Прибирання кабінетів (процедурного, перев'язувального, маніпуляційного)

І. Поточне прибирання проводять 3 рази на добу.

1. Перед початком роботи:

а) на висоту панелей протирають стіни, усі предмети, підлогу 3% розчином хлораміну з 0,5% розчином мийного засобу за сис­темою двох відер і залишають на 60 хв;

б) змивають оброблені ділянки та предмети проточною во­дою;

в) кварцують протягом 40 хв;

г) після кварцування кабінет провітрюють.

2. Протягом робочого дня:

а) поверхні робочих столів, обладнання періодично, а в разі забруднення кров'ю або іншими біологічними рідинами негайно 2 рази протирають полотниною, змоченою 3% розчином хлорамі­ну, з інтервалом 15 хв;

б) кварцують протягом 40 хв;

в) провітрюють.

3. Після закінчення роботи:

а) прибирання проводять так само, як і перед початком роботи;

б) полотнини, які використовують для прибирання, кип'ятять у 2% розчині натрію гідрокарбонату 15 хв, прополіскують у воді і висушують.

II. Генеральне прибирання проводять 1 раз на тиждень. У кож­ному відділенні повинен бути графік проведення генерального прибирання. Для генерального прибирання потрібно мати 2 відра для стелі й стін, 2 відра — для підлоги, 2 швабри й полотнини — для підлоги й для стелі. Спочатку миють стелю, стіни, потім —підлогу.

У відрі № 1 знаходиться 0,5% розчин миючого засобу (50 г порошку "Лотос" на 10 л води). У відрі № 2 — чиста вода, яку за­мінюють кожні 2—3 прополіскування полотнини.

Потім обробляють стелю, стіни, підлогу комплексом 6% роз­чину пероксиду водню з 0,5% розчином мийного засобу (на 1 л 6% розчину пероксиду водню використовують 5 г порошку "Ло­тос"). Витримують 1 год. Змивають чистою водою, кварцують протягом 2 год. 1 л дезінфекційного розчину і мийного розчину розрахований на 6 м².

Санітарно-гігієнічний режим палати

Навчальна інструкція санітарно-гігіенічного режиму

Навчальна мета: уміти замінити білизну хворим; контролю­вати прибирання палат; проводити дезінфекцію індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами.

Виховна мета: усвідомити значення санітарно-гігієнічного ре­жиму в запобіганні виникненню ВЛІ.

Початковий обсяг знань: знати основні засоби забезпечення нор­мальних умов перебування хворих у палатах.

Забезпечення санітарно-гігієнічних умов у палатах. Палати лі­кувального відділення мають бути просторими, світлими, розра­хованими на 4—6 хворих. Для окремих тяжкохворих та пацієнтів з гнійною інфекцією виділяють окремі палати.

Обов'язково в палатах установлюють сигналізацію від кожно­го ліжка на сестринський пост. Стіни покривають олійною фар­бою світлих тонів, підлогу — лінолеумом.

На одне ліжко має виділятися в палаті 6,5—7,5 м² площі, висо­та палат має бути не меншою ніж 3,5 м.

Вікна повинні бути великих розмірів і виходити на південь або південний схід, щоб якомога більше світла потрапляло в па­лату.

Крім загального освітлення, мають бути індивідуальні настіль­ні лампи та чергове нічне освітлення.

Температура повітря повинна бути 18—20 °С і забезпечувати­ся паровим або водяним опаленням. Вентиляція припливно-ви­тяжна, краще за допомогою кондиціонерів. Для додаткового про­вітрювання відкривають фрамуги та кватирки вікон.

Ліжка для хворих мають бути металеві або дерев'яні з гла­денькою поверхнею, для тяжкохворих — функціональні ліжка.

У палаті, крім ліжок, повинен бути один загальний стіл, шафа для лікарняного одягу, холодильник для зберігання продуктів, умивальник, тумбочки, табуретки.

Послідовність дій у дотриманні санітарно-гігіенічного режиму

Заміна білизни хворим

1. Хворим постільну та натільну білизну замінює сестра-гос-подарка вдень, вночі — санітарка або палатна медична сестра.

