6.1.1 Аналіз існуючої технології та обладнання цеху (ділянки).

У цьому підрозділі записки під час реконструкції агрегату (цеху або ділянки) надається: опис технологічного процесу та обладнання агрегату до реконструкції; стисла характеристика обладнання агрегату та його розташування; стислий опис технологічних потоків; температурний режим нагрівання; режими обтиску; калібровка інструменту; режими термічної обробки.

Матеріал розділу не повинен бути простим відтворенням пунктів технологічної інструкції з ділянки або агрегату, а повинен містити аналіз існуючого стану (положення). Для цього технологічний процес в цілому необхідно розподілити на окремі технологічні операції та проаналізувати їх, з погляду можливості використання без зміни під час рішення задач дипломного проекту (тобто, чи може дана технологічна операція і обладнання, на якому вона виконується без зміни, забезпечити досягнення цілі, яка передбачена у дипломному проекті – подальше підвищення якості продукції, розширення сортаменту, зниження енергоємності та інше). Для зручності наступної розробки заходів щодо реконструкції, усі виявлені недоліки існуючої технології доцільно навести за формою таблиці 6.2.

До числа технічних недоліків, як правило, відносять фізичний знос, вузький діапазон регулювання параметрів, недосконалість конструкцій застосованого в потоці стану основного та допоміжного обладнання.

Таблиця 6.2 - Аналіз недоліків існуючої технології виробництва прокату на стані 250 ВАТ "ЄМЗ"

Технологічна операція	Недоліки
	технічні	технологічні	організаційні

До переліку організаційних недоліків варто відносити застосування застарілих методів організації основних та допоміжних операцій під час виробництва прокату та обслуговування обладнання, недосконалість транспортних операцій та перехрещення вантажопотоків у межах цеху, відсутність необхідних систем спостереження, контролю та оперативного керування технологічним процесом або інше.

6.1.2 Тенденції розвитку виробництва заданого виду продукції

У підрозділі необхідно навести стислий аналіз світових тенденцій розвитку прокатного (дрібно-, середньо-, великосортного, листопрокатного), волочильного, трубного або ковальсько-штампувального виробництв - у залежності від належності об'єкту проектування.

Наведений, у вигляді стисло сформульованих тез, перелік сучасних напрямків розвитку розглянутого виробництва, дозволить в наступному визначити шлях рішення аналогічних технічних або технологічних задач у вітчизняній і світовій практиці, а також оцінити прогресивність запропонованих у проекті рішень.

6.1.3 Розробка заходів щодо реконструкції стану.

В зв’язку з тим, що технологічні задачі, в більшості випадків, не мають однозначного рішення, у підрозділі на підставі недоліків, які були виявлені у п.6.1.1 та з урахуванням тенденцій, які зазначені у п.6.1.2 необхідно запропонувати 2-3 варіанта реконструкції об'єкту проектування (стану або ділянки). На підставі оцінки переваг та недоліків кожного з варіантів (з обов’язковим урахуванням економічного стану підприємства), необхідно визначити базовий варіант реконструкції, ефективність якого буде перевірена в подальших розділах дипломного проекту розрахунковим шляхом.

Для базового варіанту реконструкції за допомогою ПЕОМ виробляється обґрунтування, корегування або реконструкції виробничої структури цеху та робляться розрахунки необхідної інтенсивності обслуговування агрегатів, пристроїв нагрівання та охолодження (якщо вони підлягають).

З урахуванням пропонованих заходів надається опис технологічного процесу після реконструкції і стисла технічна характеристика обраного обладнання, та розробляється технологічний план цеху.

При проектуванні нового прокатного (волочильного), трубного, штампувального цеху (ділянки) у п.6.1.3 надається обґрунтування вибору схеми технологічного процесу для різних видів продукції та виробничої структури цеху (ділянки)з урахуванням сучасних тенденцій розвитку, наведених у п.6.1.2.

