
- •Лабораторна робота №2
- •Завдання
- •Теоретична основа
- •Правила роботи з чистими культурами мікроорганізмів
- •Техніка підготовлення предметних скелець
- •Техніка приготування живих препаратів мікроорганізмів
- •Приготування препарату “роздавлена крапля” Хід роботи
- •Приготування препарату “висяча крапля” Хід роботи
- •Техніка приготування фіксованих препаратів мікроорганізмів
- •Приготування препарату включає наступні етапи: приготування мазка, висушування, фіксацію і забарвлення. Хід роботи
- •Фарбування бактерій за методом Грама
- •Метод фарбування за Грамом (у модифікації Синева) складається з наступних операцій: Хід роботи
- •Методика фарбування за Грамом в модифікації г.П. Калини Готування розчинів барвників для фарбування
- •Хід роботи
- •Морфологія бактерій
- •Питання для самоконтролю
Лабораторна робота №2
Тема: Правила роботи з культурами мікроорганізмів. Техніка приготування живих і фіксованих препаратів мікроорганізмів. Прості і складні методи забарвлення препаратів. Морфологія бактерій.
Мета роботи. Ознайомотися з правилами роботи з культурами міркоорганізмів (далі - м/о); вивчити методики приготування живих і фіксованих препаратів м/о, способи їх забарвлення, морфологію і структуру бактерій.
Об’єкт та матеріали. Мікроскоп, предметні та покривні скельця, бактеріологічні петлі, розчини барвників, спиртівки, чисті культури бактерій.
Завдання
1. Оформити у протокол лабораторного заняття правила роботи з чистими культурами мікроорганізмів.
2. Навчитися працювати із культурою мікроорганізмів відповідно до правил роботи.
3. Вивчити методи виготовлення живих препаратів “роздавлена крапля” і “висяча крапля”.
4. Вивчити метод виготовлення фіксованого забарвленого препарату (за Грамом).
5. Замалювати у протокол лабораторного заняття форми бактерій (стафілококи, стрептококи, палички) умовно позначивши поле зору у вигляді кола.
Теоретична основа
Вирощування мікроорганізмів на живильних середовищах називається культивуванням (lat. сultus – вирощування), а вирощені мікроорганізми – культурою. При вирощуванні мікроорганізмів у рідкому середовищі культури утворюють суспензії, осад або плівку, при вирощуванні на твердому середовищі – колонії.
Внесення клітин мікроорганізмів чи іншого дослідного матеріалу (зразки ґрунту, проби води) в стерильне поживне середовище для отримання накопичувальної культури називається посівом. Перенесення вже вирощених клітин з одного середовища до іншого (стерильного) називається пересівом. Культивування мікроорганізмів за певної температури називають інкубуванням (лат. іncubatio – вирощування за штучно створеної температури).
Вирощують мікроорганізми у скляному посуді: пробірках, колбах, чашках Петрі. В пробірках мікроорганізми культивують як в рідких, так і на твердих середовищах. Для вирощування аеробних культур пробірки зазвичай заповнюють рідким середовищем на 1/3, для анаеробних – на 2/3 об’єму. Для приготування твердого середовища пробірки заповнюють середовищем на 1/31/4 об’єму. Після стерилізації пробірки з незастиглим середовищем, яке містить агар, розташовують під невеликим кутом для отримання скошеної поверхні. Це так звані скошені середовища. Тверде середовище, яке застигло при вертикальному положенні пробірки, називають стовпчиком. Мікроорганізми в колбах культивують переважно в рідких живильних середовищах. В чашках Петрі мікроорганізми вирощують тільки на твердих середовищах. Для роботи з мікроорганізмами використовують спеціальні бактеріологічні голки, петлі, шпателі, які виготовляють з платинового дроту або ніхрому.
Посів або пересів мікроорганізмів здійснюють поблизу відкритого полум’я. При цьому пробірки необхідно тримати в нахиленому положенні, щоб гарантувати стерильність. Якщо ж їх тримати у вертикальному положенні, то можливе потрапляння сторонніх мікроорганізмів. Пробірки беруть у ліву руку. Правою тримають мікробіологічну петлю, ретельно її обпалюють, виймають корки з пробірок, обпалюють краї пробірок і здійснюють пересів. Перед тим, як закрити пробірки, корки обпалюють у полум’ї.
При тривалому зберіганні мікроорганізмів у лабораторних умовах може відбутися зміна певних фізіолого-біохімічних чи морфологічних характеристик. Тому необхідно здійснювати пересів культур на свіжі середовища з певною частотою залежно від виду, середовища, умов культивування. При такому зберіганні не можна допускати пересихання середовища. Існують й інші способи зберігання культур: під шаром стерильного вазелінового масла, в рідкому азоті, в ліофілізованому стані тощо.