2. Замінюйте білизну 1 раз на 7—10 діб, а тяжкохворим — у разі потреби (після миття хворого під душем або після частково­го оброблення шкіри).

3. Брудну білизну в палаті помістіть у клейончастий мішок, зберігайте її до відправки в пральню у спеціально відведеному приміщенні в баках з кришками.

4. Сестра-господарка надягає фартух, гумові рукавички та мас­ку, потім проводить сортування брудної білизни, складає її в кле­йончастий мішок і відправляє в пральню на каталці.

5. У пральні білизну дезінфікують, замочуючи в 1% розчині хлораміну або 0,5% розчині хлорного вапна протягом ЗО хв. По­тім білизну перуть із кип'ятінням.

6. Фартух, каталку дезінфікують, двічі протираючи 1% розчи­ну хлораміну, а гумові рукавички, клейончастий мішок занурю­ють на 60 хв у 3% розчин хлораміну.

7. Після виписування хворого матрац, подушку, ковдру зда­ють на оброблення у дезінфекційну камеру, де протягом ЗО хв знезаражують вільно поступаючою парою, температура якої 80 °С, а ліжко двічі протирають дезінфекційним розчином, потім — зво­ложеною водою полотниною.

Прибирання палат

1. Прибирання палат здійснюють не менш як 2 рази на добу — уранці та ввечері вологим методом із застосуванням мильно-со­дового розчину. На 10 л води беруть 1 брусок господарського ми­ла, 200 г кальцинованої соди, роблять миловар. Потім на 10 л во­ди використовують 500 мл мильно-содової суміші.

2. Для прибирання палат виділяють і маркірують інвентар — відро, швабру, полотнину для миття підлоги. У відділеннях хірур­гічного профілю не дозволяється підмітати підлогу віником або використовувати пилососи, щітки.

3. Прибирання палат починають з протирання підвіконня, ба­тарей, панелей, меблів, дверей. Пастою чистять умивальники, по­тім миють підлогу.

4. Після вологого прибирання здійснюють кварцування пала­ти протягом ЗО хв. При цьому хворі виходять на цей час із палати в коридор або в кімнату для відпочинку, а тяжкохворим закрива­ють обличчя серветкою або рушником, щоб вони не отримали

опіки рогівки.

5. Один раз на 10 діб у палатах здійснюють генеральне при­бирання. На цей час хворих, якщо це можливо, переводять в інші

палати або на декілька годин у коридор. При цьому ретельно протирають стелю, плафони, стіни, вікна, двері від пилу. Тумбоч­ки та холодильники звільняють від продуктів і старанно миють. Після прибирання палату провітрюють, відкривши кватирки, і кварцують.

6. Після прибирання використаний прибиральний інвентар дезінфікують 1% розчином хлораміну або 0,5% розчином хлорного вапна протягом ЗО хв. Полотнину прополіскують водою та вису­шують. Швабру двічі протирають дезінфекційним розчином.

7. У палатах, де лежать хворі з гнійними інфекціями, приби­рання здійснюють з використанням 3% розчину хлораміну або розчину хлорного вапна.

Дезінфекція шприців і голок одноразового використання

I варіант — використовують дві ємкості.

1. В ємкості № 1 промивають шприц через голку, не торкаю­чись голки руками, у воді кілька разів. Змивну воду після забруд­нення кров'ю кип'ятять протягом ЗО хв і виливають.

2. Виймають поршень, занурюють у дистильовану воду, якою заповнена ємкість № 2, кип'ятять протягом ЗО хв. Висушують, утилізують.

II варіант — застосовують правило трьох ємкостей.

1. У ємкості № 1 промивають шприц через голку 3% розчи­ном хлораміну. Дезінфекційний розчин після промивання остан­нього шприца відстоюють протягом 1 год і виливають.

2. Пінцетом знімають голку і занурюють у 20% розчин хлор­ного вапна, яким заповнена ємкість № 3, витримують 1 год (20% розчин хлорного вапна, або хлорно-вапняне молочко, готують без­посередньо перед використанням з розрахунку 200 г сухого хлор­ного вапна і 800 мл проточної води).