На підставі обраної схеми надається стислий опис технологічного процесу і обґрунтування параметрів обраного обладнання. З технічної характеристики обраного або реконструйованого агрегату розраховується пропускна здатність основного та допоміжного обладнання.

6.2 Розробка технології виробництва продукції на стані (ділянці) після реконструкції.

У цьому підрозділі дипломного проекту здійснюється обов’язкова розробка технології прокатки (штампування або волочіння) двох профілів прокату (за виключним випадком профілерозмірів), які були попередньо задані у спеціальній частині дипломного проекту. Він містить:

- поопераційний опис технології і обладнання на агрегаті (ділянці) після реконструкції (від передачі заготовки в цех до відвантаження готової продукції споживачу);

- температурні режими нагрівання, деформації і охолодження;

- розрахунок швидкісного режиму прокатки і часу прокатки;

- розрахунок режимів деформації (режими обтисків у проходах, калібрування валків, маршрути волочіння або технологічні карти кування) з описом залученої методики або програми розрахунку з обов’язковою перевіркою працездатності розроблених режимів у всіх обмеженнях (кут захоплення, можливості обладнання) та інше;

- розрахунок енергосилових параметрів процесу у пропусках (проходах), з перевіркою обмежень з міцності устаткування і потужності приводу.

Розрахунок технологічних параметрів прокатки товстих листів на усіх товстолистових станах України (2300 «ДМЗ». 2800 «АлМК», 3600 «Азовсталь») здійснюється у відповідності з методикою розробленною на кафедрі «ОМТ» і викладеною у методичних вказівках за курсом "Технологія листопрокатного виробництва". Розділ "Виготовлення товстих листів і розрахунок режимів їхньої прокатки", авторів Ю.В.Коновалова, Е.А.Руденка, А.П.Митьєва (Донецьк: ДонНТУ, 2006 – 66 с).

Розрахунки необхідно виконувати із застосуванням сучасних ПЕОМ. Розрахунковий режим обтиснень (калібрування валків, маршрути волочіння або технологічна карта кування) наводяться у тексті пояснювальної записки та обов’язково відображаються у демонстраційному матеріалі.

6.3 Проектні та перевірочні розрахунки основного і допоміжного обладнання, а також пропозиції щодо його використання і відновлення.

У підрозділі обов’язково виконуються проектні розрахунки технологічних параметрів нового основного або допоміжного технологічного обладнання, а також перевірочні розрахунки існуючого обладнання, умови роботи якого, істотно змінюються після реконструкції.

6.3.1 Нагрівальні пристрої

Розрахунок нагрівальних пристроїв виконується у випадку проектування нової ділянки нагрівання заготовки і у випадках реконструкції (розширення профільного і марочного сортаменту). У цих випадках необхідно виконати наступні етапи:

- вибір типу нагрівальних пристроїв (печей);

- наближений розрахунок тривалості нагрівання заготовок під прокатку за даними питомого часу нагрівання;

- розрахунок продуктивності і визначення необхідної кількості нагрівальних пристроїв у цеху або на ділянці.

6.3.2 Розрахунок механічного обладнання

У цьому пункті, за умовах необхідності, розраховуються на міцність основні деталі робочої або шестеренної кліті, елементів головних ліній прокатного стану, інструмента (валків, штампів), допоміжних механізмів, агрегатів.

Вибір виду елемента механічного обладнання і параметрів розрахунку узгоджується керівником проекту. Варто враховувати, що перевірочний або проектний розрахунок механічного обладнання стану або ділянки повинен відповідати цілі дипломного проекту і бути логічно взаємозалежним від запропонованого комплексу технічних і технологічних заходів щодо реконструкції.

Результатом перевірочного розрахунку може бути висновок щодо можливості використання обраного елемента механічного обладнання на агрегаті або ділянці після реконструкції. У випадку висновку про неможливість використання даного обладнання, без його модернізації, із відповідних каталогів слід вибрати тип обладнання, який задовольняє вимогам нової технології і, в подальшому, запропонувати його використання.

