Що може зробити лікар для лікування гострого бронхіту

При утрудненому диханні  для лікування гострого бронхіту можуть бути призначені бронхорасширюючі препарати. Зазвичай після інгаляції цих препаратів настає швидке полегшення дихання. При бактеріальній інфекції слід призначити антибіотики.

При підозрі на пневмонію призначають рентгенологічне дослідження грудної клітки.

Залежно від типу і тяжкості пневмонії може знадобитися госпіталізація.

При амбулаторному лікуванні в більшості випадків гострий бронхіт проходить протягом 7-10 днів.

Діагноз гострого бронхіту зазвичай ставлять на підставі основних симптомів. При підозрі на бактеріальну інфекцію може знадобитися посів мокротиння.

При вираженому сухому кашлі призначають кодеїн (0,015 г) з гідрокарбонатом натрію (0,3 г) 2-3 рази на день. Препаратом вибору може бути либексин по 2 таблетки 3-4 рази на день.

З відхаркувальних засобів ефективні настій термопсису (0,8 г на 200 мл по 1 столовій ложці 6-8 разів на день); 3% розчин йодиду калію (по 1 столовій ложці 6 разів на день), бромгексин по 8 мг 3-4 рази на день протягом 7 днів і ін. Показані інгаляції відхаркувальних засобів, муколітіки, підігрітої мінеральної лужної води, 2 розчину гідрокарбонату натрію, евкаліптової, анісової олії з допомогою парового або кишенькового інгалятора. Інгаляції проводять 5 хв 3-4 рази на день протягом 3-5 днів.

Бронхоспазм купірують призначенням еуфіліну (0,15 г 3 рази в день). Показані антигістамінні препарати. При неефективності симптоматичної терапії протягом 2-3 днів, а також середньотяжкому і тяжкому перебігу хвороби призначають антибіотики і сульфаніламіди в тих же дозах, що і при пневмоніях.

У більшості випадків гострий бронхіт проходить самостійно приблизно протягом тижня. Метою лікування бронхіту є полегшення симптомів. Антибіотики зазвичай не виписуються до тих пір, поки не буде встановлена бактеріальна природа бронхіту. Однак антибіотики можуть бути призначені в якості заходів для профілактики вторинної бактеріальної інфекції, якщо людина страждає на емфізему легень, бронхіальну астму, захворювання серця або іншими подібними хронічними захворюваннями.

Профілактика гострого бронхіту

Для профілактики гострого бронхіту під час кашлю прикривайте рот, користуйтеся тільки індивідуальним посудом, щоб уникнути передачі інфекції оточуючим.

З метою профілактики гострого бронхіту слід усунути можливі етіологічні фактори гострого бронхіту (переохолодження, запиленість і загазованість робочих приміщень, зловживання алкоголем,  паління, хронічна і вогнищева інфекція в дихальних шляхах та ін), а також заходи, спрямовані на підвищення опірності організму до інфекції (загартовування, вітамінізація їжі).

Отже, що уникнути гострого бронхіту:

• Не паліть;

• Уникайте контактів з людьми, у яких гострий бронхіт або застуда;

• Якщо ви працюєте з хімікатами або іншими подразниками, надягайте спеціальну маску;

• Якщо у вас бронхіальна астма або дихальна алергія, заходи профілактики гострого бронхіту слід обговорити зі своїм лікарем.

• Пневмонія

  Сохранить

  2

• Пневмонія або запалення легенів - це інфекційне захворювання легенів, яке виникає як самостійна хвороба або як ускладнення інших захворювань. Викликають пневмонії різноманітні мікроорганізми як одного виду, так і в асоціаціях, хімічні та фізичні фактори. Дія на ле­гені хімічних (бензин тощо) та фізичних (охолодження та опік) чинників, радіоактивного випромінювання також зазвичай поєднується з інфекційними. Пневмонії мо­жуть бути також наслідком алергічних реакцій в легенях

