3. Палітурка

Дипломні роботи подаються на кафедру в палітурках. Дипломні роботи опалітурюють лише у тверду коленкорову оправу.

Розділ 2 Оформлення основних елементів тексту

Структура дипломного дослідження чітко регламентована і містить такі основні елементи: 1) титульний аркуш; 2) зміст; 3) за необхідності - перелік умовних позначень чи скорочень, список використаних джерел 4) вступ; 5) основна частина; 6) висновки; 7)  список використаної літератури (бібліографія) і, за потреби; 8) додатки.

2.1 Титульний аркуш

Він є основним елементом будь-якої наукової роботи – дипломної чи дисертаційної. З титульного аркуша починається нумерація сторінок, хоч номер сторінки на ньому не проставляється.

Дані, які вказують на титульному аркуші дипломних робіт, визначені державним стандартом (ДСТУ 3008-95. «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»). Дотримання державних стандартів є обов’язковим.

У дипломних роботах зазначають повну назву навчального закладу та його відомчу підпорядкованість, факультет, кафедру, на якій виконано роботу, назву роботи, дані про студента та наукового керівника, місто та рік подання роботи до захисту. Крапки в кінці речення не ставлять, переноси не допускаються. Скорочення в назві навчального закладу та назві роботи не допускаються.

Текст верхньої частини аркуша (назву міністерства, вищого навчального закладу) друкують великими літерами, вирівнювання – по центру, 14 кеглем.

Назву факультету маленькими літерами, крім першої букви, вирівнювання – по центру, 14 кеглем.

Назву кафедри маленькими літерами, крім першої букви, справа, 14 кеглем.

Вид дослідження маленькими літерами, крім першої букви, вирівнювання – по центру, 14 кеглем.

Назву теми роботи друкують великими літерами напівжирним шрифтом, вирівнювання – по центру, 14 кеглем.

Назва спеціальності починається з великої літери і береться в лапки; прізвище, ім’я, по батькові автора роботи маленькими літерами, крім власних назв, виділяють напівжирним шрифтом.

Науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника або консультанта (маленькими літерами), крім власних імені, справа, 14 кеглем.

Місто та рік написання наукового дослідження маленькими літерами, крім першої букви, вирівнювання – по центру, 14 кеглем.

2.2 Зміст

Він відповідає плану роботи, про який йшлося вище. Єдиною відмінністю є зазначення номерів сторінок. Вказується лише номер початкової сторінки пункту плану.

2.3 Перелік умовних позначень

Якщо у роботі використано понад п’ять умовних позначень (абревіатур, символів, скорочень, які не є загальноприйнятими), то це зазначається на окремому аркуші, розташованому перед вступом і відображеному у змісті.

2.4 Вступ

У вступі розкривається суть проблеми та її наукове і практичне значення, стан дослідження, вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проводити дослідження. Тему пов’язують із проблемами загальнометодологічного характеру, з науковими пошуками і перспективами в галузі мовознавства. У Вступі висвітлюють актуальність теми, її новизну, визначають загальну мету і конкретні завдання дослідження, його предмет і об’єкт, деталізують методи дослідження, розкривають теоретичне та практичне значення роботи, наводять стислий огляд джерел і наукової літератури з досліджуваної теми та подають огляд історії та теорії дослідження проблеми з визначенням недостатньо вивчених чи складних питань, окреслюють структуру роботи. За обсягом вступна частина може складати дві-п’ять сторінок від загального тексту роботи.

Актуальність теми доводять шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими напрямами розв’язаннями проблеми. Актуальність теми необхідно пов’язати із сучасними проблемами в галузі, доцільно використати нові підходи, методологію, розглянути відоме явище у нових аспектах, дати нове тлумачення проблемних чи дискусійних питань. Увиразнення актуальності роботи передбачає посилання на ґрунтовні праці відомих науковців та чітке визначення проблемних питань з досліджуваної важливої проблеми.

Новизна роботи передбачає визначення конкретного нерозв’язаного питання з досліджуваної проблеми, напрямів нового осмислення відомих наукових положень та аналізованого раніше фактичного матеріалу, особистого внеску студента в опрацювання розроблених питань, застосування новітніх підходів до аналізу фактичного матеріалу, висвітлення прикладного значення результатів роботи.

Мета роботи становить основну ідею дослідження. Як правило, мета збігається чи перегукується з темою, але формулювання мети має проблемний характер: вона повинна відбивати всі основні напрями роботи, тому може мати синтаксичну форму складного багатокомпонентного речення. Мета роботи визначає її загальну стратегію.

Завдання роботи тісно пов’язані з метою, вони випливають з мети та актуальності роботи. Завдання роботи становлять покроковий перелік конкретних дослідницьких заходів, які треба здійснити для досягнення загальної мети, тобто визначають тактику дослідження. Слід пам’ятати, що кожне поставлене завдання розв’язується в окремому підрозділі роботи, результати виносяться у висновки, отже, висновків роботи не може бути менше, ніж поставлених конкретних завдань. Невідповідність між поставленими завданнями та основним змістом роботи і висновками є серйозною помилкою.

Об’єкт та предмет дослідження – це поняття, співвідносні між собою як ціле і частина, де об’єкт є родовим поняттям (гіперонімом), а предмет – видовим (гіпонімом). Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обрано для вивчення. В об’єкті виокремлюється та його частина, яка є предметом дослідження. Отже, предмет – це безпосередньо те, що досліджено в курсовій роботі, а об’єкт – галузь, в якій існує предмет. Наприклад, якщо об’єктом дослідження є ономастичний простір творів О. Гончара, то предметом може бути мовна (лексична, словотвірна, стилістична та ін.) специфіка антропонімікону, використаного письменником.

Методи дослідження залежать від специфіки роботи, але переважна більшість студентських наукових робіт ґрунтується на описовому методі, методі кількісних підрахунків, різноманітних експериментальних методах. Проте потрібно пам’ятати, що перелік використаних методів подають не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалося тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися у логічності та прийнятності й необхідності вибору саме таких методів. У дипломних та магістерських роботах широко використовують як загальнонаукові методи (спостереження, індукція, дедукція, аналіз, синтез, порівняння, формалізація, моделювання та ін.), так і спеціальні методи.

Обов’язково слід зазначити, які нові наукові положення (практичні рекомендації) студентом запропоновані в дослідженні особисто. Якщо студент виступав за результатами дослідження на студентських наукових конференціях чи має відповідні публікації, про це також слід написати у вступі, тобто подати дані про апробацію результатів дослідження.

Наявність у Вступі зазначеної інформації свідчить про те, що його пишуть після підготовки основного тексту, проте бажано до написання роботи (після опрацювання матеріалу) скласти план Вступу як основу розгортання дослідження. План можна переробити впродовж написання роботи, а зміни відбити безпосередньо у Вступі.