Особиста гігієна хворих і догляд за ними надання хворому функціонального положення в ліжку

Навчальна мета: уміти підготувати постіль хворому; надати хворому потрібного положення за допомогою функціонального ліж­ка; надати хворому необхідного положення в звичайному ліжку.

Виховна мета: терпіння та витримка, доброзичливе й уважне ставлення медичної сестри до тяжкохворих, які перебувають на суворому ліжковому режимі.

Початковий обсяг знань: знати, яке положення надати хворо­му в ліжку; режим фізичної активності пацієнта; вимоги до облад­нання ліжка кожного хворого.

Оснащення:

1) ліжко з панцирною сіткою;

2) функціональне ліжко;

3) матрац з наматрацником;

4) простирадло;

5) ковдра з підковдрою;

6) дві подушки пір'яні або пухові з наволочками;

7) два рушники: для обличчя та для ніг.

Положення хворого в ліжку може бути активним, пасивним, вимушеним. Активне положення пацієнт займає в разі легкого перебігу захворювання або на початковій стадії тяжких захворю­вань. При цьому хворий самостійно змінює своє положення в ліж­ку, встає, ходить, здійснює заходи особистої гігієни.

Пасивне положення спостерігають в осіб, які перебувають у непритомному стані, або в дуже ослаблених хворих.

При цьому хворий самостійно не може змінити своє положен­ня в ліжку. Він лежить так, як його поклали.

Вимушене положення займають хворі для поліпшення свого стану та зменшення болю або задишки. Так, під час нападу брон­хіальної астми для полегшення дихання хворий займає положення ортопное — сидить, упираючись руками в край ліжка або колі­на, чи стоїть біля вікна, спершись руками на підвіконня; при цьо­му розширюються міжреброві проміжки та мобілізуються м'язи грудної клітки.

За наявності виразкової хвороби шлунка для зменшення інтен­сивності болю в животі хворі сидять, нахилившись уперед і обхо­пивши живіт руками, або лежать у ліжку із зігнутими в колінах і притиснутими до живота ногами.

Слід пам'ятати, що не завжди можна визначити тяжкість за­хворювання з огляду на положення, яке займає хворий у ліжку. Так, хворі зі злоякісними пухлинами деякий час перебувають в активному положенні, але незважаючи на це є тяжкохворими.

Режим фізичної активності. Дуже важливе значення має до­тримання хворим призначеного йому режиму фізичної активнос­ті. Режим хворого може бути суворим ліжковим, ліжковим, па­латним (або напівліжковим) і загальним.

Дуже суворий і тривалий ліжковий режим є небажаним, тому що тривала фізична нерухомість знижує тонус, порушує фізіоло­гічні рефлекси й може бути причиною розвитку різних усклад­нень: пролежнів, пневмонії, тромбозу судин тощо. Тривалість су­ворого ліжкового режиму визначає лікар для кожного хворого.

В умовах ліжкового режиму хворому дозволяють повертатися в ліжку, сідати, опустивши ноги, виконувати легкі гімнастичні вправи під наглядом медичної сестри.

В умовах напівліжкового режиму хворий може самостійно по­вертатися, сідати в ліжку, ходити по палаті. Заходи особистої гі­гієни, фізіологічні відправлення та вживання їжі такі хворі здійс­нюють у палаті.

В умовах загального режиму дозволяються прогулянки на сві­жому повітрі.

Ліжко хворого та вимоги до його обладнання. Оскільки хвора людина більшу частину часу проводить у ліжку, дуже важливо, щоб воно було зручним. Лікарні оснащують ліжками двох типів: звичайними з пружинною сіткою та функціональними, за допо­могою яких можна підняти верхній або нижній кінець тулуба.

Ліжко хворого має бути металевим або дерев'яним (полакова­ним), з рівною, добре натягнутою пружинною сіткою. Ніжки по­винні мати коліщатка, щоб ліжко легше було пересувати. Ліжка в палаті треба розташовувати так, щоб забезпечити вільний підхід до хворого з усіх боків.

