
- •Розділ 1 загальні проблеми психології Тема 1 предмет та завдання загальної психології
- •1.1. Предмет загальної психології
- •1.2. Рефлекторний характер психіки
- •1.3. Завдання сучасної психології
- •1.4. Сучасна психологія та її місце в системі наук
- •1.5. Галузі психології
- •2.2. Методи психології
- •2.3. Галузі психології
- •Г лава з.Центральна нервова система людини
- •3.1. Структура і функціонування центральної нервової системи людини
- •3.2. Мозок, людська психіка і психічне в єдності світу
- •Глава 4.Особистість та її психіка
- •4.1. Людина як багато системне явище
- •4.2. Сутність людської психіки і психічного
- •4.3. Багаторівневісгь психіки
- •4.4. Багатосистемність психіки
- •4.5. Концепція психоенергетичної цілісності особистості
- •Глава 5. Біопсихічна і ментально-психічна підструктури особистості
- •5.1. Генетичні, вікові й статеві особливості особистості
- •5.2. Темперамент
- •5.3. Ментально-психічна підструктура особистості
- •Глава 6. Інтраіндивідуальна підструктура особистості: відчуття і сприйняття
- •6.1. Поняття інтраіндивідуальної підструктури особистості
- •6.2. Відчуття
- •6.3. Сприйняття
- •Глава 7.Пам'ять
- •7.1. Поняття пам'яті
- •7.2. Процеси пам'яті
- •7.3. Різновиди пам'яті
- •7.4. Індивідуальні особливості пам'яті
- •Г лава 8.Мислення та інтелект
- •8.1. Поняття мислення
- •8.2. Розумові дії та операції мислення
- •8.3. Форми мислення та його різновиди
- •8.4. Індивідуальні особливості мислення
- •8.5. Мислення та інтелект
- •Глава 9. Уява
- •9.1. Поняття уяви
- •9.2. Види уяви
- •9.3. Процеси уяви
- •Глава 10. Увага
- •10.1 Поняття уваги
- •10.2. Фізіологічне підґрунтя уваги
- •10.3. Основні властивості та види уваги
- •Глава 11.Емоції та почуття
- •11.1. Розуміння емоцій та почуттів
- •11.2. Характеристика різних видів емоційного реагування
- •11.3. Функції емоцій у керуванні поведінкою та діяльністю
- •11.4. Характеристика різних емоцій. Емоції очікування і прогнозування
- •11.5. Фрустраційні емоції
- •11.6. Комунікативні емоції
- •11.7. Інтелектуальні емоції
- •11.8. Характеристика різних почуттів
- •Глава 12. Воля
- •12.1. Поняття волі та її функції
- •12.2. Типи критеріїв волі та локус контролю. Вольові дії
- •12.3. Фази та ознаки вольових дій, їх стимулювання
- •12.4. Вольові якості
- •Глава 13. Здібності
- •13.1. Поняття здібностей та їхній розвиток
- •13.2. Види здібностей
- •13.3. Розвиток здібностей
- •Глава 14. Соціопсихічна підструктура особистості
- •14.1. Досвід
- •14.2. Характер
- •14.3. Спрямованість
- •Глава 15. Підструктура особистості "свідомість-самосвідомість"
- •15.1. Свідомість особистості
- •15.2. Самосвідомість особистості
- •Глава 16. Психічні стани
- •16.1. Сутність психічних станів
- •16.2. Класифікація психічних станів
- •16.3. Особливості психічних станів
- •16.4. Фізіологічні основи і зовнішні вияви психічних станів
- •16.5. Психічні стани особистості в різних ситуаціях життєдіяльності
- •16.6. Шляхи подолання страху
- •Глава 17. Основи психології діяльності
- •17.1. Поняття діяльності
- •17.2. Психологічна структура діяльності
- •17.3. Рухи і дії
- •17.4. Знання, навички і вміння
- •17.5. Основні види діяльності
- •Г лава 18.Соціалізація, девіантна поведінка і депривація
- •18.1. Соціалізація особистості
- •18.2. Психологічні основи відхильної поведінки
- •18.3. Депривація
- •Глава 19.Спілкування
- •19.1. Поняття спілкування та його види
- •19.2. Функції і труднощі спілкування
- •Глава 20.Основи соціальної психології груп
- •20.1. Поняття соціальних круп, їхня класифікація
