МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

Тернопільського національного технічного університету

імені Івана Пулюя

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лекцій з дисципліни:

“Програмування ”

Спеціальність: 5.091504

«Обслуговування комп’ютерних систем та мереж»

Укладач:

Болюбаш Р.Ю.

___________________________________________________________________________________________

Тернопіль – 2011

Методичні вказівки до лекцій з дисципліни:

“Програмування ” для студентів спеціальності №5.091504

“Обслуговування комп’ютерних систем та мереж”. ТК ТНТУ/ - Тернопіль: ТК ТНТУ, 2011.

Укладач Болюбаш Роксолана Юріївна - Тернопіль:

Технічний коледж тернопільського національного технічного

університету імені Івана Пулюя, 2011 – 41с.

Методичні вказівки розробила Болюбаш Роксолана Юріївна

Викладач ЦК комп’ютерних дисциплін.

Рецензент:________________________________________________________________

_________________________________________________________________________

“Затверджено” на засіданні циклової комісії комп’ютерних дисциплін

Протокол №_________________________________________від_______________200_р.

Голова ЦК_______________________________________________________А.В. Юзьків

Методичні вказівки розглянуті методичною радою

Технічного коледжу тернопільського національного технічногоуніверситету імені Івана Пулюя.

Протокол №____________________________________________від________________200_р.

Голова методичної ради_________________________________________________Я.Д.Шевчук

Зміст

Заняття 1 Візуальне середовище

Заняття 2 Використання головного меню

Заняття 3 Редактор коду

Заняття 4 Інструментальні піктографічні кнопки

Заняття 5 Стандартні файли Delphi

Заняття 6 Інспектор об'єктів та властивості компонент

Заняття 7 Загальні принципи побудови компонент

Заняття 8 Вступ. Характеристика компонентів

Заняття 1 Візуальне середовище Delphi.

Програму Delphi запускають за звичайними правилами операційної системи. Наприклад, якщо у загальному вікні Windows на робочому столі є окрема піктограма для Delphi, то для запуску програми достатньо вибрати її за допомогою мишки. Інший спосіб через кнопку Пуск панелі задач та послідовне вибирання елементів спадних меню: Пуск => Програми => Вогland Delphi 7 =>Delphi 7

. Зачекавши декілька секунд, побачимо на екрані чотири головні робочі вікна Delphi (рис. 1.1), які є основою середовища розробки. Зазначимо, що Delphi, як і будь-яка інша програма в середовищі Windows може працювати паралельно з іншими програмами, до яких можна переходити під час роботи oтже, середовище Delphi призначене для розробки прикладних програм підWindows на базі мови Оbject Pascal.

Середовище складається з чотирьох вікон, якими можна керувати як багатовіконною прикладною програмою з інтерфейсом одного документа (Single document interface - SDI). Це означає, що розмірами та розташуванням кожного вікна можна керувати незалежно.

Головне вікно розташоване зверху і є центральним елементом керування під час роботи в Delphi. Воно складається з трьох виділених елемен­тів: рядка меню, панелі швидкого доступу, палітри компонентів.

Вікно інспектора об'єктів розміщене ліворуч знизу екрана. Інспектор об'єктів складається з двох сторінок - властивості (Рroperties) та події (Еvents). За допомогою інспектора об'єктів задають параметри та поведінку окремих елементів (компонент), з яких будують програму.

Вікно форми (праворуч під головним вікном) є робочою ділянкою для розташування елементів керування програмою під час її майбутнього вико­нання. Складніші програми потребують кількох різних форм, кожну з яких незалежно проектують у Delphі в рамках того ж проекту. Видимою і до­ступною для проектування в кожен момент часу можна зробити будь-яку з визначених форм.

Вікно редактора коду дає змогу вводити та редагувати тексти програм мовою Оbject Pascal. Воно розташоване праворуч внизу, однак часто дово­диться збільшувати його розміри, щоб одночасно бачити значну частину програми. Вікно редактора коду є багатосторінковим, на кожній сторінці можна редагувати інший текстовий файл (модуль) програми. Перехід між сторінками виконують за допомогою етикеток внизу вікна (для Windows 3.1) або закладок зверху над вікном (для Windows 95).

Вікна форми та редактора коду під час початкового запуску Delphi можуть частково перекриватися, тому перед початком роботи треба за до­помогою мишки налаштувати розміри та місце таких вікон на екрані. Форм (вікон) може бути і декілька, тому для їхнього перемикання використо­вують команди середовища або мінімізують непотрібні в конкретний момент.