Під час захисту дипломного проекту розділ обов’язково ілюструється кресленням загального виду обладнання, що розраховується, а у випадку необхідності - схеми розрахунку, отримані результати у вигляді порівняльних таблиць і тощо. Специфікація до креслення надається обов’язково в розділі “Додатки” пояснювальної записки. Приклад оформлення специфікації до креслень надана у додатку Н.

6.4 Автоматизація виробничих процесів

У підрозділі на підставі аналізу та стислого опису особливостей застосування систем автоматичного керування швидкісними, температурними і деформаційними режимами, інформаційно-керуючих ЕОМ у прокатних (волочильних, ковальсько-штампувальних, трубних) цехах, характеристик приладів та пристроїв для виміру параметрів технологічного процесу, пропонується автоматизована система керування технологічним процесом (АСК ТП) на ділянці або агрегаті, які є об'єктом проектування. Даний захід повинен бути перерахованим у п. 6.1.3 для базового варіанту і мати спрямованість на ліквідацію одного з недоліків існуючої до реконструкції технології (таблиця 6.2).

У пояснювальній записці повинна бути наведена схема пропонованої системи автоматизації, розшифрована назва та надано пояснення щодо призначення всіх елементів, що входять до складу, а також описаний принцип її роботи. Функціональна схема розробленої системи автоматизації входить у перелік основних ілюстрацій до проекту, та повинна бути також запропонована у виді креслення, плаката або слайда.

В зв’язку з тим, що розділ 6 містить професійно-спрямовану частину дипломного проекту, його обсяг повинен складати від 1/2 до 2/3 загального обсягу пояснювальної записки.

Розділ 7 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ПЛАН

Складовими частинами розділу слід вважати:

7.1 Опис існуючої організаційної структури ділянки та розробка пропозицій щодо її змін.

2. Розрахунок продуктивності технологічної лінії.

3. Обґрунтування штату трудящих технологічного відділення (ділянки) цеху.

7.4 Розрахунок фонду заробітної плати працюючих відділення (ділянки) цеху.

Обсяг розділу 5-6 сторінок.

Розділ 8 ОХОРОНА ПРАЦІ І НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

8.1 Охорона праці

Наведені нижче вимоги щодо змісту цього підрозділу виконуються з узгодженням з керівником проекту тільки у випадку істотного впливу на умови праці прийнятих у дипломному проекті технологічних або технічних рішень, а також під час організації нових робочих місць.

Для виконання цього підрозділу студенти отримують індивідуальне завдання на відповідній кафедрі. В подальшому, викладач цієї кафедри, якого призначено консультантом, здійснює контроль за ходом виконання завдання, поточні консультації та узгоджує на титульному листі пояснювальної записки завершеність роботи.

1. Аналіз шкідливих та небезпечних факторів на робочих місцях.

Наводиться поопераційний аналіз нового технологічного процесу з визначенням потенційних небезпек та шкоди, що можуть виникнути під час реалізації технологічних процесів і експлуатації обладнання. Визначають джерела виникнення шкоди та небезпечні місця. Наводяться фактичні рівні шкідливих та небезпечних факторів, а також ПДК та ПДУ відповідно до діючих норм. На підставі результатів аналізу робиться висновок про те, які фактори та на яких робочих місцях не відповідають санітарним нормам.

2. Заходи, щодо усунення шкоди та небезпек виробництва, що розглядається.

Розробляються конкретні інженерні рішення, які мають спрямованість на усунення або зниження рівня обумовлених проектом нових небезпечних шкідливих факторів до необхідного рівня. У пояснювальній записці повинні бути запропоновані заходи щодо всіх шкідливих та небезпечних факторів, але детально розробляються (із розрахунками, схемами та інше) тільки найбільш важливі питання (за узгодженням із консультантом).

3. Засоби індивідуального захисту.

