Концепція історичної освіти в системі загальної середньої освіти Вступ

Динамічний розвиток сучасної цивілізації характеризується стрімкими технічними і технологічними зрушеннями, швидким накопиченням інформації, інтелектуалізацією праці, зростанням соціальної мобільності в глобальному масштабі, піднесенням ролі особистості. У цьому зв’язку змінюються вимоги до середньої освіти загалом, та до шкільної історичної освіти зокрема.

Шкільною історичною освітою в Україні нагромаджений досвід розробки підходів до змісту, структури та організаційно-методичних засад навчання історії, що знайшов своє відображення як у чинних стандартах, програмах та підручниках, так і у національній моделі шкільної історичної освіти в цілому. Її подальший розвиток вимагає переосмислення й урахування сучасного вітчизняного та зарубіжного досвіду навчання історії, підготовку вчителів на наукових методологічних і концептуальних засадах в системі вищої педагогічної та післядипломної освіти.

У сучасних умовах історична освіта в середній загальноосвітній школі повинна бути спрямована на формування світоглядних позицій молоді, співзвучних потребам часу, консолідацію українського суспільства, підготовку молодої людини до життя у відкритому світі, зорієнтованому на ліберальні й демократичні цінності, прищеплення пошанування нею власної самобутності, стабільності і злагоди в державі через гармонійне поєднання індивідуальної та колективної типів історичної пам’яті різноманітних соціальних груп та етнічних спільнот. Це вимагає від сучасної освіти підготовки людини, здатної критично зіставляти інформацію з різних джерел, розуміти виклики часу, діяти в ситуації, що швидко змінюється, реалізувати себе в полікультурному та багатоетнічному середовищі, керуючись загальнолюдськими цінностями. Водночас набуття молоддю історичної компетентності постає дієвим чинником формування суспільної свідомості та гуманітарної політики держави. З огляду на це, переосмислення концептуальних засад шкільної історичної освіти постає як одна з найважливіших складових модернізації не лише школи, а й суспільства загалом.

І. Мета і завдання історичної освіти в школі

Метою шкільної історичної освіти є:

• створення умов для розвиток інтелекту дитини, її критичного та творчого мислення,визначення нею власної ідентичності;

• розвитку і саморозвитку молодої людини як вільної особистості, здатної самореалізовуватися в сучасному багатоманітному світі та брати участь у житті демократичного суспільства;

• виховання відповідального громадянина і патріота України.

Завдання історичної освіти полягають у наданні учням можливостей:

• отримати й засвоїти системні знання про головні події,вища, процеси та тенденції в історії України, Європи та світу і сформувати цілісний науковий світогляд;

• розуміти, яким чином минуле вплинуло на ідентичності, сучасну культуру, цінності та ставлення;

• визначати, вибирати та використовувати увесь спектр історичних джерел, включаючи текстові, візуальні та усні джерела, артефакти і оточуюче історичне середовище,у тому числі музеї, архіви, історичні пам’ятки тощо;

• представляти відповідні обґрунтовані та структуровані пояснення минулого, а також свої знання і розуміння історії в різній формі з використанням відповідного понятійного апарату;

• досліджувати аспекти родинної, регіональної та загальнонаціональної історії та їх зв’язок з більш широким історичним контекстом;

• використовувати інформаційно – комп’ютерні технології для пошуку та дослідження інформації про минуле, про процес накопичення історичних знань, а також про те, як відбувається їх відбір і запровадження до наукового та суспільного обігу

• розвинути та реалізувати інтерес до історії як сфери знань і предмету та сформувати власні освітні запити щодо історії з вмінням їх задовольняти;

• долучитися до духовних та культурних надбань і цінностей, історико-культурної традиції українського народу і людської цивілізації в цілому.