Після запуску Delphi вибирають один з двох варіантів подальшого налаштування. Для створення нової програми доцільно вибрати через меню Delphi команду File =>New Aplication , після чого Delphi перемалює заново вікна форми та редактора коду, і прив'язати нову програму до окре­мої папки. Якщо ж роботу над програмою розпочато раніше, то потрібно відкрити її командою File => Open або File => Reopen. Обидва варіанти розглянемо детальніше.

Заняття 2 Використання головного меню

Функції керування під час розробки програм у Delphi виконують за допомогою головного вікна, показаного на рис.2.3.

Рядок меню - це головне меню, яке дає змогу контролювати всі вікна середовища розробки. Через головне меню виконують потрібні дії з файла­ми проекту, модулів, форм, компілюють та виконують програми, задають параметри середовища та проекту.

Рис.2.3. Головне вікно Delphi

Панель швидкого доступу (ще називають панеллю інструментів) віді­грає допоміжну роль. її використовують для зручнішого звертання до най­важливіших команд головного меню, таких як відкривання та запам'ятовування файлів, вирізання та вставляння фрагментів тексту, шукання у вікнах Delphi, виконання програм, налагодження, відкривання та вибирання форм.

Панель інструментів можна налаштувати відповідно до найчасті­ше використовуваних команд Delphi 7 під час розробки програм. Для цього, поставивши курсор мишки у будь-якому місці над цією панеллю, натис­кають на праву клавішу мишки і зі спадного меню вибирають команду Configure. З'явиться діалогове вікно, у якому вибирають потрібну пікто­граму і, тримаючи її мишкою, перетягують на панель інструментів та від­пускають. Перед застосуванням команди Configure треба розширити панель інструментів для нової піктограми, пересуваючи мишкою розділювач між панеллю швидкого доступу та палітрою компонент. Панелі інстру­ментів доцільно налагоджувати, якщо є досвід роботи в Delphi, тоді відомо, які команди використовують найчастіше. Потрібно пам'ятати, що налаштування панелі інструментів повинне задовольняти всіх користувачів комп'ютера.

Палітра компонент містить піктограми компонент, які використову­ють для побудови прикладної програми. Вона дуже важлива і взаємодіє, головно, з вікном форми. За допомогою палітри можна вибрати і ввести в програму різноманітні інтерфейсні візуальні елементи керування, такі як кнопки, списки, підписи, панелі, стандартні діалогові вікна тощо. Палітра має також невізуальні елементи меню, компоненти для роботи з ОLЕ і DDE елементи для розробки програм роботи з базами даних і в системах клієнт/сервер.

Складається палітра компонент з низки сторінок, кожна з яких об'єд­нує логічну групу компонент. Потрібну сторінку вибирають за допомогою закладок, після чого з'являється група відповідних піктограм. Якщо перевести мишку на якусь піктограму і затримати (не натискаючи на кла­вішу мишки), то поряд з піктограмою з'явиться її назва (призначення). Щоб вибрати компоненту на форму своєї програми, треба клацнути лівою клаві­шею мишки на потрібній піктограмі, а потім ще раз - у потрібному місці форми.

Головне меню

Це меню є статичним і не змінюється у разі переходу від одного вікна до іншого. Меню дає змогу керувати всіма аспектами роботи в Delphi з одного місця, отже, не потрібно індивідуального меню для кожного вікна (SDI).

• Коротко розглянемо команди головного меню. а) МенюFile (рис.2.4) має стандартні команди роботи з файлами проек­ту, їх застосовують для відкривання, закривання, запам'ятовування, друку­вання файлів проекту, форм, модулів.

•New... (New Рrojekt) - створення нового проекту, що має форму та файл проекту. Під час виконання цієї команди відбувається створення і пов'язування з новим проектом нової форми та нового модуля, які стають доступними у двох відкритих вікнах. У файлі модуля у вікні редактора коду автоматично створюється базовий код для нової форми.

• Ореn... (Ореn Рrojekt) - виклик стандартного діалогового вікна відкри­вання файлу наявного проекту. Файл проекту розташований на новій сторінці редактора коду. Якщо проект має головну форму, то її вікно також відкривається.

• Save (Save Рrojekt) - збереження змін, зроблених у файлах відкритого проекту.

5

• Save Рrojekt Аs... - відкривання стан­дартного діалогового вікна запам'ято­вування файлу, яке використовують для файлу проекту з новим ім'ям

• Сlose (С1ose Рrojekt) - закривання по­точного проекту, очищення від даних вікна інспектора об'єктів. Переведення у неактивний стан усіх команд голов­ного меню та кнопок панелі інструментів, які не працюють без відкритого про­екту, закривання вікна редактора коду.

• New Form - створення і додавання до поточного проекту нової форми. З командою пов'язане діалогове вікно Вrowse Gallery, яке має блокнот з двох сторінок. Сторінка Тemplates дає змо­гу вибрати один із стандартних шаблонів форм, а сторінка Ехрегts - запусти­ти експерт форм баз даних або експерт діалогів.