• Аспіраційні (аспірація - вдихання) пневмонії виникають унаслідок попадання в легені речовин, які знаходяться у шлунку, під час блювоти часто у непритомних або людей, що перебувають під дією наркотиків. Такі пневмонії небез­печні для післяопераційних хворих - через наркоз. Застійна пневмонія виникає внаслідок того, що людина тривалий час залишається нерухомою. Зниження опірності організму, наприклад, у результаті застуди, створює умови для розвитку пневмонії. Крупозна (пневмококова) пневмонія викликається пневмококами - бактеріями з носоглотки, які можуть про­никнути в легені при низькій опірності організму або при ГРВІ, що зменшують опірність легеневої тканини до інфекції. При крупозному запаленні вражається значна частина легені. Починається воно як правило з різкого підвищення температури до 40°С, ознобу, болю в боці, який підси­люється при кашлі, чханні. З'являється спочатку сухий, а потім з «іржавим» або гнійним мокротинням кашель, інко­ли з домішками крові. Загальний стан хворого важкий, шкіряні покрови на об­личчі червоніють або стають синюшними, дихання частішає, стає поверхневим з роздуванням крил носа. На губах та носі часто трапляються герпетичні висипання. Апетит зникає, сечі виділяється мало, вона насиченого темного кольору. Хворий може марити. До появи у 30-х роках минулого століття антибіотиків таке захворювання протікало дуже важко і нерідко закінчувалося смертю. Проте і сьогодні воно може мати серйозні наслідки, особливо враховуючи те, що через безконтрольне застосування антибіотиків з'явилися види бактерії, нечутливі до них. Якомога раніше зверніться по допомогу до лікаря, тоді у вас буде більше шансів на одужання. Особливу небезпечні такі пневмонії для новонароджених та для літніх людей. Бронхопневмонія або вогнищева пневмонія вражає ок­ремі ділянки легенів і частіше буває ускладненням інших захворювань. Вона тісно пов'язана з ослабленням ор­ганізму попереднім захворюванням або несприятливими умовами життя. Здебільшого страждають діти раннього віку та старики, для яких вона особливо небезпечна. На відміну від крупозної пневмонії, бронхопневмонія починається поступово, і всі прояви виражені не так яск­раво. Температура може бути невисокою, кашель постійний або нападами з виділенням слизового мокро­тиння. Хвороба може набувати затяжного характеру з періодичними загостреннями, може перейти в хронічну форму. Лікування пневмонії повинен призначити лікар. При неважкому перебігу та задовільних побутових умовах можна лікуватися вдома, проте в більшості випадків все ж не­обхідна госпіталізація. Не намагайтесь швидко одужати від пневмонії. Доволі часто хворий під дією антибіотиків починає почуватися не­погано і припиняє лікування або намагається перенести пневмонію «на ногах», що є дуже небезпечним. У розпал хвороби необхідно дотримуватись постільно­го режиму. Дієта повинна бути легкою з обмеженням солі та збагачена вітамінами, особливо А і С. У домашніх умо­вах зусилля спрямовують на хороший догляд за хворим, полегшення його стану при сильному кашлі, головному бо­лю, високій температурі.

• Як донори вітамінів можуть вживатися морси з ягід аґрусу, смородини, ожини, овочеві та фруктові соки (морк­ва, вишня, апельсини тощо), вітамінні чаї. Застосовують безапаратну фізіотерапію - гірчичники, банки,банковий масаж. Широко застосовують препарати з лікарських рослин  * 40 г коренів алтею, 15 г коренів солодцю голого, 20 г листя мати-й-мачухи, 10 г плодів фенхеля змішати, 1 ст. ложку суміші залити склянкою окропу, варити 10 хвилин на малому вогні, настояти ЗО хвилин, проціди­ти, вживати теплим по 2 ст. ложки кожні дві-три години до заспокоєння кашлю та вільного виділення мокротиння. * 20 г коренів алтею, 20 г листя мати-й-мачухи, 10 г тра­ви материнки звичайної змішати, 1 ст. ложку суміші за­лити склянкою окропу, настояти ЗО хвилин, процідити, вживати по 1 ст. ложці кожні дві-три години до заспо­коєння кашлю. * 1 ст. ложку подрібнених коренів та кореневищ синюхи блакитної залити склянкою води, кип'ятити на малому вогні ЗО хвилин, процідити, вживати по 1 ст. ложці 3-5 разів на день через 2 години після їди. * 1 чайну ложку подрібнених коренів та кореневищ оману високого залити склянкою води, кип'ятити на малому вогні 10 хвилин, настояти 10 хвилин, вживати по 1 ст. ложці 3-5 разів на добу як відхаркувальний засіб. * 1 частину свіжовіджатого соку редьки змішати з 2 час­тинами меду, вживати по 1 ст. ложці 3-4 рази на день. * Для зменшення болю застосовують банки, як відволіка­ючий засіб - гірчичники, перцевий пластир. У фазі залишкових явищ пропонуються такі суміші:  * 20 г листя мати-й-мачухи, 20 г листя подорожника ве­ликого, 15 г квіток календули лікарської, 15 г трави чеб­рецю звичайного, 10 г трави солодцю голого змішати, 1 ст. ложку суміші залити склянкою окропу, настояти 30 хвилин, процідити, вживати по 1 ст. ложці 4-5 разів на день до їди; * 300 г меду, півсклянки води та дрібно нарізаний лист алое варити на малому вогні 2 години, остудити, розмішати, вживати по 1 ст. ложці тричі на день, зберігати в прохолодному місці; * 1 склянку промитого неочищеного вівса залити склян­кою молока і варити 1 годину на малому вогні, проціди­ти, пити гарячим, можна з маслом і медом; * 10 головок часнику подрібнити, залити 1 літром горілки, настояти 8 днів у теплому місці, вживати по 1/2 чайної ложки тричі на день.