1. Гострий пієлонефрит;

2. хронічний пієлонефрит;

3. хронічний гломерулонефрит;

4. гострий гломерулонефрит;

5. ниркову кольку.

С Який збудник спричиняє розвиток захворювання?

1. Стафілокок;

2. мікоплазма;

3. легіонелла;

4. бета-гемолітичний стрептокок групи А;

5. хламідія.

Д Який комплекс обстежень слід призначити хворому?

1. аналізи сечі методами Нечипоренка, Аддіса-Каковського, загальний аналіз крові;

2. аналіз сечі на діастазу, загальний аналіз крові;

3. холецистографію, дуоденальне зондування;

4. біохімічне дослідження крові (визначення трансаміназ);

5. глюкозуричний профіль, визначення кетонових тіл у сечі.

Е Які зміни у сечі найхарактерніші для даного захворювання?

1. Гематурія, протеїнурія, циліндрурія;

2. бактеріурія, лейкоцитурія, протеїнурія;

3. глюкозурія, кетонурія, гіпоізостенурія;

4. лейкоцитурія, гіпоізостенурія, циліндрурія;

5. протеїнурія, лейкоцитурія, циліндрурія.

К Які групи лікарських середників слід призначати хворому?

1. глюкокортикоїди, протизапальні препарати, діуретики;

2. нітрофурани, препарати налідиксової кислоти;

3. стрептоміцин, ізоніазид;

4. препарати урсодезоксихолевої кислоти, холеретики.

Н Яку дієту слід призначити хворому?

1. обмежити сіль до 2г/добу, збільшити кількість вживання білків та рідини;

2. обмежити вміст білків до 1г/кг маси тіла, рідину до 500мл/добу, сіль – до 2г/добу;

3. обмежити вживання вуглеводів до 1г/кг маси тіла, не обмежувати кількість рідини та сіль;

4. обмежити вживання солі до 2г/добу, рідини до 500мл, не обмежувати білки.

Тестові завдання до розділу “Захворювання нирок та сечових шляхів “

1. Назвіть рентгенологічний метод дослідження нирок:

1. цистоскопія;

2. холеграфія;

3. іригоскопія;

4. екскреторна урографія;

5. хромоцистоскопія.

2. Які візуальні зміни кольору сечі відповідають терміну “макрогематурія”

6. сеча солом’яно-жовтого кольору;

7. сеча мутна, жовтого кольору;

8. сеча “кольору пива”;

9. сеча блідо-рожевого кольору.

10. сеча кольору “м’ясних помиїв”.

2. Що означає термін “дизурія”?

6. часте сечовипускання в нічні години;

7. часте і болісне сечовипускання;

8. збільшення добового діурезу понад 2л;

9. зменшення добового діурезу, менше ніж 500мл;

10. часті позиви до сечовипускання з виділенням щоразу незначної кількості сечі.

2. Які особливості забору сечі для бактеріологічного дослідження?

6. у стерильний посуд, після туалету зовнішніх статевих органів;

7. ранкову сечу збирають у три склянки;

8. середню порцію сечі - у хімічно чистий посуд;

9. сечу збирають у вісім баночок через кожні 3 години;

10. беруть 100мл сечі з добової кількості сечі.

2. Які показники креатиніну характерні для уремічної стадії ХНН:

1. 100 – 130мкмоль/л;

2. 130 – 180мкмоль/л;

3. 80 –130мкмоль;

4. 190 –710мкмоль/л;

5. понад 720мкмоль/л.

6. Який процес лежить в основі патогенезу гострого пієлонефриту?

1. аутоімунне запалення клубочків нефронів;

2. неспецифічне бактеріальне запалення мозкової частини нирки і мисок;

3. порушення обміну речовин;

4. специфічне запалення ниркової тканини..

7. До якої групи ліків належать препарати фуразолідон, фурадонін, які застосовують для лікування гострого пієлонефриту?

1. макролідів;

2. похідних налідиксової кислоти;

3. похідних нітрофурану;

4. сульфаніламідів;

5. цефалоспоринів.

8. Який збудник викликає гострий гломерулонефрит ?

1. стафілокок;

2. синєгнійна паличка;

3. стрептокок;

4. β – гемолітичний стрептокок групи А;

5. пневмокок.

9. Яка із клінічних форм хронічного гломерулонефриту рідко зустрічається у дорослих:

1. гематурична;

2. латентна;

3. нефротична;

4. змішана;

9. гіпертонічна.Яка клінічна форма хронічного гломерулонефриту проявляється артеріальною гіпертензією та незначними змінами в сечі:

1. латентна;

2. нефротична;

3. гематурична;

4. гіпертонічна;

5. анемічна.

9. Які ознаки характерні для нефротичної форми хронічного гломерулонефриту?

1. протеїнурія 1-1,5г/добу, гіпо- і диспротеїнемія;

2. протеїнурія 1,5-2г/добу, гіпо- і диспротеїнемія;

3. протеїнурія 3,0-3,5г/добу, гіпо- і диспротеїнемія;

4. протеїнурія 2-3г/добу, гіпохолестеринемія;

5. протеїнурія 3,0-3,5г/добу, кількість білків у крові – в межах норми.

9. Яку кількість білків слід призначати в харчовому раціоні хворому на хронічний гломерулонефрит:

1. 100-120г на добу;

2. з розрахунку 1г/кг маси тіла;

3. з розрахунку 2г/кг маси тіла;

4. 150-200г на добу;

5. з розрахунку 0,5г/кг маси тіла.

13. Які з перелічених антибіотиків мають нефротоксичну дію?

1. ампіцилін, оксацилін;

2. канаміцин, гентаміцин;

3. еритроміцин, рулід;

4. левоміцетин, бензилпеніцилін;

5. цефтріаксон, кефзол..

14. Яке захворювання можна запідозрити у пацієнта, у якого наявні набряки під очима, підвищений артеріальний тиск та при дослідженні сечі виявлена гематурія і протеїнурія?