• Аdd to Рrojekt ... (Аdd File) - додаван­ня наявного файлу до проекту, вико­ристання стандартного діалогового вікна відкривання файлу.

• Remove from Рrojekt ... (Remove File) - вилучення файлу з проекту, пропозиція вибрати файл з показаного списку файлів модулів і форм проекту.

• Ргіnt.. - залежно від того, є активним вікно форми чи редактора коду, відкривання діалогового вікна параметрів друкування вікна форми або тексту поточного файлу з вікна редактора.

• Ехіt - завершення роботи з Delphi

б) Меню Еdit (рис.2.5) охоплює процедури відміни/повторення операцій, роботи з буфером обміну та компонентами поточної форми

• Undo або Updelete - команда Undo відображена в меню під час роботи з редактором коду і відміняє останню виконану дію, якщо вона зроблена помилково. Команда Updelete відображена на тому ж місці під час роботи з вікном форми, її застосовують для відновлення вилученої компоненти.

• Redo - відновлення стану, який був перед застосуванням команди Undo.

• Сиt, Сору, Paste - стандартні команди для роботи з буфером обміну (Cliboard).

• Delete - вилучення поточної косімпо­ненти або групи компонент у вікні форми або виділених фрагментів тексту у вікні редактора коду.

• 8е1есt АІІ - виокремлення в одну спільну групу всіх компонент у вікні активної форми або всього тексту поточ­ного файлу у вікні редактора коду.

• Alling to Grid - вирівнювання виді­леної компоненти щодо найближчої до її лівого верхнього кутка точки сітки вирів­нювання компонент. Сітка відображена в робочій ділянці вікна форми у вигляді ма­сиву точок, інтервали між якими можна задати на сторінці Ргeferenses з меню Орtion => Еnviroment або з меню Рго-jekt => Орtions... (залежно від версії Delphi).

Вгіng to Front - розташування виокремленої компоненти понад іншими компонентами у вікні форми. Команду застосовують тоді, коли на формі розташовано багато компонент, які перекривають одна одну. Використовують для візуальних (видимих) компонент. 8еnd tо Васк - розташування виокремленої компоненти під іншими компонентами у вікні форми. Команда є протилежною до попередньої. Аlign... - вирівнювання компонент. Під час виконання цієї команди з'являється діалогове вікно А1ignment (рис. 2.6), яке дає змогу вибрати параметри окремо для горизонтального та вертикального вирівнювання поточної активної компоненти на формі.

Scale... - задавання точних розмірів виокремленої компоненти у відпо­відному діалоговому вікні.

8са1е... - пропорційна зміна розмірів (масштабування) всіх візуальних компонент форми.

ТаЬ Огder... - зміна порядку переміщення фокуса між компонентами форми (фокус переміщається у готовій програмі під час її виконання у разі натискання на клавішу ТаЬ або клавіш зі стрілками). Усі компо­ненти поточної форми потрапляють у її список компонент за порядком отримання фокуса. Початковий порядок визначений черговістю розта­шування компонент у вікні форми.

Рис.2.6. Діалогове вікно для вирівнювання компоненти.

в) Меню Search (рис.2.7) має команди, які використо­вують під час роботи в редак­торі коду - для шукання фраг­ментів тексту, виділення по­милок, об'єктів, модулів, що містять змінні, та символів.

• Find..., find in Files...,

Replace.., Search Аgain

стандартні команди шукання та заміни фрагментів тексту. Для команд Find..., find in Files. .. з'являється діалогове вікно, зображене на рис.2.8.

У полі Техt to Find: набирають текст, який потрібно відшукати в програмі: ім'я змінної величини, значення константи, службове слово мови Паскаль, фрагмент якогось оператора чи просто групу суміжних літер. Кнопка зі стрілкою праворуч від тексту дає змогу зразу відновити деякий текст, якщо

ми шукали його раніше (система запам'я­товує автоматично шукані фрагменти текс­ту), отже, повторне шукання виконати лег­ше та зручніше. У полях Орtions задають режими шукання: чи розрізняти великі та малі літери (Саse sensetive); чи вважати заданий для шукання текст цілим єдиним словом або частиною якогось слова (Whole words only); чи введені в текст для шу­кання спеціальні літери-вказівки, що дають змогу розширити шукання (regular ехр-геssiоп). У полях Sсоре визначають об­ласть тексту програми, у межах якої вико­нується шукання: весь текст, що є у вікні редактора (СІоbal), чи лише частина тексту, виділена попередньо (Selected text). У полях Direction задають напрям шукання: від поточної позиції до кінця файлу (Forward) чи від поточної позиції до початку файлу (Васкward). У полях Огіgin визначають спосіб, яким розпочинати шукан­ня: від місця курсора вперед до кінця файлу або назад до початку від­повідно до вказівки Direction (From cursor) чи охопити весь блок виокремленого тексту або весь файл так само відповідно вперед або назад (Еntire scope).