Послідовність дій під час виконання процедур

Підготовка ліжка хворому. Приберіть ліжко таким чином:

1. На сітку покладіть матрац із наматрацником, матрац має бути достатньої товщини, рівним, без горбів і западин. Для тяж­кохворих з нетриманням сечі та калу матрац обшийте на 2/3 дов­жини клейонкою, щоб запобігти його забрудненню.

2. Зверху постеліть чисте простирадло, краї якого підгорніть під матрац так, щоб воно не збиралося в складки. У разі потреби тяжкохворим постеліть пелюшки або невеликі простирадла під по­перекову ділянку і таз.

3. Під голову хворого підкладіть дві подушки з наволочками: нижню з пір'я, верхню — з пуху. Подушку покладіть так, щоб ниж­ня лежала рівно і дещо виступала з-під верхньої, а верхня опира­лася об спинку ліжка.

4. Хворого накрийте ковдрою з підковдрою. Бажано, щоб ковд­ра була бавовняною або вовняною.

5. Забезпечте хворого двома рушниками — для обличчя і для ніг.

Після виписування хворого матрац, ковдру, подушки здайте в дезінфекційну камеру, а постільну білизну — в пральню.

Надання хворому потрібного положення за допомогою функціо­нального ліжка. За допомогою ручок, розташованих біля головного та ножного кінців ліжка або розміщених посередині ліжка, підні­міть або опустіть секції ліжка і надайте хворому зручного функ­ціонального положення, при якому поліпшуються функції пошко­дженого органа.

Наприклад, у разі задишки підніміть головний кінець ліжка, щоб хворий зайняв положення напівсидячи.

У разі різкого зниження артеріального тиску головний кінець ліжка опустіть до горизонтального рівня, а ножний кінець ліжка підніміть. Таким чином поліпшується кровопостачання головного мозку.

Надання хворому потрібного положення у звичайному ліжку

1. Якщо є можливість, використайте спеціальні підголівники.

2. За відсутності підголівника використайте додаткову подуш­ку, ватяну ковдру або матрац.

3. Для того щоб хворий не зсувався вниз, на ліжко покладіть підпору для ніг, покрийте її ковдрою та пелюшкою, щоб хворий міг опиратися ступнями ніг.

У деяких випадках доцільніше під матрац на рівні колін по­класти валик з ковдри, в такому разі хворий лежить із напівзігну­тими ногами.

4. Якщо необхідно надати підвищеного положення нижній кін­цівці, то під гомілку підкладіть подушку або шину Белера, обши­ту пелюшкою.

5. У випадку, коли необхідно терміново збільшити кровопос­тачання головного мозку, доцільніше під ножний кінець ліжка під­ставити табурет або стілець.

Запам'ятайте! Перед виконанням кожної процедури необхідно здійснити психологічну підготовку пацієнта. Слід привітатись, представитись (назвати свою посаду, ім'я і по батькові), уточнити прізвище, ім'я та по батькові пацієнта. Запропонувати пацієнту призначену процедуру, отримати його згоду на її виконання. По­яснити пацієнту суть процедури, повідомити, які відчуття у нього може викликати виконання відповідної процедури і як потрібно пацієнту поводитись під час її виконання.

ЗАМІНА ПОСТІЛЬНОЇ ТА НАТІЛЬНОЇ БІЛИЗНИ ТЯЖКОХВОРИМ

Навчальна мета: уміти замінити постільну білизну тяжкохво­рому в разі, якщо йому дозволено повертатися в ліжку; замінити постільну білизну тяжкохворому, якщо йому заборонено поверта­тися в ліжку; замінити тяжкохворому сорочку.

Виховна мета: виявити велику обережність під час заміни по­стільної та натільної білизни, щоб не завдати хворому додатково­го болю.

Початковий обсяг знань: знати засоби дотримання санітарно-гігієнічного режиму під час заміни білизни.

Оснащення:

1) простирадло, наволочка;

2) під ковдра;

3) сорочка чоловіча;

4) сорочка жіноча;

5) труси чоловічі;

6) рушник;

7) гумові рукавички;

8) клейончастий мішок.