- •20.2. Великі соціальні групи
- •20.3. Малі соціальні групи
- •Глава 21.Соціально-психологічні особливості злочинних груп
- •21.1. Соціально-психологічне розуміння організованої злочинності
- •21.2. Загальнокримінальна злочинність: соціально-психологічний аналіз
- •Глава 22. Психологічні основи національної безпеки
- •22.1. Розуміння національної безпеки
- •22.2. Психологічна підсистема системи національної безпеки
8.4. Індивідуальні особливості мислення
Кожна людина мислить неповторно. Алгоритм її мислення індивідуальний. Тому говорять про індивідуальні особливості мислення, а саме:
• Самостійність мислення, яку характеризує вміння людини ставити нові завдання й розв'язувати їх, не вдаючись до допомоги інших людей. Самостійність мислення ґрунтується на врахуванні знань і досвіду інших людей. Людина, якій властива ця якість, творчо підходить до пізнання дійсності, знаходить нові, власні шляхи і способи розв'язання пізнавальних та інших проблем;
• Критичність мислення, яка виявляється в здатності людини не підпадати під вплив чужих думок, об'єктивно оцінювати позитивні та негативні аспекти явища чи факту, виявляючи цінне та помилкове в них. Людина з критичним розумом вимогливо оцінює свої думки, ретельно перевіряє рішення, зважає на всі аргументи, виявляючи тим самим самокритичне ставлення до своїх дій. Критичність мислення великою мірою залежить від життєвого досвіду людини, багатства та глибини її знань;
• Гнучкість мислення, що виявляється в умінні людини швидко змінювати свої дії при зміні ситуації діяльності, звільняючись від залежності закріплених у попередньому досвіді способів і прийомів розв'язку аналогічних завдань. Гнучкість мислення виявляється в готовності швидко переключатися з одного способу розв'язку завдань на інший, змінювати тактику і стратегію їх розв'язку, знаходити нові нестандартні способи дій за змінених умов;
• Глибина мислення, яка виявляється в умінні проникати в сутність складних питань, розкривати причини явищ, приховані за нашаруванням неістотних проявів, бачити проблему там, де її не помічають інші, передбачати можливі наслідки подій і процесів. Саме ця риса властива особистостям з глибоким розумом, які в простих, добре відомих фактах уміють помічати протиріччя й на цій підставі розкривати закономірності природи та суспільного життя;
• Широта мислення, що виявляється в здатності охопити широке коло питань, у творчому мисленні в різних галузях знання та практики. Широта мислення є показником ерудованості особистості, її інтелектуальної різнобічності;
• Послідовність мислення, яка виявляється в умінні дотримуватися логічної наступності при висловлюванні суджень, їх обгрунтуванні. Послідовним можна назвати мислення людини, яка точно дотримується теми міркування, не відхиляється від неї, не перестрибує з однієї думки на іншу, не підміняє предмет міркування. Для послідовного мислення характерне дотримання певних принципів розгляду питання, зрозумілість плану, відсутність протиріч і логічних помилок в аргументації думки, доказовість та об'єктивність у зроблених висновках;
• Швидкість мислення - це здатність оперативно розібратися в складній ситуації, швидко обдумати правильне рішення і прийняти його. Швидкість мислення залежить від знань, міри сформованості мисленнє-вих навичок, досвіду у відповідній діяльності та рухливості нервових процесів.
Усі властивості мислення людини формуються і розвиваються в діяльності. Змістовна й відповідним чином організована діяльність сприяє всебічному розвиткові цінних властивостей мислення особистості.