г) Для команди Replase... з'являється подібне діалогове вікно (рис.2.9) з аналогічними полями. У полі Replase with: набирають той текст, яким треба замінити відшуканий. У полі Ргоmt оn герlасе задають вказівку редактору про те, чи повинен він запитувати кожного разу про потребу

заміни, тобто деякі заміни можна виконувати, а деякі - ні. Якщо цю вказів­ку вимкнути, то всі заміни виконуватимуться автоматично. Кнопка ОК дає змогу відшукати та замінити лише перше входження заданого тексту. Кнопка Replase А11 замінює всі входження заданого тексту на визначеній ділянці (Scоре, Оrigin). За допомогою команди Replase... можна і вилучати з програми текст, заданий у полі Техt tо find:. Для цього достатньо залишити порожнім поле Replase with:.

• Incremental Search - виконує шукання нарощуваної послідовності символів. Шуканий фрагмент тексту вводиться в рядку редактора коду, в якому з'являється запрошення 8еагсhing fог. У випадку набирання послідовності символів відбувається шукання найближчого фрагмента тексту, що відповідає заданій послідовності.

д) Меню View (рис.2.10) містить команди візуалізації різних елементів середовища розробки Delphi. Якщо якийсь інструмент був відкритий рані­ше, то він розташований понад іншими відкритими вікнами.

• Рroject Маnager - відкривання вікна диспетчера проекту, який є основним інструментом керування проектом. Головні його можливості описано нижче.

• Рroject Sourse - відкривання в редакторі коду файлу проекту, тобто головної про­грами, яка в системі Delphi майже завж­ди формується автоматично, - для пере­гляду або редагування. Якщо файл уже був відкритий, то його вікно стає активним.

• Object Insperation - відкривання вікна інспектора об'єктів (див. рис. 1.1), якщо воно було закритим або мінімізованим. За допомогою цього вікна визначають параметри компонент, розташованих у вікні форми.

• Alignment Palette - відкривання вікна палітри вирівнювання, яке дає змогу за­дати взаємне розташування компонент у вікні форми.

• Browser - відкривання вікна так званого дослідника, за допомогою якого можна переглянути, з чого складаються окремі компоненти (поля, методи), дерево спад­коємності,

.інформацію про модулі проекту та змінні величини. Дослідник дуже корисний для вивчення взає­мозв'язків між окремими компонентами.

• Breakpoints - відкривання вікна діалогу зі списком точок зупинки. Дає змогу їх додавати, вилучати, редагувати. Використовують у разі нала­годження програми для виконання її частинами та вивчення ситуації після кожної зупинки. Для кожної точки визначають: Filename - ім'я файлу, в якому вона розміщена; Line - номер рядка у файлі; Соndition -умова зупинки; Pass - кількість виконань, після яких буде зупинка.

• Саll Stаск - відкривання діалогового вікна перегляду списку процедур та функцій, викликаних програмою. Перегляд можливий лише під час виконання в моменти зупинки програми в точках Вгeakpoints Імена процедур та функцій розташовані у списку в оберненому порядку до їх виклику: першою є остання викликана процедура.

• Watches - дає змогу переглянути значення вибраних змінних величин у діалоговому вікні Watch List і простежити динаміку їхньої зміни в процесі виконання програми. Це може виявитися дуже корисним для виявлення причин неправильної роботи програми. Для редагування списку змінних величин можна використовувати спадне меню.

• Toggle Form/Unit (або клавіша F12) - перемикання фокуса з вікна поточ­ної форми на відповідне їй вікно редактора коду та навпаки. Команда є зручною, якщо обидва вказані вікна великі та перекривають одне одного.

• Units... - виведення діалогового вікна, за допомогою якого можна від­крити файл проекту або будь-якого модуля поточного проекту для його перегляду або внесення змін.

• Forms... - виведення діалогового вікна для активізації будь-якої форми поточного проекту. Переважно проект має декілька різних форм, які неможливо розташувати на екрані одночасно й повністю, тому вони перекривають одна одну. Вибрана форма стає активною та видимою зверху над іншими.

• Speedbar,component Palette - відкривання (якщо є позначка ^) або за­кривання відповідно панелі інструментів та палітри компонент. Рекомен­дують тримати їх завжди відкритими, бо це значно полегшує роботу.