3. Шприц у розібраному вигляді кладуть у ємкість № 2 з 3% розчином хлораміну і витримують 1 год. Промивають шприци й голки проточною водою. Висушують.

Утилізує шприци й голки відповідальна особа за наказом го­ловного лікаря.

Дезінфекція одноразових інфузійних систем

Систему заповнюють 3% розчином хлораміну, занурюють у дезінфекційний розчин на 1 год, звільняють від дезінфекційного розчину, промивають проточною водою, розрізають на частини, утилізують.

Дезінфекція, передстерилізаційне оброблення, стерилізація катетерів, зондів Дезінфекція

I варіант

1. В ємкості № 1 промивають катетери, зонди у водопровід­ній воді, промивають внутрішній канал за допомогою шприца, змивні води кип'ятять протягом 30 хв, потім виливають.

2. В ємкості № 2 у дистильованій воді кип'ятять катетери, зонди.

Передстерилізаційне оброблення — замочують у мийному роз­чині за температури 40 °С на 15 хв, промивають ззовні, внутріш­ній канал за допомогою шприца, обполіскують водопровідною во­дою, потім дистильованою водою, висушують.

Стерилізація паровим методом, тиск пари — 1,1 атм, темпера­тура — 120 °С, експозиція — 45 хв.

II варіант

Ємкість № 1. Заповнюють внутрішній канал дезінфекційним розчином, занурюють в дезінфекційний розчин на 1 год, проми­вають проточною водою.

Передстерилізаційне очищення — проводять додаткову дезін­фекцію кип'ятінням у дистильованій воді протягом 30 хв або за необхідності стерилізацію паровим методом. Тиск пари — 1,1 атм, температура — 120 °С, експозиція — 45 хв.

Дезінфекція та стерилізація пінцетів, шпателів, дзеркал ме­талевих, корнцангів, затискувачів та металевих зондів

Дезінфекція

I варіант

1. В ємкості № 1 промивають інструменти у воді, воду кип'я­тять протягом 30 хв і виливають.

2. В ємкості № 2 дезінфікують кип'ятінням у дистильованій воді протягом ЗО хв.

3. В ємкості № 3 проводять передстерилізаційне очищення. Стерилізація в автоклаві: тиск пари — 2 атм, температура —

132 °С, експозиція — 20 хв; у сухожаровій шафі: температура — 180 °С, експозиція — 60 хв.

II варіант

Дезінфікують у 3% розчині хлораміну — 60 хв, промивають проточною водою.

Передстерилізаційне очищення.

Стерилізація (див. І варіант)

Дезінфекція наконечників для клізм

1. В ємкості № 1 промивають наконечники 3% розчином хлор­аміну. Розчин витримують 1 год і виливають.

2. В ємкості № 2 занурюють наконечники на 1 год у 3% роз­чин хлораміну, ополіскують проточною водою.

Передстерилізаційне очищення.

Кип'ятіння у дистильованій воді протягом ЗО хв або автокла-вування: тиск пари — 0,5 атм, температура — 110 °С, експози­ція — 20 хв.

Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами

1. Підкладні судна та сечоприймачі звільняють від вмісту, про­мивають ретельно теплою водою та дезінфікують у спеціальних промаркірованих ємкостях у 3% розчині хлораміну протягом 1 год, після чого ополіскують і просушують.

2. Грілки, пузирі для льоду, підкладні гумові круги двічі про­тирають полотниною, зволоженою 3% розчином хлораміну з ін­тервалом 15 хв, прополіскують і висушують.

3. За наявності мокротиння хворий повинен випльовувати його в індивідуальну плювальницю з корком, 1/3 об'єму якої слід запов­нити 3% розчином хлораміну або 6% розчином пероксиду водню.

Не рідше ніж 1 раз на добу мокротиння з плювальниці вили­вають, а плювальницю промивають гарячою водою та кип'ятять у 2% розчині натрію гідрокарбонату протягом 15 хв.

4. Після виписування хворого тапочки протирають тампоном, зволоженим 25% розчином формаліну або 40% розчином оцтової кислоти, укладають на 3 год у поліетиленовий пакет, який щіль­но зав'язують, потім виймають тапочки та провітрюють до зник­нення запаху.