає, що спори майнового характеру між суб'єктами туристичної діяльності та споживачами туристичних послуг вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог Закону України «Про туризм» (ч. 3 ст. 32), а заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб'єктом туристичної діяльності в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 33).

Таким чином споживач туристичних послуг має право в установленим законом порядку звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Право звернення до суду не залежить від того, чи звертався споживач до цього до суб’єкта туристичної діяльності який порушив його права, або до державного органу виконавчої влади з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекції).

Відповідно до ст. 257 ЦК загальна позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду) встановлюється тривалістю у три роки.

7.2 Судова система України

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судоустрій і статус судів» судову систему України складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції (Конституційний Суд України).

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

- місцеві суди;

- апеляційні суди;

- вищі спеціалізовані суди;

- Верховний Суд України.

Суди загальної юрисдикції утворюються та ліквідуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду.

До місцевих судів відносяться:

1) місцеві загальні суди: районні, районні в містах, міські і міськрайонні суди (у містах обласного підпорядкування);

2) місцеві господарські суди: господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя;

3) місцеві адміністративні суди: окружні суди.

Місцеві суди є судами першої інстанції і розглядають цивільні, кримінальні, господарські та адміністративні справи.

Види апеляційних судів:

1) апеляційні загальні суди: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва і Севастополя, Апеляційний суд автономної Республіки Крим;

2)апеляційні господарські суди;

3) апеляційні адміністративні суди.

До повноважень апеляційних судів відносяться:

1) розгляд справ у апеляційному порядку;

2) розгляд по першій інстанції справ, визначених законом (крім апеляційних господарських судів);

3) ведення й аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики;

4) надання методичної допомоги у застосуванні законодавства місцевим судам.

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських та адміністративних справ.

Види вищих спеціалізованих судів:

1) Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ

2) Вищий Господарський суд України;

3) Вищий Адміністративний суд України;

Вищим судовим органом України у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Верховний Суд України має наступні повноваження:

1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом;

2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.