Классификация радиопротекторов

1. Серосодержащие соединения.

- производные (МЭА) β-меркаптоэтиламина;

- аминотиолы,

- дисульфиды4

- соли тиофосфорной, тиосерной кислоты и аминоалкилизотиурония;

- тиазолины;

- тиазолидины;

- серосодержащие аминокислоты;

- некоторые пептиды;

- ацетилхолин и его производные;

- производные бензофенолов ибензохинонов;

- полифенольные соединения (гуминовые кислоты);

- цианистые соединения и их металлокомплексы;

- вещество природного происхождения:

• вытяжки из растений и микроорганизмов;

• змеиный яд, пчелиный яд;

• нуклеиновые кислоты;

• витамины;

• коферменты;

• углеводы;

• липиды;

• флавопоиды;

• аминокислоты и т.п.

- адаптогены – в отличие от радиопротекторов они обладают неспецифическим действием, повышая общую резистентность (устойчивость) организма к действию различных неблагоприятных факторов (химической, физической и биологической природы).

Адаптогены принимают за много дней или недель до облучения. Это экстракт женьшеня, элеутерококк-с, китайский лимонник.

Тканевые препараты по Филатову: экстракт алоэ, ткани животных, препараты из плаценты человека, препараты изготовленные из ископаемого биогеологического сырья (торф, глины и т.д.).

Перелік питань для самоконтролю

3. Проблеми й напрями розвитку радіобіології

4. Визначення радіобіології як науки. Розділи радіобіології

5. Дві методології радіобіології

6. Історія розвитку радіобіології

7. Характеристика іонізуючих випромінювань і взаємодія їх із речовиною

8. Типи іонізуючих випромінювань

9. Електромагнітне випромінювання, вплив на біоту

10. Корпускулярне випромінювання, вплив на біоту

11. Пристрої для генерації іонізуючого випромінювання

12. Радіоактивні речовини як джерело іонізуючих випромінювань

13. Передавання енергії фотонів високих енергій атомам і молекулам

14. Взаємодія електрично заряджених частинок високих енергій із речовиною

15. Механізми взаємодії нейтронів із речовиною. Трек і його структура

16. Фізичні параметри радіобіологічних процесів

17. Величини, що характеризують іонізуючі випромінювання

18. Дозиметричні величини й одиниці

19. Лінійне передавання енергії

20. Додаткові дозиметричні величини

21. Інструментальні методи дозиметрії й застосовувані прилади

22. Способи передавання дози опромінюваним об'єктам

23. Дози внутрішнього опромінення

24. Джерела опромінення людини й біоти іонізуючою радіацією

25. Природні джерела опромінення

26. Озонові «діри» в атмосфері як причина зростання інтенсивності ультрафіолетових променів

27. Іонізуючі випромінювання в Космосі. Космічні промені

28. Антропогенні зміни радіоактивного фону

29. Чорнобильська катастрофа

30. Міри радіобіологічних ефектів. Поняття міри. Рівні реалізації радіобіологічних ефектів. Вибір одиниці міри радіобіологічних ефектів

31. Типи дозових залежностей проявів радіобіологічних ефектів

32. Первинні й вторинні процеси у формуванні радіаційного ураження клітин і багатоклітинного організму

33. Виживаність опромінених клітин і багатоклітинних організмів та її дозова залежність

34. Типи радіаційної загибелі клітин і кількісна оцінка виживаності

35. Проліферативна загибель клітин. Інтерфазна загибель клітин — апоптоз

36. Радіостійкість багатоклітинних організмів. Метаболічна виживаність

37. Принципи кількісної радіобіології й теорія мішені

38. Тлумачення природи експоненціальних дозових залеж­ностей виживаності клітин

39. Принципи теорії мішені. Ефективний об'єм мішені

40. Унікальні й масові структури клітини. Роль опромінення ядра й цитоплазми в розвитку радіаційного ураження клітини

41. Багатоударні мішені. Інактивація системи з кількома мішенями

42. Лінійно-квадратична функція виживаності клітин. Цитоскелет як мішень у разі дії іонізуючих випро­мінювань. Структурно-метаболічна теорія

43. Радіаційно-хімічні й радіаційно- біохімічні процеси в опро­міненій клітині

44. Методи радіаційно-хімічних досліджень. Перетворення молекул унаслідок опромінення. Стан речовин у клітинах

45. Кількісна оцінка радіаційно-хімічних реакцій. Радіаційно-хімічні перетворення молекул води. рН у треці. Ефект розведення (закон Дейла). Радіаційно-хімічні ушкодження ДНК

46. Молекулярні ушкодження ДНК, індуковані ультрафіо­летовими променями. Зміни структури хроматину під впливом іонізуючого випромінювання. Радіаційно-хімічні перетворення РНК

47. Радіаційно-хімічні перетворення амінокислот і білко­вих молекул. Радіаційне-хімічні перетворення вуглеводів. Радіаційно-хімічні перетворення ліпідів і компонентів їхніх молекул. Радіаційна хімія органічних кислот і гемовмісних сполук

48. Радіаційно-хімічні перетворення жиророзчинних віта­мінів, стероїдів і коферментів. Біохімічні процеси в опромінених організмах

49. Наслідки радіаційно-хімічних перетворень біологічно важ­ливих молекул для клітинних процесів. Реалізація молекулярних ушкоджень ДНК

50. Хромосомні аберації. Геномні мутації. Точкові мутації. Спонтанний мутагенез.

51. Репарація ДНК та інших молекул у клітинах

52. Радіобіологія тварин і людини

53. Репарація ДНК та інших молекул у клітинах

54. Мутації з дефектами генів, що контролюють репарацію ДНК

55. Радіочутливість клітин у різні фази мітотичного циклу

56. Загальна схема формування відповіді тваринного організму на опромінення

57. Дія іонізуючих випромінювань на імунну систему тварин і людини

58. Дія малих доз іонізуючого випромінювання

59. Біологічне значення природної радіоактивності довкілля

60. Природна радіоактивність і життєдіяльність клітин. Природна радіоактивність і еволюція видів