Макрофітобентос

Представлений угрупуваннями ниткових водоростей. Особливо інтенсивно розвивається в каналах з облицьованими відкосами при швидкості течії вздовж берегів меншій за 5 м/с. Замулення відкосів перешкоджає розвитку макрофітобентосу.

При розрахунках орієнтовно приймають, що глибина розповсюдження макрофітобентосу дорівнює подвоєній прозорості води.

Первинна валова продукція макрофітобентосу дорівнює:

А₂₂ = а₂₂∙ В₂₂ (г О₂/ м² ∙ с) де

а₂₂ – питома первинна продукція ниткових водоростей, усереднена для всього живого перетину потоку;

В₂₂ – біомаса макрофітобентосу, г/м².

У діапазонах величин фітомаси ниткових водоростей, які спостерігалися в каналах, не виявлено залежності питомої продукційної здатності від біомаси, а₂₂ змінюється лише з глибиною. Його орієнтовні значення ( г О₂ / г ∙ с), середні по відкосу (а отже і по глибині) наведені у табл.. 7.

Таблиця 7

Сезон	Квітень	Травень-Липень	Жовтень	Листопад
а22	12 ∙ 10-8	23∙ 10-8	12∙ 10-8	8∙ 10-8

Як і для мікрофітобентосу, розраховане значення А₂₂ приводимо до одиниці об’єму води на всьому перетині потоку за допомогою коефіцієнта α₂₂ = χ₂₂/ ω, де χ₂₂ - протяжність змоченого периметру в межах розвитку ниткових водоростей.

Деструкція в угрупуваннях макрофітобентосу :

R₂₂= r₂₂ B₂₂ ( г О₂ / м² ∙ с)

Питома деструкція r₂₂ однакова по всій глибині каналу і дорівнює при t = 20 ^oC біля 5∙ 10^-8 г О₂ / г ∙ с.

В отримане значення R₂₂ вводимо поправку для приведення до одиниці маси води α = χ₂₂ / ω .

Макрозообентос

Серед бентосних організмів зообентос здійснює деструкцію органічної речовини в вигляді втрат на обмін (дихання). Найбільше значення внаслідок свого масового розвитку має молюск дрейссена.

Дихання дрейссени залежить від біомаси особини і відрізняється в різних розмірних груп : r_23n = ν₂₃ ∙ w_n , де

r_23n – питоме дихання одного молюска n – розмірної групи ( г О₂ / екз. ∙ с);

w_n - середня маса однієї особини n- розмірної групи (г/екз);

ν₂₃, – коефіцієнт, ν’₂₃ = 0,0011 ∙ 10^-5; .

Для розрахунку дихання особин n – розмірної групи r_23n перемножується на кількість екземплярів дрейссени даної розмірної групи на 1 м² N_n (екз/м²) . Дихання всього угрупування визначають як суму дихання всіх розмірних груп .

R_23n = r_23n∙ N_n ( г О₂ / м² ∙ с)

R₂₃ = ∑ R_23n

Для приведення дихання до одиниці об’єму води слід застосувати коефіцієнт α₂₃ = χ₂₃/ω, де χ₂₃ - протяжність змоченого периметра, зайнятого дрейссеною.

Розмірні групи дрейссени приведені в таблиці 8.

Таблиця 8

Розмірні групи дрейссени

Групи	Довжина, см	Середня маса однієї особини wn, г
1	0,1 – 0,5	0,01
2	0,6 – 1,0	0,10
3	1,1 – 1,5	0,33
4	1,6 – 2,0	0,89
5	2,1 – 2,5	1,25
6	2,6 – 3,0	1,60