3.Види дієслова.

Засоби вираження категорії виду.Оскільки категорія виду є загальнодієслівною, то засобом її вираження виступає не флексія, а структура основи, зокрема:

префікси – йти – прийти;

суфікси – гримати – гримнути;

чергування звуків – збирати – зібрати;

наголос – розки/дати – розкида/ти;

суплетивація – брати – взяти.

Опозиція доконаного і недоконаного видів утворює видову пару (кореляцію). Її члени мають лексично тотожне значення, належать одному слову, бо називають 2 сторони однієї й тієї ж дії; недоконаний вид – розгортання, доконаний – припинення (пекти – спекти, додавати - додати). Дієслова протилежних видів, що розходяться за лексичним значенням, не вважаються видовою парою (служити - заслужити).

Найактивніше видові пари утворюються за допомогою префіксів з-, з-за-, пре-, по-; досить поширені префікси о-, від-, у-, в-; рідко вживаються нал-, під-.

Видову пару створює лише той префікс, який не вносить нового лексичного значення, тото не є словотворчим, а лише змінює граматичне значення слова. Такий префікс є формотворчим, він втрачає свою семантику.

У випадку, коли префіксація видової пари не утворює, на допомогу приходить суфіксація (імперфектний спосіб формотворення за допомогою суфіксів –ува (-юва), -овува, -ва, -а (підкопати – підкопувати, розплутати – розплутувати, бігти – ібгати, дати - давати)).

Кожне діяслово має значення виду, але не кожне втягується у парну видову опозицію.

Тільки недоконаний вид мають:

а) безпрефіксні дієслова із значенням необмеженої дії (вимагати, чекати, гребувати, мислити, говорити, працювати, ворогувати);

б) безпрефіксні дієслова, утворені від дієслів із значенням необмеженої дії (мислення, мовлення, сприймання) за допомогою префікса по-, який надає відтінку повторюваності дії.

Лише доконаний вид мають:

Здебільшого дієслова префіксально-постфіксальні, похідні, від двовидових безпрефіксних дієслів. Це дієслівні утворення з префіксами від-, на-, за-, по-, про-, роз-(надуматися, замиритися, провчитися, розписатися, повчитися).

Одновидове значення можуть мати і дієслова префіксальні, утворені від двовидових за допомогою префіксів за-, про-, по-, від-, що вносять відтінок тривалості дії із вказівкою на результативність або вказують на початок дії з відтінком посилення (закивати, потерпіти, проходити, відшуміти, відходити).

Перехідні і неперехідні дієслова

У зміст дієслівної дії входить вказівка на відношення до об”єкта, тобто вимагає дія об”єкта чи ні. Відношення дії до об”єкта виражається категорією перехідності – неперехідності.

Дія, перебіг якої потребує об”єкта, буде перехідною, а дієслово, що її називає – перехідним. Дія ж, що не потребує об”єкта, є неперехідною.

Об”єкт при перехідних дієсловах сигналізує про те, що дія підмета поширюється на інші члени речення. Сам об”єкт стає метою дії, заради якої вона виконується (закінчити справу). Без об”єкта дієслово не може передати інформацію і виконати комунікативну функцію. Об"єкт - умова перехідності. Оскільки при перехідних дієсловах об”єкт обов”язковий, то він усвідомлюється як прямий, на відміну від необов"язкового непрямого. Прямий об"єкт виражається знахідним відмінком без прийменника, а при заперечних дієсловах та у випадках вказівки на частину підмета виражається родовим відмінком (купити олії, не виконав роботи). Наявність або відсутність прямого об”єкта – додатка при дієслові залежить від семантики дієслова. Так, перехідні дієслова в цілому означають дію процесуальну з результатом і зовсім не означають стану.

Значення перехідних дієслів:

конкретна дія, спрямована на яикйсь предмет, який зазнає від неї певних змін, або є її результатом (зрубати дерево);

дія в прямому або переносному значенні, від якої предмет , що на нього вона спрямована, не зазнає змін (вивчити вірш);

дія, що означає сприймання, відчування (ловити сигнали);

Значення неперехідних дієслів:

стану, або такої дії, що не переходить на інший предмет (цвісти навесні);

еквівалента прямого додатка при перехідних дієсловах у складі підрядного з”ясувального речення (помітивив що?);

Обов”язкова наявність прямого додатка при перехідних дієсловах – це синтаксична ознака, але категорія перехідності-неперехідності кваліфікується не лише показником синтаксичних відношень, бо наявність (відсутність) додатка є засобом вираження граматичного значення, тобто стає показником морфологічної системи. Лише дієслово, що поєднується з об”єктом, вираженим знахідним відмінком без прийменника, може мати корелятивні форми перехідності-неперехідності (Хлопчик читає книгу – Хлопчик читає). Дієслова, що не поєднуються із знахіднимвідмінком без прийменника мають лише 1 граматичну форму – неперехідності (колишуться вітрила). Найтиповіший засіб визначення неперехідності – афікс –ся. Його відсутність і поєднання з об”єктом – показник перехідності (повертати кермо - повертатися). Деякі неперехідні дієслова без афікса –ся не вживаються (гордитися, пишатися, здаватися, боятися). Це безкорелятивні дієслова у системі перехідності-неперехідності.

Засіб вираження перехідності –неперехідності маємо у складі парадигми перехідних дієслів пасивних дієприкметників і відсутність їх у складі парадигми неперехідних дієслів (зробити - зроблений). За цим показником до перехідних дієслів належать: бажати, зичити, сподіватися, при який об”єкт хоча і стоїть у родовому відмінку, але від них можна утворити пасивні дієприкметники (бажаний, сподіваний).

Префікси є одним із засобів вираження категорії перехідності, коли утворюється нове слово. Якщо непрефіксоване дієслово було неперехідним, то поєднавшись із префіксом, стає перехідним. Безпосередньої залежності між префіксацією та формуванням значення перехідності не існує. Не спостреігається, щоб приєднання префікса обов”язково приводило до перехідності. Але префікси при-, пере-, до-, ви-, об-, про-, переводять дієслово до перехідних.

Суфіксація. Значення неперехідності виражають:

-суфікс –ну із значенням становища (мерзнути, киснути, в”янути);

-суфікс –а в дієсловах, утворених від вигуків (охати);

суфікси –оті, -та із значенням багаторазової повторюваної дії (гуркотіти);

суфікси –нича, -ствува у відіменникових дієслівних утвореннях (модничати, безумствувати);

суфікси –ва, -і в прикметникових дієслівних утвореннях (голосувати, дуріти, сивіти).

При утворенні від перехідних дієслів іменників, змінюється характер керування. Знахідний відмінок замінюється родовим (очистити сквер – очищення скверу). При творенні іменників від неперехідних від неперехідних дієслів, характер керування не змінюється (очистити вогнем – очищення вогнем).

Крім власне перехідних дієслів, є невласне перехідні, які вживаються з іншими непрямими відмінками об”єкта, що виконує роль непрямого додатка.