е) МенюProjekt (рис. 2.11) дає змогу додати до проекту або вилучити з нього окремі модулі програм та реалізувати компіляцію проекту.

Соmpile - компілювання проекту зі створенням Ехе-файлу. Якщо ввімкнена ознака Show compiler progress на сторінці Preferences команди Тооis => Enviroment options, то буде виводитися інформація про процес компіляції у вікні Compiling. Компіляція виконується з дотриманням таких правил:

1. Файл проекту з розширенням .Dpr компілюється завжди.

2. Компілюються тільки ті модулі, у тексті яких були зроблені зміни з момен­ту останньої компіляції.

3. Скомпільований код модулів збері­гається у файлах з розширенням .Оси.

4. Якщо була змінена секція інтерфей­су якого-небудь модуля, тo компілюються всі модулі, пов'язані з тим, що змінився.

5. Якщо модуль пов'язаний з файлом Obj, який був модифікований, то модуль компілюється.

рис.2.11.Команди меню Ргоjеct

6. Якщо модуль має змінені файли, що

введені в нього, то модуль компілюється.

• Build АlІ - компілювання всього проекту, у тім числі файлів, які не змі­нювали.

Syntax Check - компілювання проекту без компонування файлу .Ехе. Ця команда дає змогу перевірити синтаксичну правильність написаного тексту.

• Іnformation - наведення інформації про скомпільований проект

Меню Run (рис. 2.12) об'єднує команди, за допомогою яких можна налагоджувати та виконувати трасування

програми в середовищі Delphi .

• Run - компілювання та виконання проекту з використанням параметрів командного рядка, заданих командою Раraments.

Paraments.... - визначення параметрів командного рядка для проекту.

Step Over - виконання програми покроково. Відбувається виконання ли­ше одного чергового рядка коду (тексту) у разі кожного звертання до цієї команди. Якщо під час виконання коду чергового рядка повинна бути ви- кликана процедура або функція, то на- лагоджувач виконує її без трасування відразу всю і переходить до наступного рядка. Цю команду зручно використовувати в процесі нала­годження програми для шукання імовірного місця помилки, спостеріга­ючи одночасно за значеннями змінних величин у вікні перегляду Watch List

Тгасе Into - аналогічна до команди Step Over, але додатково викону­ється трасування процедур та функцій, виклики яких є в програмі, і про які система Delphi має налагоджувальну інформацію - ті, які описані в модулях поточного проекту.

Run to Cursor - забезпечення неперервного виконання програми від по­чатку або від місця останньої зупинки до місця розташування курсора у файлі тексту модуля в редакторі коду. Отже, попередньо треба переміс­тити курсор у потрібну позицію тексту. Команду можна використати для виконання програми частинами, змінюючи кожного разу позицію курсора, і переглядаючи, якщо треба, значення величин у вікні Watch

List Show Execution Point - позиціювання курсора у вікні редактора коду на

рядок, де припинилося виконання програми. Program Pause - тимчасове припинення виконання програми. Після цієї

команди можна продовжити виконання, задавати команди покрокового

режиму чи перервати виконання взагалі. • Program Reset- закінчення виконання пррами і вивільнення зайнятої

нею пам'яті. За цією командою Delphi виконує такі дії.

1. Закриває всі файли, відкриті програмою.

2. Вивільняє всю па­м'ять, зайняту програ­мами.

3. Анулює всі тимча­сові призначення.

Виконання програ­ми не стосується пара­метрів точок зупинки та вікна Watch List

Add Watch... - відкривання діалогового вікна, що дає змогу додати вікнаWatch list нові змінні величини або вирази, які можна обчислити в процесі виконання програми (рис.2.13).

Для задання змінної або виразу використовують поле введення Ехргеssion. У полі Repeat count визначено, скільки значень суміжних комірок пам'яті виводиться в рядку змінної величини у вікні перегляду. Всі значення вважаються того ж типу, що й змінна величина. Тобто задаю-чи'назву однієї змінної величини, можна відразу переглянути і наступні, розташовані в пам'яті після неї. Для масивів це означає кількість їхніх елементів, які відображатимуться у вікні перегляду.

Поле Digits застосову­ють для задання точності змінних величин дійсних типів. Ознака Enable ви­значає активність змінної у вікні Watch List тобто можна одні змінні величи­ни переглядати, а інші тимчасово відмикати, не змінюючи списку у вікні перегляду. Група радіо-кнопок від Сharecterг до Default дає змогу визна­чити тип змінної величини

Default - як записано в програмі; інші - трактувати як змінну відповід­ного типу). Ознака Memory dump дає змогу відображати змінну як шістнадцяткове значення комірки пам'яті.

