Історія розвитку от. П’ять поколінь розвитку от. Архітектура фон Неймана.

1. Історія розвитку обчислювальної техніки. Покоління розвитку обчислювальної техніки.

Інформатика – одна з наймолодших дисциплін, корені якої сягають у далеке минуле.

Людина живе у світі інформації, і здавна існує необхідність її збереження та передачі. Першими сховищами інформації були бібліотеки. У середині 7 ст. до н.е. при палаці ассирійського царя Ашшурбаніпала було велике зібрання глиняних таблиць. До нинішніх часів дійшла слава Александрійської бібліотеки, заснованої Птолемеєм, яка нараховувала на початок I століття 700 тис. одиниць. Кожний освічений правитель вважав своїм обов’язком сприяти розвиткові бібліотек. У Давній Русі перша бібліотека була заснована в 1037 р. Ярославом Мудрим при Софійському соборі у Києві. Якщо перші бібліотеки призначалися для вищих прошарків суспільства, то у 17-18 ст. стала помітно збільшуватися кількість національних бібліотек, виникла необхідність систематизації книжкового фонду. У ті часи були закладені основи бібліотечної справи, а інформація, що зберігається у бібліотеках, стала доступною широкому колу читачів.

Однак не всі знання, що накопичуються і зберігаються у книгах, відразу застосовуються на практиці.

Ще за часів найдавніших культур людині доводилося розв’язувати задачі, які пов’язані з торговельними розрахунками, з обчисленням часу, із визначенням площі земельних ділянок тощо. Зростання обсягів цих розрахунків призводило навіть до того, що з однієї країни до іншої запрошували спеціально навчених людей, які добре володіли технікою арифметичного числення. Тому рано чи пізно мали з’явитися пристрої, що полегшують виконання повсякденних розрахунків.

А бак - V ст. до н.е.

У Давній Греції й у Давньому Римі були створені пристрої для лічби, названі абак. (від грецького слова abakion – „дощечка, покрита пилюкою ”). Абак представляв собою дощечку с жолобками, в яких розміщувались камінці чи кісточки. Кожен жолобок відповідав певному розряду числа.

Потім люди додумались нанизати камінці з дірочками на палочки і закріпити їх в спеціальну рамку. Так була винайдена рахівниця.

Рахівниці

Суан-пан (Китай) - VI століття
Соробан (Японія) – XV-XVI століття
Рахівниця

Перші проекти лічильних машин

Леонардо да Вінчі (XV ст.) – сумувальний пристрій із зубчатими коліщатами: додавання 13-розрядних чисел

1623 Р. – машина Шиккарда

Професор Вільгельм Шиккард – знавець сходу і математик, описав будову "годинника для лічби" - лічильної машини з пристроєм установки чисел і валиками, з двигуном і вікном для зчитування результату. Ця перша механічна машинка могла додавати і віднімати, а за свідченнями інших джерел – іще множити і ділити.

1 642 – «Паскалина» (Арифмометр Паскаля)

Перша в світі механічна лічильна машина

Її винайшов 19-тирічний французький математик Блез Паскаль.

Арифмометр представляє собою комбінацію взаємозв’язаних зубчатих коліщат з нанесеними цифрами від 0 до 9. Якщо перше коліщатко робить оберт від 0 до 9, то починає рухатися друге коліщатко і т.д. Схожий принцип роботи – в звичайному лічильнику електроенергії.

Лічильна машина Паскаля могла тільки додавати і віднімати.