3. Проблемне поле філософії права

Філософія права порушує й намагається вирішити властиві тільки їй проблеми. Усі вони пов'язані з міркуваннями про природу і специфіку права та його застосування. Тому важливою характеристикою філософії права як наукової дисципліни є її проблемне поле.

Наведемо далеко не вичерпне коло проблем філософії права. Зазначимо, що ці проблеми відрізняються своєю глибиною, важ- ливістю та складністю їхнього дослідження. Формулювання й розв'язання деяких із них передбачають наявність у людини досить загальних уявлень про право, їх, так би мовити, може зрозуміти людина «з вулиці». Водночас розуміння інших про- блем, не кажучи вже про їх розв'язання, вимагає ґрунтовної про- фесійної підготовки [Hart, 1967, p. 264-276; Shiner, p. 589-590; Sinnott-Armstrong, p. 414-416].

Передусім проблеми права в цілому.

Навіщо потрібне право й чи можливе щасливе й справедли- ве суспільство без права? Як виявляє себе право в житті суспільства? Як виникло право? Чи є право органічною складо- вою світу природи (дароване людям Богом), чи створене людьми й постало унаслідок суспільного договору?

Як право взаємодіє з економікою, мораллю, релігією, полі- тикою? Як право функціонує як система правил поведінки й ре- гулятор суспільних відносин?

Що означає поняття «правова реальність»? Чим відрізняєть- ся правова реальність від економічної та соціальної реальностей та інших суспільних феноменів? Чи може розвиватися суспіль- ство без права? Чи можливе розвинуте демократичне суспільство без розвинутої правової системи?

Які механізми взаємної детермінації правових систем і пра- вової реальності?

Яке місце права серед інших сфер суспільної свідомості (мо- ралі, філософії, релігії, звичаїв), що регулюють людську поведін- ку? Чому не завжди збігаються вимоги права і справедливості?

Можна виокремити й інші проблеми, що стосуються самих правових систем.

Що таке правова система? Як улаштовані правові системи? Які їхні властивості? Чи є загальні принципи, яким підпорядко- вані (чи мають бути підпорядковані) всі правові системи? Чи можна віднайти загальні умови їхньої тотожності й відмінності? Як можна визначити час зародження й смерті правової системи? Наскільки обґрунтовані претензії правових систем на універ- сальність (урегулювання будь-яких відносин суб'єктів) і завер- шеність (брак «прогалин» у законодавстві)?

Незважаючи на свою зовнішню простоту, відповіді на такі запитання далеко не однозначні. Прикладом є питання про єд- ність правової системи. Про його складність свідчить погляд, що «у Росії ніколи не було єдиної правової системи. Телефонне пра- во, указне право, право підзаконних актів - усі ці різновиди квазіправових систем використовувалися набагато активніше, ніж власне закони. Відповідно до цієї моделі діяли й діють судді, прокурори, податкові інспектори й поліцейські, міліціонери та інші, що застосовують право... » [Колесников, с. 2].

Яка природа правових норм і які необхідні соціально- політичні передумови для їх практичної реалізації, тобто загаль- ного (а не вибіркового) застосування на практиці? Правові норми примусові чи рекомендаційні? Наскільки точною й однозначною є мова норм? У чому подібність і відмінність правової норми від наказу, розпорядження, інструкції чи команди, які супроводжу- ються погрозою покарання за їх порушення чи невиконання? У чому подібні й відмінні правові й моральні норми?

20

Володимир Кузнецов

ФІЛОСОФІЯ ПРАВА. ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Вступ

Які властивості та структура правових норм і як вони пов'язані з принципами права; який взаємозв'язок нормативної сили права й примусу?

Великий інтерес викликають проблеми, що стосуються ме- тодів правового мислення та його застосування.

Чи є якісь особливості правового мислення порівняно з мис- ленням узагалі чи мисленням у таких царинах, як етика, політи- ка чи соціологія? Яка природа і специфіка мислення (міркуван- ня) суддів у їхній професійній діяльності? Яке співвідношення правового міркування й так званого практичного міркування?

На чому ґрунтуються ухвали правових рішень, зокрема ви- несення судових вироків? Чи обґрунтовуються правові ухвали логікою їхнього виводу з норм і принципів права, .чи їхньою від- повідністю правовим нормам і прецедентам? Як оцінюються обґрунтування правових рішень з погляду самого права, з погля- ду моралі, релігії тощо?