Аdd breakposnt... - відкривання діалогового вікна (рис.2.14) для редагу­вання точок зупинки програми, в якому можна змінювати наявні та створювати нові точки зупинки. Для кожної точки визначають: File-name - ім'я файлу, в якому вона є; Line number - номер рядка у файлі; Condition - умову зупинки;

Раss- кількість проходів, після яких буде зупинка (якщо точка є на циклічній ділянці). Перед виконанням цієї команди курсор у вікні редактора варто перевести на той рядок, де треба створити точку зупинки, тоді поле Line number визначиться автоматично.

Evaluate/modify... - від­кривання діалогового вік-

на (рис. 2.15) для редагування та обчислення виразів. У поле Ехргession вводять ім'я змінної величини чи властивості або деякий вираз. Ре­зультат обчислення буде відображений у полі Resault. Кнопкою Evaluate ініціюють саме обчислення. Кнопка Modifу доступна лише в процесі налагодження, її використовують для заміни значень змінних величин та властивостей під час роботи налагоджувача. Значення для заміни задають у полі New value. Отже, у точках зупинки програми можна змінити значення певних змінних величин та продовжити виконання програми далі - з метою дослідження її поведінки. Це може полегшити процес налагодження.

Меню Component (рис. 2.16) призначене для налаштування компо­нент палітри в системі Delphi, кі можна буде використовувати для побудо­ви прикладних програм.

• New Component ... - створення нової компоненти та задання її загальних параметрів у вікні, яке з'являється. Створення нових компонент по­требує досвіду роботи в системі Delphi.

• Install Component... - доповнення палітри додатковими компонентами або вилучення наявних компонент. У діалоговому вікні, яке відкривається, є список

модулів (Installed units), які вже створені в системі. Всі ці модулі містяться в бібліотеці, вказаній у рядку Library filename. кожен модуль складається згруп компонент, перелічених у вікні Component classes. У випадку додавання нового модуля (нових компонент) до бібліотеки (Аdd...) відкривається

діалогове вікно, у якому зазначено, звідки взяти новий модуль. Виділивши мишкою, можна вилучити будь-який модуль з бібліотеки (Remove) разом з відповідною групою компонент, що містилися в ньому. Використовуючи команди Аdd... та Remove , можна створити власну палітру компонент та записати її у свій бібліо­течний файл (з розширенням .Dcl). Стандартну палітру компонент змі­нювати не варто, бо її використовують найчастіше.

У разі вставляння нової компоненти Delphi повинна спочатку закрити всі відкриті проекти, лише після цього вона зможе продовжити додавання компоненти до палітри, оскільки перед вставлянням у палітру компоненти компічюються.

Заняття 3 Редактор коду

Редактор коду розташований в окремому вікні, яке можна закривати та відкривати незалежно від головного та інших вікон (рис. 1.4). У цьому вікні відображають та редагують тексти програм.

Рис. 1.4. Вікно редактора коду.

Праворуч та знизу від тексту є стандартні смуги його перегляду. Зверху над текстом зображені закладки для позначення відкритих файлів. Кожна закладка містить ім'я відповідного модуля. Для перемикання вікна на потрібний модуль достатньо клацнути мишкою на його закладці (на рис. 1.4 — Unit 1 та Project1).

У нижній частині вікна є рядок стану. Він містить інформацію про місце курсора на активній сторінці (перше поле ліворуч), друге поле відоб­ражає, чи був змінений текст у цьому вікні з моменту останнього запа­м'ятовування, третє поле повідомляє про режим набору символів на клавіатурі: Insert - уставляння, Overwrite- заміна, Read Only - текст не можна змінювати. Перемикання між режимами Insert . та Overwrite викону­ють клавішею Іns.

Крім того, рядок стану призначений для виведення повідомлень ком­пілятора про помилки в програмі, а також для введення тексту під час вико­нання команди Sеагch => Inscrental Sеагch.

Смугу ліворуч від тексту використовують для виокремлення рядків, на яких будуть розташовані місця зупинки програми. Для цього достатньо клацнути мишкою на смузі навпроти потрібного рядка. Повторне клацання мишкою знімає місце зупинки.

Редактор коду може працювати спільно з налагоджувачем Delphi. Налагоджувач дає змогу трасувати програму безпосередньо у вікні редак­тора і відображати в ньому всю поточну інформацію.

Редактор коду Delphi виконує значну частину роботи програміста. Зокрема, під час перенесення у вікно форми нових компонент у клас форми автоматично додає відповідні поля, а в проект - відповідні модулі. У випадку, коли до компоненти додають програму опрацювання події, у вікні редактора коду з'являється базовий (початковий) текст цієї програми, а курсор розташовується на місці майбутнього першого оператора.