Надається перелік засобів індивідуального захисту, спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристосувань, що передбачені нормами споживання.

4. Побутові та допоміжні приміщення.

У залежності від санітарно-гігієнічної характеристики процесів, що розглядаються в дипломному проекті, встановлюють склад побутових та допоміжних приміщень (при необхідності виробляється їх розрахунок відповідно до норм).

5. Пожеже- та вибухонебезпечність виробництва.

Наводиться характеристика матеріалів, що використовуються у виробництві, з точки зору пожежної та вибухової небезпеки, а також параметри небезпечного, в пожежному відношенні, обладнання. Влаштовується категорія виробничого цеху з пожежної небезпеки. Вказуються причини, що можуть призвести до пожежі. Перераховуються профілактичні заходи, які спрямовані на попередження пожеж та вибухів, запобігання поширення вогню, влаштування шляхів евакуації людей та матеріальних цінностей, а також створення умов для швидкої ліквідації пожежі. Надається опис та розрахунок прийнятої системи пожежегасіння та пожежної сигналізації, а також здійснюється розрахунок кількості первинних засобів пожежегасіння згідно до умов виробництва, розглядається.

8.2 Охорона навколишнього середовища

В цьому підрозділі виконується оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) прийнятих проектних рішень.

Під час розробки проекту реконструкції діючого цеху (ділянки) виконується оцінка впливу на навколишнє середовище тільки прийнятих технологічних або технічних рішень.

ОВНС - це визначення характеру та ступеня небезпеки всіх потенційних видів впливу втілення технологічних рішень на навколишнє середовище і стан здоров'я населення, а також оцінка екологічних і зв'язаних із ними соціальних і економічних наслідків реалізації нових технологій виробництва (удосконалення).

Зміст ОВНС

1. Збір і аналіз інформації щодо цілей створення технології (виробництва, потужності) та наступних способах здійснення діяльності (реконструкція, нове будівництво), включаючи характеристики технічних і технологічних рішень, їх відповідності світовому рівню, джерел природних ресурсів, сировини та енергії (в т.ч. їх питомі витрати), необхідної виробничої інфраструктури.

2. Визначаються нові джерела, види, характеристики та об'єкти впливу на навколишнє середовище. Джерела впливу розглядаються, головним чином, як елементи технології, функціонування яких може призвести до змін в навколишньому середовищі. Наводиться перелік якісних та кількісних характеристик первинних викидів, скидань, відходів (рідких, газоподібних, твердих) і вторинних відходів (пил, шлами, окалина, шлаки, відпрацьовані сорбенти очищення стічних вод і газових викидів, та тощо).

Види впливу характеризуються тим, "що" при цьому додатково вноситься в навколишнє середовище в результаті реалізації проекту, та "що" вилучається. Під час аналізу розглядаються:

- хімічне та біологічне забруднення (викиди і скидання забруднюючих та інших речовин у газоподібному, рідкому або твердому стані);

- фізичний вплив (шум, електромагнітне, радіоактивне та інше іонізуюче випромінювання);

- тепловий вплив;

- вилучення природних ресурсів (води на технологічні нестатки, площі для розміщення об'єктів та інше).

3. Вплив на середовище оцінюється за:

- характером (пряме, непряме, кумулятивне);

- інтенсивністю (надходження в одиницю часу);

- тривалістю (зміна в часі);

- динамікою (короткочасне, безупинне, періодичне, аварійне, дискретне);

- масштабом (вплив по площі та глибині).

4. З виявлених екологічних позиціях оцінюються можливі зміни в навколишньому середовищі від впливів нової технології (об'єкта) за наступними аспектами:

- зміна кількісних співвідношень речовин у повітрі, воді та на ґрунті;

- зміна надр від використання природних ресурсів.

Враховуються очікувані зміни загальних викидів (скидань), в порівняні з існуючим, і наводиться організація системи контролю за станом навколишнього середовища.

