8. Організація харчування хворих у стаціонарі

В організації харчування хворих, які перебувають на ста­ціонарному лікуванні, беруть участь як медичні працівники, так і працівники харчоблоку. У стаціонарах доцільніше організовувати 5-разове харчування пацієнтів.

О 8.00 год п'ють чай з бутербродом (батон і масло) для того, щоб натще не вживати всередину ліки;

о 9.00 год — сніданок;

о 13.00 год — обід;

о 18.00 год — вечеря.

На ніч па­цієнтам дають склянку кефіру.

Загальне щоденне керівництво харчуванням хворих у великих стаціонарах здійснює лікар-дієтолог (в небольших больничных учреждениях — диетсестра), який відповідає за правильне складання і застосування лікувальних дієт. Лікар-дієтолог, крім того, надає консультативну допомогу лікарям відділень, яка сто­сується найбільш оптимального вибору дієти лікувального харчуван­ня

Безпосереднє керівництво роботою харчоблоку (контроль якості продуктів, закладка їх, виготовлення їжі, доправлення у відділення та ін.) покладається на дієтсестру лікарні.

Лікар, який проводить обстеження і лікування хворого, призна­чає дієту і записує в листок лікарняних призначень. Палатна медич­на сестра, проверяя лист назначений, ежедневно складає палатний порційник, де вказує загальну кількість хворих, а потім проставляє номер палати, прізвища та ініціали хво­рих, яким призначено відповідну дієту. Сведения о пациентах, выписавшихся из отделения, в порционник не включаются. На пациентов, поступивших в различные лечебные отделения больницы вечером и ночью, порционник составляет дежурная медицинская сестра лечебного отделения. На основі палатного порційника старша медична сестра відділення складає порційну вимогу, в якій вказує назву відділення, дату, загальну кількість хворих та кількість хворих відповідно до кожної дієти. Порційну вимогу пода­ють на харчоблок попередньо за добу, а в разі наступних вихідних чи святкових днів — попередньо за 2 чи за 3 доби. Лікар-ординатор перед вихідними чи святковими днями попередньо проставляє відповідну дієту хворим. Підписує порційну вимогу завідувач відділення, стар­ша медична сестра відділення та старша медична сестра приймаль­ного відділення, яка фіксує кількість поданих хворих на харчоблок і в разі госпіталізації пацієнтів у відділення стаціонару у вечірній та нічний час вранці наступного дня подає додаткову порційну вимогу на харчоблок лікарні. Медична дієтсестра (лікар-дієтолог) складає меню-порційник для всієї лікарні, де вказує: номер дієти, назву при­готованої страви, кількість пацієнтів кожного відділення, які отри­мують дану страву, витрату необхідних інгредієнтів для виготовлен­ня однієї порції і всіх порцій відповідної страви, вихід готової страви (у грамах чи мілілітрах) на одну порцію.

При складанні меню-порційника дієтсестра керується запропо­нованими картками-меню для весняно-літнього і осінньо-зимового періодів. Различают групповое питание по назначенной диете и индивидуальное. Индивидуальная диета назначается, если у пациента отсутствует аппетит или имеется аллергия на какие-либо продукты, а также имеется истощение, сопутствующее основному заболеванию. При этом из стандартного стола исключают одни, и вводят другие блюда. Иногда необходимо ежедневно составлять меню на следующий день, учитывая вкусы пациента и медицинские показания, например, ослеоперационный период.

Оптимальной является централизованная система приготовления пищи, когда в одном помещении больницы приготавливается пища для всех отделений, а затем доставляется в каждое отделение в маркированных теплоизолирующих емкостях. Після приготування страв відповідно до дієт лікар-дієтолог або черговий лікар стаціонару знімає пробу, записує дані в бракеражний журнал, дає письмовий дозвіл на видачу у відділення готових страв.

