
- •Основні поняття національної безпеки
- •Основні категорії, які складають зміст теорії національної безпеки
- •Основні можливі загрози національній безпеці держави
- •Основні показниками зовнішнього і внутрішнього аспектів національної безпеки
- •Система факторів забезпечення національної безпеки
- •Характеристика основних видів національної безпеки
- •Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
- •Система забезпечення національної безпеки держави
- •Повноваження основних суб'єктів системи забезпечення національної безпеки
- •Поняття інформаційної безпеки
- •Об'єкти та суб'єкти інформаційної безпеки
- •Загрози інформаційній безпеці
- •Політичні фактори загроз інформаційній безпеці
- •Економічні фактори загроз безпеці інформації
- •Організаційно-технічні фактори загроз інформаційній безпеці
- •Ієрархічна класифікація загроз інформаційній безпеці
- •Завдання, які можуть вирішуватися за допомогою інформаційної зброї
- •Методи і засоби забезпечення інформаційної безпеки
- •Державна система забезпечення інформаційної безпеки країни
- •Базові поняття захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах
- •Головні властивості інформації, збереження яких дає змогу гарантувати збереження цінності інформаційних ресурсів
- •Основні характеристики загроз і вразливостей
- •Об’єкти захисту та їхні властивості
- •Загрози безпеці інформації за ознаками класифікації
- •Типові загрози безпеці
- •Класифікація атак
- •Модель загроз
- •Модель порушника
- •Рівні інформаційно-комунікаційної системи
- •Несанкціонований доступ на рівні прикладного пз інформаційно-комунікаційної системи
- •Рівні сервісів безпеки інформаційно-комунікаційних систем
- •Внесок сервісів всіх рівнів у захист конфіденційності, цілісності та доступності інформації
- •Механізми захисту на різних рівнях ікс
- •Дві моделі керування доступом - дискреційна і мандатна
- •Підсистема ідентифікації й автентифікацїї
- •Загальні поняття теорії захисту інформації
- •Основні типи політик безпеки
- •Математичні моделі безпеки
- •Передумови виникнення вразливостей у комп'ютерних системах і класифікація вад захисту
- •Класифікація помилок, що виникають у процесі програмної реалізації системи і помилки переповнення буфера
- •Помилки оброблення текстових рядків. Люки
- •Класифікація шкідливого програмного забезпечення
- •Програмні закладки
- •Комп'ютерні віруси
- •Мережні хробаки
- •Загрози безпеці операційних систем
- •Підходи до створення захищених операційних систем
- •Політика безпеки
- •Типова архітектура комплексу засобів захисту операційних систем
- •Відповідність Windows вимогам стандартів безпеки
- •Архітектура системи Windows
- •Розмежування доступу в Windows
- •Трирівнева архітектура підсистеми автентифікації Windows
- •Причини вразливості Windows
Забезпечення безпеки в інформаційній сфері
Особливого значення вирішення проблеми інформаційної безпеки набувають у сучасних умовах глобалізації інформаційних процесів, а також в умовах бажання ряду розвинених держав досягти домінування у світі.
Забезпечення безпеки в інформаційній сфері передбачає:
ужиття комплексних заходів щодо захисту свого інформаційного простору та входження України у світовий інформаційний простір;
виявлення та усунення причин інформаційної дискримінації України;
усунення негативних чинників порушення інформаційного простору, інформаційної експансії з боку інших держав;
розробка й упровадження необхідних засобів та режимів отримання. зберігання, поширення й використання суспільно значущої інформації, створення розвиненої інфраструктури в інформаційній сфері.
Система забезпечення національної безпеки держави
Система забезпечення національної безпеки - це організована державою сукупність суб'єктів: державних органів, громадських організацій, посадових осіб та окремих громадян, об'єднаних цілями та завданнями щодо захисту національних інтересів, що здійснюють узгоджену діяльність у межах законодавства держави.
Основними функціями системи забезпечення національної безпеки в усіх сферах її діяльності є:
cтворення й підтримка в готовності сил та засобів забезпечення національної безпеки;
управління діяльністю системи забезпечення національної безпеки;
здійснення планової та оперативної діяльності щодо забезпечення національної безпеки;
участь у міжнародних системах безпеки.
Суб'єктами забезпечення національної безпеки є:
Президент України;
Верховна Рада України;
Кабінет Міністрів України;
Рада національної безпеки і оборони України;
міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
Національний банк України;
суди загальної юрисдикції;
прокуратура України;
місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування;
Збройні Сили України, Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки України, Державна прикордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України;
громадяни України, об'єднання громадян.
Повноваження основних суб'єктів системи забезпечення національної безпеки
Відповідно до Конституції і законів України:
Президент України як глава держави, гарант державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України і Голова Ради національної безпеки і оборони України здійснює загальне керівництво у сферах національної безпеки та оборони України;
Верховна Рада України в межах повноважень, визначених Конституцією України , визначає засади внутрішньої та зовнішньої політики, основи національної безпеки, формує законодавчу базу в цій сфері, схвалює рішення з питань введення надзвичайного і воєнного стану, мобілізації, визначення загальної структури, чисельності, функцій Збройних Сил України та інших військових формувань, створених відповідно до законів України;
Рада національної безпеки і оборони України координує та контролює діяльність органів виконавчої влади у сферах національної безпеки і оборони; з урахуванням змін у геополітичній обстановці вносить Президенту України пропозиції щодо уточнення Стратегії національної безпеки України та Воєнної доктрини України;
Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, обороноздатності, національної безпеки України, громадського порядку і боротьби із злочинністю;
Національний банк України відповідно до основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику в інтересах національної безпеки України;
міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Служба безпеки України та Служба зовнішньої розвідки України в межах своїх повноважень забезпечують виконання передбачених Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України завдань, здійснюють реалізацію концепцій, програм у сфері національної безпеки, підтримують у стані готовності до застосування сили та засоби забезпечення національної безпеки;
місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування забезпечують вирішення питань у сфері національної безпеки, віднесених законодавством до їхньої компетенції;
Воєнна організація держави забезпечує оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності кордонів; протидіє зовнішнім загрозам воєнного характеру;
правоохоронні органи ведуть боротьбу із злочинністю і протидіють тероризму, забезпечують захист і врятування населення в разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характерів;
суди загальної юрисдикції здійснюють судочинство у справах про злочини, що завдають шкоди національній безпеці України;
прокуратура України здійснює повноваження у сфері національної безпеки України відповідно до Конституції України та Закону України "Про прокуратуру України" ;
громадяни України через участь у виборах, референдумах та через інші форми безпосередньої демократії, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які вони обирають, реалізують національні інтереси, добровільно і в порядку виконання конституційних обов'язків здійснюють заходи, визначені законодавством України щодо забезпечення її національної безпеки; як безпосередньо, так і через об'єднання громадян привертають увагу суспільних і державних інститутів до небезпечних явищ і процесів у різних сферах життєдіяльності країни; у законний спосіб і законними засобами захищають власні права та інтереси, а також власну безпеку.