Дотримання санітарно-гігієнічного та протиепідемічного ре­жиму під час заміни білизни. Замінюють натільну та постільну бі­лизну в стаціонарі один раз на 7—10 діб або щоразу після забруд­нення. При заміні постільної білизни, якщо дозволяють умови та стан хворого, краще посадити його на стілець або перекласти на інше ліжко чи кушетку. Мокру від поту білизну слід прати, суши­ти її не рекомендується. Щоб запобігти поширенню інфекції в лі­кувальних закладах, заміну та збирання брудної білизни потріб­но проводити в гумових рукавичках. Білизну, забруднену кров'ю або виділеннями, необхідно згорнути забрудненою поверхнею до середини й транспортувати в щільних клейончастих мішках. Сор­тувати білизну в палатах заборонено. Для тимчасового зберігання брудної білизни у відділеннях виділяється окрема кімната.

Послідовність дій під час виконання процедур

Заміна постільної білизни тяжкохворому, якщо йому дозволено повертатися в ліжку

1. Чисте простирадло до половини згорніть валиком у довжину.

2. Підніміть трохи голову хворого і заберіть подушку.

3. Підсуньте хворого на край ліжка і поверніть його на бік.

4. Брудне простирадло згорніть у довжину в напрямку до хворого.

5. На звільненій частині ліжка розстеліть чисте простирадло, щоб його вільний край дещо звисав.

6. Поверніть хворого на спину, а потім на інший бік, тобто на ту частину ліжка, що накрита чистим простирадлом.

7. Заберіть брудне простирадло й розправте чисте.

8. Поверніть хворого на спину.

9. Краї простирадла заправте під матрац.

10. Підкладіть під голову подушку, надайте хворому зручного положення.

11. Укрийте хворого ковдрою з підковдрою.

Заміна постільної білизни тяжкохворому, якому заборонено повертатися на бік

1. Чисте простирадло згорніть до половини валиком.

2. Трохи підніміть верхню половину тіла хворого, заберіть по­душку й згорніть брудне простирадло з-під голови до крижів.

3. На звільненому місці розстеліть приготовлене чисте про­стирадло.

4. На чисте простирадло покладіть подушку й опустіть на неї голову хворого.

5. Підніміть таз, приберіть з-під нього брудне простирадло й продовжуйте розправляти чисте.

6. Підніміть ноги хворого, приберіть брудне простирадло, по­правте чисте й опустіть хворого.

7. Заправте краї простирадла під матрац.

8. Покладіть під голову подушку, надайте хворому зручного положення.

Можете згорнути брудне простирадло двома валиками від го­лови та від ніг до середини ліжка, а потім акуратно витягти. Під­класти під таз хворого приготовлене чисте простирадло, розпра­вити його у двох напрямках — до голови й до ніг. Краї простирад­ла заправити під матрац. Під голову покласти подушку.

Запам'ятайте! 1. Заміну постільної білизни тяжкохворому слід здійснювати з найменшими витратами сил з боку хворого.

2. Не забувайте мити руки перед процедурою і після її вико­нання.

Заміна сорочки тяжкохворому

1. Підведіть руки під крижі хворого, який перебуває в поло­женні лежачи, візьміть край сорочки й обережно підніміть її зза­ду до потилиці, а спереду — до грудей.

2. Підніміть обидві руки хворого, скатану навколо шиї сороч­ку зніміть через голову, потім вивільніть руки, знявши рукава.

3. Надягайте хворого в зворотному порядку: спочатку надяг­ніть рукава, потім перекиньте сорочку через голову й розправте її під тілом хворого та на грудях.

Якщо у нього хвора одна рука, то спочатку зніміть рукав зі здорової, а потім із хворої руки, а надягайте в зворотному поряд­ку, починаючи з хворої руки.

Якщо хворому необхідний повний спокій, то використайте со­рочку, яка має розріз уздовж усієї спини. Надягніть її лише на руки, а краї закладіть під спину й розправте.