1654 – Логарифмічна лінійка

Розвиток пристроїв для лічби крокував у ногу з досягненнями математики. Незабаром після введення в обіг логарифмів у 1623 р. з’явилося логарифмічна лінійка. Англієць Р. Біссакар, а в 1657 році – незалежно від нього – С. Патрідж розробили прямокутну логарифмічну лінійку, конструкція якої в основному збереглась до наших днів. Цей простий на перший погляд пристрій досить добре продуманий і дозволяє проводити складні обрахунки. Ця лінійка і по сьогодні знаходиться на озброєнні в українській армії, і її використання аргументується тим, що у випадку ядерного вибуху всі електричні пристрої вийдуть з ладу.

1672 – Лічильна машина Лейбніца

Л ічильну машину для 12-розрядних десяткових чисел створив німецький вчений Вільгельм Готфрід фон Лейбніц. До зубчастих коліщат він додав ступінчатий валик, який крім додавання і віднімання дозволяє виконувати операції множення і ділення.

Лейбніц уперше висловив думку про можливість машинного моделювання людських функцій і ввів термін „модель ”. Крім того, він розробив двійкову систему числення, що згодом широко застосовувалася в обчислювальних машинах.

Лічильні машини Паскаля і Лейбніца стали прообразом арифмометра. Перший арифмометр для чотирьох арифметичних дій, який застосовувався у практиці, вдалося сконструювати тільки через сто років, у 1790 р., німецькому годинниковому майстру Гану. Згодом пристрій арифмометра удосконалювався багатьма механіками з Англії, Франції, Італії, Росії, Швейцарії. Арифмометри застосовувалися для виконання складних розрахунків під час проектування та будівництва кораблів, мостів, будинків, проведення фінансових операцій. Але продуктивність роботи на арифмометрах залишалася невисокою, нагальною вимогою часу була автоматизація розрахунків.

Удосконалений арифмометр використовувався для обрахунків в різних організаціях до 70 - х років. 20 століття.

1820 – Механический калькулятор

Перший механічний калькулятор, який міг додавати, множити, віднімати і ділити, створив Чарльз Ксав’єр Томас. Бурхливий розвиток механічних калькуляторів привів до того, що до 1890 року додався ряд корисних функцій: запам’ятовування проміжних результатів з використанням їх в наступних операціях, друк результату і т.п. Створення таких недорогих и надійних машин дозволило використовувати їх в комерційних цілях і наукових розрахунках.

1801 –1808 Ткацький станок Жаккарда

Французький винахідник Жозеф Марі Жаккард створив машину для вироблення крупно візерункових тканин. Для управління нитками в ній використовувалися спеціальні карти з отворами перфокарти.

1836-1848 – Аналитическая машина Бэббиджа

У 1833 р. Англійський вчений Чарльз Бебідж, укладач таблиць для навігації, розробив проект „аналітичної машини ”. За його задумом, ця машина мала стати гігантським арифмометром із програмним керуванням. У машині Бебіджа передбачені були також арифметичний і запам’ятовуючий пристрої. Його обчислювальна машина повинна була виконувати обчислення за програмою, яка задавалась за допомогою перфокарт. Результати обчислень планувалося видавати на друк чи на перфокарти. Його машина стала прообразом майбутніх комп’ютерів. Нажаль, технології того часу не дозволили Беббіджу повністю втілити ідею створення аналітичної машини.