Яка роль інтерпретацій правових норм у системі права; чи є вони загальною особливістю права, чи практикуються лише в ок- ремих видах судового розгляду? Наскільки ці інтерпретації ра- ціональні й наскільки вони ідеологічно й політично нейтральні?

Багато проблем породжує дослідження взаємозв'язків права і правових суб'єктів.

Яка залежність між легітимністю й ефективністю, тобто під- порядкуванням правових суб'єктів нормам правової системи? Яке місце в правових системах відведено правам людини? За яких умов громадяни реалізують ці права і яка структура таких прав?

Надзвичайно складні так звані зовнішні проблеми філософії права, тобто проблеми, які породжені функціонуванням права в реальних суспільних умовах.

Які соціально-політичні передумови можна вважати сприят- ливими для права? Коли правова система набуває політичного чи морального авторитету й стає законною (легітимною)?

Які основні функції права в суспільстві та наскільки вони відповідають задуму законодавця та меті закону?

Які критерії оцінки функціонування правових систем з по- гляду політики й моралі?

Які взаємозв'язки юридичної концепції відповідальності з моральною й політичною концепціями відповідальності? Яка

роль внутрішніх (психологічних, ментальних) і зовнішніх чин- ників, що зумовлюють відповідальність особистості, та яка при- рода цих чинників?

Як обґрунтувати суспільну потребу юридичного покарання винної особи та як проаналізувати його ефективність? Чи існує межа юридичного покарання?

Чи допустимі обмеження на правове втручання в царину індивідуальної свободи громадян?

Яка роль правової системи в побудові суспільства, що забез- печує соціальну справедливість?

Чи є певна залежність між юридичними правами індивіда та його політичними й моральними правами?

В останні роки надзвичайно актуальними стали проблеми взаємовпливу права й економіки, права й політики, а також про- блема тендерних прав.

Чи сприяють зростанню ефективності економіки правові ак- ти загальноправового характеру? Чи є взагалі критерії еко- номічної ефективності правових норм?

Чи використовуються правові системи з метою політичного домінування? Чи набирає право тендерного, расового чи класово- го забарвлення, тобто надає переваги певним верствам суспіль- ства, чи, навпаки, дискримінує їх?

Тільки окремі з названих проблем - найпростіші - ми до- кладніше розглянемо в цьому навчальному посібнику. Хочеться сподіватися, що їх аналіз стимулюватиме інтерес читача до інших глибших і складніших проблем філософії права.

Як уже зазначалося, навіть щодо простих проблем філософії права фахівці не мають загальноприйнятих відповідей чи рішень. Незважаючи на те, що багато з цих проблем були сфор- мульовані ще в античній Греції, навколо них усе ще йде і, ма- буть, ніколи не закінчиться полеміка. Чому?

По-перше, розв'язання філософських проблем права багато в чому визначаються вихідними філософськими принципами їх авторів. Майже кожний філософський напрямок має лише йому притаманні принципи. Саме відмінність цих принципів, котрі явно чи неявно є підґрунтям філософсько-правових концепцій, веде до різних рішень навіть зовні однаково висловлених про- блем філософії права.

Володимир Кузнецов

ФІЛОСОФІЯ ПРАВА. ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

Вступ

По-друге, будь-який складний феномен можна вивчити ли- ше за допомогою побудови його моделей. Хоч у філософії права термін «модель» малопоширений, практично всі напрямки філо- софії права використовують моделі права чи, точніше, різні мо- делі його певних аспектів. Прийняті моделі зумовлюють як типи проблем, можливі у їхніх межах, так і певні рішення. В історії права виникнення таких моделей чи їхнє удосконалювання викликало істотні зміни в проблематиці філософії права. Немає жодних підстав для думки, що в майбутньому буде інакше.

По-третє, з нагромадженням конкретних знань про право й розвитком самого права змінюються й формулювання та зміст філософсько-правових проблем. Цей процес породжує нові пра- вові концепції, які пропонують свої рішення цих проблем.

По-четверте, надзвичайно важливими для філософії права є уявлення про те, що означають у філософії права так звані загаль- нонаукові поняття («теорія», «система», «норма» і т. ін.). Ці уяв- лення також не постійні, й кожна зміна в розумінні цих понять тягне за собою перегляд філософсько-правової проблематики. Широкі можливості, багато в чому ще не реалізовані, надає для розуміння таких понять сучасна методологія науки, що досліджує будову й структуру систем наукового знання [Бургин, Кузнецов}.