Висновки

Проведене районування території басейну Західного Бугу за результатами рівня антропогенного навантаження показало, що екологічний стан басейну на всій українській його частині характеризується посиленим антропогенним навантаженням і потребує невідкладних природоохоронних заходів, спрямованих на оптимізацію ландшафтної структури водозбірної площі. Незадовільний екологічний стан зумовлений високим відсотком розораності територій (63 % у середньому), що є наслідком проведених у 60 – 70-х роках широкомасштабних гідротехнічних меліорацій у басейнах малих річок-приток Західного Бугу. Господарське використання річкового стоку і, як наслідок, якість поверхневих вод у басейні також знаходяться у критичному стані. Найбільш складна ситуація склалася в басейнах річок Полтва (87 % від загальної кількості стічних вод, що надходить до басейну Західного Бугу скидає у р. Полтва Львівський водоканал) і Студянка (водоприймач скидних шахтних вод). Саме басейни цих річок потребують першочергових невідкладних заходів щодо стабілізації екологічного стану.

Басейн Західного Бугу потребує термінового впровадження природоохоронних заходів, спрямованих на відновлення якості річкових вод та покращання екологічного стану басейну, які рекомендуємо здійснювати за рахунок стабілізації ландшафтної структури басейну шляхом збільшення лісистості в басейнах річок до 20 % у зоні Лісостепу і 49 % – Полісся за рахунок зменшення площ під нестабільними елементами ландшафту, відновлення захисної ролі водоохоронних смуг, зменшення обсягу скидів стічних вод населеними пунктами, побудови нових або модернізації існуючих очисних споруд, каналізаційних мереж, дотримання технологічних вимог очищення води.

У басейні Західного Бугу необхідна термінова розробка та впровадження заходів спрямованих на відновлення якості річкових вод басейну, які рекомендується здійснювати за рахунок зменшення скидів стічних вод міст, побудови нових та модернізації діючих очисних споруд, каналізаційних мереж, дотримання технологічних вимог очищення води, введення штрафних санкцій за недотримання вимог діючого водоохоронного законодавства. Так зменшення забруднення води лише р. Полтва сприятиме скороченню загального антропогенного навантаження на водну екосистему Західного Бугу, покращенню якості його води на значному відтинку (м. Буськ – м. Кам'янка-Бузька) та зменшенню виносу хімічних речовин, особливо сполук азоту, з водами Західного Бугу за межі території України. Вирішення цих завдань не можливе без підвищення роботи мережі національного і транскордонного моніторингу якості річкових вод, впровадження організаційної структури щодо комплексного та збалансованого управління басейном Західного Бугу, інтеграції водоохоронних заходів з боку сусідніх держав згідно вимог Водної рамкової директиви Європейського Союзу.

Список використаних джерел

1. Холодько Л.П. Особливості будови і трансформації малих річок басейну Західного Бугу // Вісник Львів. ун-ту. Сер. географ. – 1994. – Вип. 19. – С.170-173.

2. Курганевич Л.П. Структура транскордонної річкової системи Західного Бугу та її багаторічна динаміка // Вісник Львів. ун-ту. Сер. географ. – 1997. – Вип. 20. – С.41-45.

3. Курганевич Л.П. Типізація русел верхньої частини Західного Бугу та його приток // Вісник Львів. ун-ту. Сер. географ. –1998. – Вип. 21. – С.133-136.

4. Ковальчук І.П., Холодько Л.П. Річкова система Західного Бугу: особливості будови, структурна організація, тенденції зміни стану в XX столітті // Тез. докл. “Географические аспекты природопользования Волыни“. – Луцк: Изд-во Волынского пед. ин-та. - 1990. - С.51-54.

5. Ковальчук І.П., Курганевич Л.П. Трансформація структури річкової сітки басейну Західного Бугу як показник його екологічного стану // Матеріали Міжнарод. конф. “ Єврорегіон Буг: проблеми транс-кордонного співробітництва”. – К.: Вид-во МОУ. – 1995. - С.148-149.