Розглядаються організаційно-технічні та технологічні заходи щодо зниження (ліквідації) викидів, їх знешкодження, або наступній утилізації в власному виробництві або суміжних переділах (галузях) виробництва. При цьому повинні бути проаналізовані заходи:

- щодо охорони атмосферного повітря (уловлювання і подальшого очищення газів від пилу та інших шкідливих виділень);

- щодо охорони водоймищ (якісній підготовці води для споживання, поглибленому очищенню стічних вод із використанням новітніх методів доочищення, стабілізаційній обробці цих вод та виключенню скидань забруднених вод до водойму, в т.ч. в аварійних випадках);

- щодо охорони надр (характеристика рівня використання первинних мінеральних та енергетичних ресурсів, вторинних твердих відходів виробництва, а також вторинних енергетичних ресурсів (ВЕР).

6. Наводиться еколого-економічна оцінки заходів щодо підвищення рівня екологічної безпеки пропонованої технології або об'єкту (розглядаються суспільні витрати на здійснення пропонованої розробки з обліком усіх з’ясованих наслідків, у т.ч. на стан здоров'я населення, госпрозрахункові вигоди, що включають також компенсаційні виплати, витрати на ліквідацію пом'якшення впливу окремих негативних наслідків та інше).

Результати еколого-економічної оцінки коментуються відповідно до обліку суспільних та галузевих інтересів, в т.ч. з використанням показників, що не мають вартісних параметрів.

Обсяг розділу – повинен бути до 6–8 сторінок.

Розділ 9 ФІНАНСОВА ОЦІНКА ПРОЕКТУ

В цьому розділі повинна бути наведена наступна інформація:

9.1 Визначення вартості основних фондів та розрахунок амортизаційних відрахувань.

9.2 Розробка планової калькуляції собівартості одиниці продукції.

9.3 Розмір та обґрунтування обсягу необхідних інвестиційних внесків.

9.4 Фінансові показники, що прогнозуються, після втілення проекту.

Розділ виконується за умовами консультацій викладача кафедри, якого призначено наказом.

Обсяг розділу - до 5-7 сторінок.

Розділ 10 Оцінка ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНої ЕФЕКТИВНоСТі ПРОЕКТУ

В цьому розділі надається розрахунок основних техніко-економічних показників впровадження в виробництво розроблених в дипломному проекті технічних та технологічних рішень. Розділ закінчується підсумковою таблицею розрахункових економічних показників, яка обов’язково виноситься на захист у вигляді демонстраційного плакату.

Обсяг розділу - до 3-4 сторінок.

Розділ 11 АНАЛІЗ МОЖЛИВИХ РИЗИКІВ ТА СТРАХУВАННЯ

В розділі надаються зведення щодо оцінки можливих ризиків (скорочення обсягів виробництва, дії конкурентів, складність матеріально-технічного постачання та інше), заходів щодо їх попередження і можливого страхування.

Обсяг розділу 1-2 сторінки.

ВИСНОВКИ

В стислій (тезовій формі) надаються підсумки виконаного у всіх розділах дипломного проекту, переконливо влаштовується обраний варіант подальшого розвитку підприємства.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Оформляється відповідно до вимог ДСТ 7.1-84 "Бібліографічний опис документа. Загальні вимоги та правила складання" та ДСТ 7.32-91.

Консультацію, щодо оформлення переліку джерел, які були використані можливо отримати у нормоконтролера кафедри.

Вимоги до змісту ДОДАТКІВ аналогічні вимогам до додатків пояснювальної записки дипломної роботи. Крім специфікації креслень, додатково надається специфікація позицій до кожного креслення, якщо вони є (додаток Н).

Обов’язковим додатком є аркуші демонстраційного матеріалу (з титульним листом), які виносять на захист дипломного проекту.

ПЕРЕЛІК ЗАУВАЖЕНЬ НОРМОКОНТРОЛЕРА

Повинен відповідати встановленої в ДонНТУ формі (додаток Ж).