
- •Методичні вказівки
- •1. Загальні положення
- •2. Вказівки для виконання курсової роботи
- •2.1 Гідрологічні розрахунки
- •2.2 Розрахунок балансу продукційно-деструкційних процесів у каналі.
- •2.2.1 Підсистема фітопланктону
- •2.2.2 Підсистема бентосу
- •Макрофітобентос
- •2.2.3 Підсистема вищої водної рослинності
- •2. 3. Розрахунок зміни величини бск в кінці каналу
- •3. Література.
Макрофітобентос
Представлений угрупуваннями ниткових водоростей. Особливо інтенсивно розвивається в каналах з облицьованими відкосами при швидкості течії вздовж берегів меншій за 5 м/с. Замулення відкосів перешкоджає розвитку макрофітобентосу.
При розрахунках орієнтовно приймають, що глибина розповсюдження макрофітобентосу дорівнює подвоєній прозорості води.
Первинна валова продукція макрофітобентосу дорівнює:
А22 = а22∙ В22 (г О2/ м2 ∙ с) де
а22 – питома первинна продукція ниткових водоростей, усереднена для всього живого перетину потоку;
В22 – біомаса макрофітобентосу, г/м2.
У діапазонах величин фітомаси ниткових водоростей, які спостерігалися в каналах, не виявлено залежності питомої продукційної здатності від біомаси, а22 змінюється лише з глибиною. Його орієнтовні значення ( г О2 / г ∙ с), середні по відкосу (а отже і по глибині) наведені у табл.. 7.
Таблиця 7
Сезон |
Квітень |
Травень-Липень |
Жовтень |
Листопад |
а22 |
12 ∙ 10-8 |
23∙ 10-8 |
12∙ 10-8 |
8∙ 10-8 |
Як і для мікрофітобентосу, розраховане значення А22 приводимо до одиниці об’єму води на всьому перетині потоку за допомогою коефіцієнта α22 = χ22/ ω, де χ22 - протяжність змоченого периметру в межах розвитку ниткових водоростей.
Деструкція в угрупуваннях макрофітобентосу :
R22= r22 B22 ( г О2 / м2 ∙ с)
Питома деструкція r22 однакова по всій глибині каналу і дорівнює при t = 20 oC біля 5∙ 10-8 г О2 / г ∙ с.
В отримане значення R22 вводимо поправку для приведення до одиниці маси води α = χ22 / ω .
Макрозообентос
Серед бентосних організмів зообентос здійснює деструкцію органічної речовини в вигляді втрат на обмін (дихання). Найбільше значення внаслідок свого масового розвитку має молюск дрейссена.
Дихання дрейссени залежить від біомаси особини і відрізняється в різних розмірних груп : r23n = ν23 ∙ wn , де
r23n – питоме дихання одного молюска n – розмірної групи ( г О2 / екз. ∙ с);
wn - середня маса однієї особини n- розмірної групи (г/екз);
ν23, – коефіцієнт, ν’23 = 0,0011 ∙ 10-5; .
Для розрахунку дихання особин n – розмірної групи r23n перемножується на кількість екземплярів дрейссени даної розмірної групи на 1 м2 Nn (екз/м2) . Дихання всього угрупування визначають як суму дихання всіх розмірних груп .
R23n = r23n∙ Nn ( г О2 / м2 ∙ с)
R23 = ∑ R23n
Для приведення дихання до одиниці об’єму води слід застосувати коефіцієнт α23 = χ23/ω, де χ23 - протяжність змоченого периметра, зайнятого дрейссеною.
Розмірні групи дрейссени приведені в таблиці 8.
Таблиця 8
Розмірні групи дрейссени
Групи |
Довжина, см |
Середня маса однієї особини wn, г |
1 |
0,1 – 0,5 |
0,01 |
2 |
0,6 – 1,0 |
0,10 |
3 |
1,1 – 1,5 |
0,33 |
4 |
1,6 – 2,0 |
0,89 |
5 |
2,1 – 2,5 |
1,25 |
6 |
2,6 – 3,0 |
1,60 |