4.2. Специфіка моделювання права

Не враховуючи моделей права, побудованих в останні деся- тиліття за допомогою математичних і комп'ютерних засобів, усі моделі права, які аналізувала філософія права, були описовими.

Що це означає? Міркуючи про право, намагаючись зрозу- міти його, учені доходили висновку про важливість певних рис,

особливостей права, й описували зміст цих особливостей. Цей словесний опис і фіксував, з одного боку, думки вченого про сутність права чи принаймні його істотні характеристики. З іншого боку, цей опис відігравав фактично роль моделі, у межах якої вчений прагнув описати й пояснити засадничі принципи права та зв'язки між ними.

Жодна з відомих моделей права не уникла критики сучас- ників автора моделі або наступних поколінь учених. Автор мо- делі та його прибічники, відповідаючи опонентам, намагалися висунути переконливі аргументи, що підтверджують правиль- ність моделі, тобто довести, що вона виражає не хибну думку, а істинне знання про те, що таке право. Якщо це їм удавалося, то відбувалася онтологізація моделі, тобто право вважалося таким, як воно було відтворене в цій моделі.

Але коли вчені переконані в тому, що вони знають, що таке право, то, природно, вони сприймають у багнети будь-які мірку- вання про право, що суперечать принципам побудованих ними моделей. На щастя, монополія на володіння однією «єдино вірною» моделлю права ніколи не була остаточною. Рано чи пізно з'являлися «дисиденти», що критикували панівні моделі й пропонували свої власні. Як наслідок виникали різні моделі пра- ва, в основі яких лежали ті чи інші важливі сторони, аспекти, зрізи права.

Ситуація, коли побудована множина різних моделей одного об'єкта, образно описана в стародавній індійській притчі. В одно- го падишаха виникло бажання перевірити, наскільки мудрі його радники. Він наказав зав'язати їм очі й підвести до них слона. Кожному з радників дозволили обмацати руками тільки одну ча- стину слона й назвати тварину, що стояла перед ними. Радник, який обмацав бивень, сказав, що це черепаха. Радник, який обмацав хобот, сказав, що це змія, а радник, який обмацав живіт слона, сказав, що це бегемот.

Дослідник, успішно застосовуючи побудовану ним модель певного об'єкта, часто схильний ототожнювати об'єкт із тим, що говорить про об'єкт його модель. У дослідника виробляється так зване «модельно-тунельне» бачення об'єкта. Адже моделей об'єк- та багато, а дослідник, як правило, усе своє життя удосконалює свою модель. Це якоюсь мірою може бути психологічним

66

67

Володимир Кузнєцов

ФІЛОСОФІЯ ПРАВА. ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ

поясненням дискусій, які ніколи не затухали, про природу пра- ва. Опоненти обстоюють різні моделі права, що ґрунтуються якщо не на протилежних світоглядних позиціях, то на відмінних, які відображають різні його аспекти. Ототожнюючи право з обраною ними моделлю права, дослідники, природно, не можуть виробити єдине спільне розуміння права.

Зазначимо, що нині є безліч різних моделей права. Об'єктив- но вони відображають його багатосторонність і складність. Ос- новні з цих моделей ми розглянемо нижче.

Між творцями й прихильниками моделей виникають не- прості й різні стосунки. Кожна модель права - це об'єкт крити- ки для прибічників інших моделей. Критика перетворюється на один з імпульсів їх удосконалювання й розвитку. Між самими моделями права можна розрізняти також відношення узагаль- нення, відповідності, додатковості, заперечення тощо.

Зауважимо, що конструювання нових моделей права викли- кане не тільки потребами поглиблення знань про чинне у певний історичний період право, а й потребою в осмисленні нових особ- ливостей права. З цього погляду, нові моделі права відігравали як прогресивну, так і консервативну роль. У першому випадку вони випереджали актуальне (реальне) право й задавали орієнти- ри для його розвитку. У другому - відставали від реального (чин- ного) права і певною мірою гальмували його поступ.

У цілому, осягнути, зрозуміти сучасне право - означає ознайомитися із наявними моделями права й взаємозв'язками між ними, із завданнями, що можна вирішувати за допомогою конкретних моделей права. Зазначимо, що будь-яка модель права, а точніше, модель деякого аспекту права, виявляє тен- денцію до експансії. Вона полягає в тому, що її автори претен- дують на застосування її до права в цілому, тобто намагаються, спираючись на принципи, які вони обґрунтували для певного аспекту права, поширити на право в цілому, створити цілісну єдину модель права. Зайве нагадувати, що ці претензії натрап- ляють на критичний опір опонентів, експансія затухає, модель удосконалюється, доростає до нових претензій, народжуються й затухають претензії інших моделей - це і є важлива сторона процесу розвитку права.

Розділ II. ДАВНЬОГРЕЦЬКА ФІЛОСОФІЯ ПРАВА 1. Досократики