
- •Конституційне право україни
- •Розділ 1
- •§ 1. Поняття конституційного права як галузі права
- •§ 2. Конституційно-правові норми: загальна характеристика
- •§ 3. Конституційно-правові інститути
- •§ 4. Система конституційного права України
- •5. Конституційно-правові відносини
- •§ 6. Джерела конституційного права України
- •1. Предмет і завдання науки конституційного права
- •§ 2. Функції науки конституційного
- •§ 3. Методологія науки конституційного права
- •§ 4. Конституційне право України як навчальна дисципліна
- •§ 1. Поняття конституції.
- •§ 2. Функції, принципи та юридичні
- •- § 3. Тлумачення Конституції України
- •§ 4. Реалізація Конституції України
- •§ 5. Внесення змін до Конституції України
- •§ 1. Поняття «конституційний Лад»
- •§ 2. Основні засели конституційного ладу
- •1. Поняття і зміст громадянства
- •§ X Підстави та форми набуття громадянства України
- •§ 4. Підстави і форми припинення громадянства України
- •§ 5. Повноваження державних органів, що вирішують питання громадянства. Процедури з питань громадянства
- •§ 1. Поняття конституційно-правового
- •§ 2. Тенденції конституційно-правового
- •§ 3. Принципи конституційно-правового статусу особи
- •§ 4. Покоління прав людини
- •§ 5. Права індивіда і колективні права
- •§ 6. Система конституційних прав і свобод людини і громадянина
- •§ 7. Особисті права і свободи
- •§ 8. Політичні права і свободи
- •§ 9. Економічні, соціальні і культурні права
- •§ 10. Конституційно-правовий статус іноземців, осіб без громадянства і біженців в Україні
- •§ 11. Обмеження прав людини
- •§ 12. Гарантії конституційних прав
- •§ 13. Конституційні Обов'язки людини
- •§ 1. Поняття, структура та принципи правового статусу національних меншин в Україні
- •§ 2. Основні права та обов'язки національних меншин
- •§ 3. Гарантії реалізації прав
- •§ 1. Поняття «громадянське суспільство»
- •§ 2. Конституційно-правові передумови
- •§ 2. Правовий статус політичних партій та громадських організацій
- •§ 1. Право людини на свободу світогляду і віросповідання та створення релігійних організацій. Їх види, основи правового статусу
- •§ 2. ПрИнципи взаємовідносин Держави
- •§ 1. Поняття інформації, основні принципи інформаційних відносин в Україні
- •2. Види інформації та їх конституційно-правове регулювання
- •§ 3. Правовий статус друкованих
- •§ 4. Взаємовідносини держави і друкованих змі в Україні
- •1. Поняття виборчої системи і виборчого
- •§ 2. Загальна характеристика виборчої системи України та її принципи
- •§ 3. Правова регламентація порядку
- •§ 1. Основні форМи беЗпосЄрЄдньої
- •§ 2. Поняття і види референдумів
- •§ 4. Місцеві референдуми
- •§ 1. Поняття державного органу України і його конституційний статус
- •§ 2„ Принципи організації
- •3. Система органів державної влади
- •§ 1. Верховна Рада України (парламент)
- •§ 2. Функції та повноваження Верховної Ради України
- •§ 3. Склад та структура Верховної Ради України
- •§ 4. Організаційно-правові засади
- •§ 5. Законодавчий процес
- •§ 6. Конституційно-правовий статус Рахункової палати
- •§ 7. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини як орган парламентського контролю
- •§ 1. Правовий статус народного депутата України
- •§ 2. Особливості правового статусу
- •§ 3. Особливості правового статусу депутата місцевої ради
- •§ 1. ПрЄзидєнт україни
- •§ 2. Вибори Президента України
- •§ 3. Повноваження Президента України
- •§ 4. Акти Президента України
- •§ 1. Система органів державної виконавчої влади
- •§ 2. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •§ 3. Конституційно-правовий статус
- •Контрольні запитання
- •§ 1. Конституційний Суд України
- •§ 2. Повноваження Конституційного Суду України і порядок його діяльності
- •§ 1. Поняття Природа судової вЛаДи
- •§ 2. Судова система України
§ 3. Правовий статус друкованих
та аудіовізуальних засобів масової інформації
Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні визначені в Законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», у якому встановлені основні положення їх організації і діяльності відповідно до Конституції України, Закону України «Про інформацію» та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових договорів. У Законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» подається визначення поняття друкованих ЗМІ (ст. 1), перелік суб'єктів їх діяльності (ст. 7) та принципів їх функціонування, порядок заснування і особливості державної реєстрації друкованого засобу, відносини між редакціями державних ЗМІ, громадянами і організаціями, порядок спростування негативної інформації, а також відповідальність за порушення свободи діяльності державних ЗМІ і підстави для звільнення від такої відповідальності.