Доправляють приготовану їжу у промаркованому емальовано­му посуді (1-а страва, 2-а страва, 3-я страва) якомога швидше і зразу ж здійснюють роздачу їжі. В буфетной (раздаточной) каждого отделения больницы имеются специальные плиты (мармиты), обеспечивающие подогрев пищи паром в случае необходимости, так как температура горячих блюд должна быть 57—62°С, а холодных — не ниже 15°С. Раздача пищи осуществляется буфетчицей и палатной медицинской сестрой в соответствии с данными палатного порционника. Перед раздачей пищи для предупреждения передачи ВБИ буфетниця-роздатчиця мое руки и надягає спецодяг для роздачі їжі (халат, маркированный ≪Для раздачи пищи≫). Їжу видає хворим згідно з призначеною їм дієтою. Відпрацьований посуд звільняє від залишків їжі, знежирює, дезінфікує, ретельно промиває чистою водою і висушує. За наявності використовують також посудомийні машини.

Прибирання приміщень (роздавальні, їдальні) буфетниця-роздатчиця здійснює у спеціально виділеному для цоьго спецодязі. Для доправлення їжі також повинен бути виділений спецодяг. Роздава­ти їжу, мити використаний посуд санітаркам не дозволяється, тому що вони мають пряме відношення до подачі суден, прибирання при­міщень, у тому числі й туалетів.

Згідно з планом санітарно-протиепідемічних заходів лікувально­го закладу, узгодженого з місцевою СЕС, буфетниця проходить через певний проміжок часу обстеження.

Годування тяжкохворих

Харчування хворих, яким дозволено ходити, організо­вують у їдальні. Роздає їжу буфетниця відповідно до складеного па­латного порційника. У ньому зазначають номер палати, прізвище та ініціали хворого, номер дієти, а в разі потреби — індивідуальну дієту.

Пацієнти, яким призначено ліжковий та палатний режим, їдять у палатах. Перед споживанням їжі необхідно закінчити всі лікуваль­ні процедури і фізіологічні відправлення хворих. Молодший медич­ний персонал прибирає і провітрює палати, допомагає тяжкохворим помити руки. Хворі, які не піднімаються, їдять у ліжках. Тяжкохво­рих медична сестра годує сама. Нередко для кормления пациентов, находящихся на постельном режиме, используют прикроватные столики. Сестре следует определить, в какой помощи во время приема пищи нуждается пациент и поощрять его, если он пытается есть самостоятельно. Дайте пациенту время для подготовки к приему пищи. Помогите ему вымыть руки и занять удобное положение. Якщо хворий не може сидіти в ліжку, йому надають положення напівсидячи. Шию та груди прикривають клейонкою чи серветкою. Раздавая горячие напитки, нужно убедиться, что они не чрезмерно горячие, капнув себе на запястье несколько капель. Блюда следует подавать быстро, чтобы горячие блюда оставались горячими, а холодные не согрелись. Годувати тяжкохворого необхідно ложкою малими порціями з достатніми паузами, щоб хворий мав можливість добре пережувати їжу і не похлинутися. Вливати в рот їжу насильно, якщо хворий не ковтає, не можна, оскільки потрапляння їжі в ди­хальні шляхи може спричинити тяжкі ускладнення. За відсутності апетиту у хворого сестра, умовляючи його їсти, повинна проявляти велику терплячість і майстерність. При цьому підхід до кожного має бути індивідуальним. На одних хворих можна подіяти ласкою, на інших — строгістю, а іноді хворому дозволяють вибрати самому одну з дозволених страв, які в цей день є на харчоблоці. Пиття дають з поїльника або зі склянки за допомогою трубочки. Якщо хворому тяжко жувати, то йому треба давати рідку або протерту їжу.

Не слід давати гарячої їжі. Не потрібно залишати їжу на тумбочці біля ліжка хворого. Використаний посуд відносять у роздавальну, де його знежирюють, ополіскують, дезінфікують, миють під проточною водою і висушують на стелажах.