Зауважимо, що редактор коду можна використовувати для редагуван­ня будь-яких текстових файлів, наприклад, файлів вхідних даних програми, і навіть файлів, не пов'язаних з цією програмою.

2. Вікно форми

Вікно форми в ОеІрЬі можна трактувати як своєрідний будівельний майданчик, на якому відповідно до задуманого плану розташовують компоненти майбутньої програми (рис. 1.5).

Форма - це вікно Windows, побудоване одним із допустимих стилів. Зверху над вікном є смуга з заголовком і стандартними кнопками керування вікном. Решта простору вікна форми є робочою ділянкою, що покрита крапкованою сіткою згідно з параметрами сторінки Ргеferences ознак середовища. Сітка призначена для вирівнювання компонент під час їх розміщування на площині форми.

Водночас зі створенням нового проекту автоматично створюється но­на форма, яка з'являтиметься під час виконання готової програми. Таку форму називають головною формою проекту. Якщо ж проект потребує декількох форм, то нову стандартну форму можна додати командою File => New Form, а шаблон форми вибрати з набору в діалоговому вікні коман­дою File => New=> Forms. Шаблон містить готовий набір елементів керу-вання для типових випадків розробки проектівDelphi дає змогу створю­вати власні шаблони та зберігати їх разом зі стандартними.

Розглянемо головні етапи роботи з компонентами в робочій ділянці вікна форми. Активна в кокретний момент компонента (та, що має фокус) виділена контурною рамкою з маленьких чорних квадратів по периметру. Фокус між компонентами переміщують мишкою або клавішею Таї).

Декілька компонент, розташованих на формі, можна об'єднати в гру­пу. Для цього треба натиснути на ліву клавішу мишки і пересунути її так, щоб ділянка, обмежена штриховою лінією, що тягнеться за мишкою, захо­пила потрібні компоненти. Після відпускання клавіші мишки всі об'єднані в групу компоненти будуть виділені контурною рамкою кожен, однак сіро­го кольору, сама рамка зафіксована лише по кутках кожної компоненти. Щоб відмінити об'єднання компонент, досить клацнути мишкою в будь-якому вільному від компонент місці робочої ділянки вікна форми.

Для вилучення компоненти з форми потрібно перевести на неї фокус і натиснути на клавішу Del або вибрати з головного меню команду Edit => Delete. Подібно можна вилучити відразу всі компоненти, об'єднані попе­редньо в групу. Вилучену компоненту або групу відновлюють командою У межах робочої ділянки вікна пересувати компоненту найзручніше МИШКОЮ, натискаючи на ліву клавішу. Для точного розташування компо­нент у вікні використовують комбінацію клавіш керування курсором та клавіші Ctrl, Змінити розташування компоненти можна також шляхом

задання відповідних координат її лівого верхнього кута в інспекторі об'єктів (властивості Left, Тор).

Розмір компоненти найзручніше змінювати також мишкою. Для цього спершу компоненту роблять активною. Далі пересувають мишку на один з маркерних чорних квадратів, розташованих по периметру. Курсор набуває вигляду двонапрямленої стрілки. Зафіксувавши ліву клавішу, пересувають мишку в потрібному напрямі і відпускають клавішу. Точну зміну розмірів виконують комбінацією клавіш керування курсором та клавіші Shift. Крім того, розміри можна визначити відповідними властивостями (Неіght, Width) в інспекторі об'єктів.

Розміри та розташування всіх компонент у вікні можна одночасно і пропорційно змінити. Для цього використовують команду головного меню Еdit => Sса1е, зазначивши зміну масштабу у відсотках.

Якщо у вікні форми вже розташовані декілька компонент, то їх можна

вирівнювати як щодо вікна форми, так і одна щодо

одної. Для цього застосовують команду головного

меню Еdit => А1іgn або палітру вирівнювання

(рис. 1.6), яку викликають командою Vіеw =>

Аligmen Palette. Ця палітра є окремим вікном,яке можна розташувати на

екрані в зручному місці

на тривалий час. Вирівнювання виконують для

окремих компонент, а також для груп. Компоненти

в групі вирівнюються стосовно тієї компоненти, яка потрапила в групу

першою.

Над компонентами та їхніми групами можна виконувати операції вирізання, копіювання в буфер обміну, вставляння з буфера обміну. Однак копіювання та вирізання можливе лише для таких груп компонент, які мають спільного "родича" (форму або компоненту-контейнер).