Друкованими засобами масової інформації (пресою) є періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Друкованими ЗМІ є періодичні друковані видання: газети, журнали, бюлетені та інші разові видання з визначеним тиражем.
Аудіовізуальними ЗМІ є радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо. ЗМІ представлені відповідними органами: редакціями періодичного друку, теле- і радіомовленням. Друкований ЗМІ вважається виданим, якщо він підписаний до виходу у світ і надрукований будь-яким тиражем. Сфера розповсюдження ЗМІ не обмежується. Друковані ЗМІ є вільними. Забороняється створення та фінансування державних органів, установ, організацій або посад для цензури масової інформації. Не допускається вимога попереднього погодження повідомлень і матеріалів, які поширюються друкованими ЗМІ, а також заборона поширення повідомлень і матеріалів з боку посадових осіб державних органів, підприємств, установ, організацій або об'єднань громадян, крім випадків, коли посадова особа є автором поширюваної інформації чи дала інтерв'ю.
Держава гарантує економічну самостійність і забезпечує економічну підтримку діяльності друкованих ЗМІ, запобігає зловживанню монопольним становищем на ринку з боку видавців і розповсюджувачів друкованої продукції.
Діяльність друкованих ЗМІ — це збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих ЗМІ з метою її поширення серед читачів. Діяльність друкованих ЗМІ спрямована на отримання прибутку і є підприємницькою діяльністю у цій сфері. Забороняється втручання в діяльність друкованих ЗМІ поза межами, визначеними законодавством.
До суб'єктів діяльності друкованих ЗМІ належать: засновник (співзасновники), його редактор (головний редактор), редакційна колегія, редакція, трудовий колектив редакції, журналістський колектив, журналіст, автор, видавець, розповсюджувач.
Друковані ЗМІ в Україні не можуть бути використані для інформації, яка спрямована на: повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, зазіхання на права та свободи людини; на розповсюдження відомостей, що становлять державну або іншу передбачену законодавством таємницю, на поширення порнографії, а також з метою вчинення інших кримінально караних діянь. Забороняється використання друкованих ЗМІ для втручання в особисте життя громадян, посягання на їхні честь і гідність, розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди та згоди його представника.
Згідно зі ст. 10 Конституції, державною мовою в Україні є українська мова. В Україні друковані ЗМІ видаються державною мовою, а також іншими мовами. Це положення надає широкі повноваження для використання мов національних меншин. Стиль і лексика друкованих ЗМІ мають відповідати загальновизнаним морально-етичним нормам. Вживання лайливих і брутальних слів не допускається.
Особливого значення набуває відбір інформації для опублікування. Це має принципове значення у процесі інформування про важливі суспільні явища. Саме журналіст, який професійно збирає, готує інформацію для поширення через друковані ЗМІ, є ключовою фігурою. Діяльність журналіста ґрунтується на договірних відносинах з редакціями ЗМІ.
Здійснюючи свою діяльність на засадах професійної самостійності, журналіст користується правами й виконує обов'язки, передбачені Законами України «Про інформацію» та «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні». Журналіст несе відповідальність у межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків. Зловживання правами і обов'язками з боку журналіста тягне застосування до нього різних санкцій, серед яких, зокрема, заборона займатися журналістською діяльністю.