Розділ 4 Оформлення списку використаної літератури

4.1 Загальні вимоги

Наукове дослідження завершується списком використаної літератури. Ця структурна частина наукового дослідження має назву «Список використаної літератури». Інші назви, такі як «Література», «Бібліографія», використовувати не рекомендується.

У цитуванні бібліографічних джерел необхідно дотримуватися таких вимог:

– усі цитати наводяться виключно українською мовою із зазначенням у бібліографії джерела мовою оригіналу;

– якщо цитату включено до основного тексту роботи, то її оформлення відповідає правилам оформлення прямої мови;

– науковий етикет потребує точного відтворення цитованого тексту, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором, тому текст наводять у тих самих граматичних формах, з тими ж авторськими особливостями, які наявні у джерелі;

– якщо ж цитату наведено не в повному обсязі, то необхідно вказати місце пропущених слів (речень) трьома крапками;

– якщо цитата, що має в кінці крапку, завершує речення, то в його кінці ставлять лише одну крапку не після лапок, а після квадратних дужок, у яких дається посилання на джерело цитати. Перед лапками може стояти лише знак оклику чи знак питання, якщо вони є в оригіналі; тоді крапку в кінці речення після лапок не ставлять;

– роботу не треба перевантажувати цитатами, допускається загальний обсяг цитування до 15-20% основного тексту роботи;

– основну цитовану літературу опрацьовують у першому та другому розділах роботи, а у третьому вона може слугувати підґрунтям експериментального дослідження;

– уся цитована література повинна подаватися у бібліографії; вказівка на бібліографічне джерело передбачає його обов’язкове згадування в тексті роботи, тобто до списку використаної літератури включають лише публікації, цитовані в тексті. Невідповідність між джерелами, вказаними у списку літератури та наявними в тексті роботи, зумовлює значне зниження оцінки;

– дані про бібліографічні джерела (зокрема загальна кількість сторінок і номери сторінки, де розташовано цитати) повинні відповідати реальності;

– у магістерській роботі обов’язково повинні бути посилання на публікації іноземних авторів (європейських, американських, авторів країн СНД);

– мінімальний обсяг використаної і цитованої наукової літератури такий:

для курсової роботи 2-го курсу – не менше 20-25 позицій;

для курсової роботи 3-го курсу – не менше 25-35 позицій;

для дипломної роботи бакалавра – не менше 35-45 позицій;

для дипломної роботи спеціаліста 5-го курсу – не менше 45-65 позицій;

для дипломної роботи магістра – не менше 60-70 позицій;

– якщо у роботі використано велику кількість джерел фактичного та довідкового матеріалу (понад 3-5 позицій), то їх розміщують після загального списку використаної літератури під назвою «Джерела» та «Довідкова література» і до загальної кількості наукової літератури не зараховують.

Корпус джерел фактичного та довідкового матеріалу містить: 1) оригінальні писемні пам’ятки, що належать певному культурно-історичному періоду і виступають як документи епохи: історичні праці (хроніки, літописи тощо), правові акти; 2) законодавчі акти; 3) архівні матеріали (організаційні документи, листи, щоденники, рукописи видань та ін.); 4) книжкові, газетно-журнальні видання, календарі, листівки, інші види друкованої продукції; 5) літературні твори; 6) праці лексикографічного характеру; 7) записи діалектного чи розмовного мовлення.