3 Інспектор об'єктів

Інспектор об'єктів є інструментом середовища розробки Delphi, який дає змогу повністю визначати вигляд та поведінку компонент, що розта­шовані на формах проекту, а також самої форми. За його допомогою можна задавати потрібні значення властивостей компонент (об'єктів), а також реакцію на стандартні події. Інспектор об'єктів розташований в окремому вікні, яке створюється автоматично під час завантаження Delphi.Вікно інспектора об'єктів має список компонент поточної активної форми, а також дві сторінки: властивостей Ргорегties (рис. 1.7) та подій Еvents (рис. 1.8). Дані з'являються на сторінках інспектора об'єктів лише за наявності відкритого файлу з текстом хоча б одного модуля в редакторі коду.

Рис.1.7. Сторінка властивостей інспектора об'єктів.

У верхній частині інспектора розміщений список компонент в алфа­вітному порядку, які розташовані на активній формі, включаючи саму фор­му. Побачити список можна, натиснувши на кнопку списку компонент. Якщо вибрати яку-небудь компоненту із списку мишкою, то компонента стає активною, а обидві сторінки інспектора об'єктів заповняться зна­ченнями її опублікованих властивостей та іменами процедур опрацювання подій, у вікні форми відповідна компонента буде виокремлена контурною рамкою. Якщо в списку нема імені, то це означає, що сторінки інспектора об'єктів містять властивості та методи опрацювання подій групи об'єдна­них компонент.

Видиме ім'я активної компоненти побудоване з двох частин: власне

імені компоненти та імені типу (класу), до якого вона належить.

Сторінка властивостей складається з двох стовпців: лівий з назвами імен властивостей активної компоненти, а правий з їхніми значеннями. Для поточної властивості в правому стовпці стає активним поле редактора, вигляд якого залежить від конкретної властивості. Якщо поле редактора не

містить ніяких позначок, то це властивість, значення якої треба ввести з клавіатури. Якщо ж поле має кнопку значень переліченого типу (зі стріл­кою вниз), то значення можна вибрати зі списку допустимих наперед ви­значених значень. Побачити список можна, якщо натиснути на цю кнопку. Деякі властивості (наприклад, Font або Icon) для вибору значень мають діалогове вікно. В полі редактора властивостей у цьому випадку видно кнопку з трьома крапками. Після натискання на неї з'явиться діалогове вікно, в якому треба задати по черзі декілька різних значень, що стосують­ся тієї властивості, а потім його закрити.

Властивості можуть бути простими та комплексними. Комплексні - це властивості, які складаються з набору інших власти­востей, для кожної з яких задано свої значення. їх позначають знаком «+». Набір властивостей відповідно може складатися як з простих, так і з ком­плексних. Для перегляду набору властивостей потрібно двічі клацнути миш­кою на імені комплексної властивості, після чого в стовпці імен властивостей з'явиться додатковий список, а знак перед іменем зміниться на «-». Щоб закрити додатковий список, треба двічі клацнути мишкою на імені ком­плексної властивості.

Сторінка подій (рис. 1.8) також має два стовпці. Лівий - з іменами стандартних подій, на які може реагувати компонента, а правий - з іменами процедур (методів) опрацювання події, які реалізують реакцію компоненти.

Рис. 1.8. Сторінка подій інспектора об'єктів.

Стандартні події виникають під час створення та знищення компоненти, зміни її видимості, натискання на клавіші клавіатури, клацання мишкою тощо. Багато компонент можуть реагувати на специфічні, характерні лише для них події. Кожній стандартній події відповідає фіксоване ім'я методу

(процедури) опрацювання.

Початково правий стовпець є порожній, тобто компонента не реагує на жодні події. Для визначення реакції компоненти на подію потрібно перевести курсор мишки на поле редактора події в правому стовпці та двічі клацнути лівою клавішею мишки. Після цього в стовпці імен з'явиться ім'я методу опрацювання, а до вікна відповідного модуля в редакторі коду автоматично додасться базовий (початковий) текст цієї програми, і курсор розташується на місці майбутнього першого оператора. Відповідні заголов­ки методів так само додаються до опису класу форми, на якій розташована компонента. Початковий текст програми не має жодного оператора, отже, фактичної реакції компоненти на подію не буде доти, доки не будуть записані в тексті потрібні оператори.

Допустимих імен методів опрацювання тієї ж події може бути і де­кілька, тоді потрібне ім'я можна вибрати зі списку, який відкриють за допомогою кнопки. Методам опрацювання подій можна давати і власні вибрані імена, однак без належного досвіду цього робити не варто.

Якщо декілька різних компонент можуть реагувати на однойменну подію, то можна задати для всіх них подібну реакцію створенням лише одного методу опрацювання. Це особливо актуально, якщо компоненти однотипні, наприклад, група кнопок або група позначок. Для цього такі компоненти треба спочатку об'єднати в групу (див. вище). У списку ком­понент у верхній частині вікна після цього не буде жодного імені. Тепер визначення реакції на подію буде стосуватися відразу всіх компонент групи.