4 Дата і час

Для настройки системної дати і часу служить вкладка Дата і час діалогового вікна Властивості: Дата і час. Для того, щоб відкрити це вікно можна двічі клацнути в панелі завдань на годиннику (якщо вони відображені) або ж скористатися елементом панелі управління Дата і час. Для вибору часового поясу і активізації/відключення автоматичного переходу на літній/зимовий час служить вкладка Часовий пояс цього ж вікна.

5 Шрифти

Шрифт — це оформлений в єдиному стилі набір букв, цифр і спеціальних символів, який може використовуватися для оформлення різних текстових елементів вікон.

Система Windows XP надає користувачу широкі можливості щодо використання найрізноманітніших шрифтів.

Шрифти мають такі характеристики, як:

• гарнітура (рисунок),

• стиль,

• кегль (розмір),

• колір.

Кегль (або розмір) – це висота символів шрифту в пунктах (1 пункт = 1/72 дюйма). Шрифти можуть мати також різне накреслення: похиле (курсив) чи стовщене (напівжирний). Шрифти, що розрізняються за кеглем і накресленням, але мають однаковий малюнок вічка літер, об‘єднуються в гарнітури, що мають певні назви. Найчастіше використовуються гарнітури Arial, Times New Roman, Courier.

Системою Windows ХР використовуються шрифти трьох основних типів.

1. Контурні шрифти. До цієї категорії відносяться шрифти True Type і Open Type (наприклад, Arial, Courier New, Times New Roman і Wingdings). Шрифти типу True Type можуть масштабуватися в діапазоні від 4 до 127 пунктів (один . пункт складає 1/72 дюйми) і повертатися без спотворень, вони апаратно незалежні і при друці виглядають так само як і на екрані. Тип Ореn Tуре — розширення типу True Type. Шрифти цього типу формуються з сегментів ліній і кривих. Символи шрифтів Ореn Tуре можуть масштабуватися, повертатися, чітко відображаються і читаються при будь-якому розмірі і на будь-яких пристроях виводу.

2. Векторні шрифти. Такі шрифти відображаються за математичною моделлю, в якій кожен знак визначений як набір ліній (векторів) між точками, які утворюють контур символу. Векторні шрифти можуть масштабуватися до будь-яких розмірів і пропорцій, без втрати форми. До цієї категорії відносяться гарнітури Modern, Roman і Script.

3. Растрові шрифти. Такі шрифти зберігаються у вигляді точкових малюнків, мають конкретний розмір і роздільну здатність. Символи такого шрифту не можуть масштабуватися або повертатися. Якщо принтер не підтримує растрові шрифти, то він не зможе їх надрукувати. До цієї категорії відносяться шрифти Courier, MS Sans Serif, MS Serif, Small і Symbol.

До важливих характеристик шрифту належить ширина символів. Залежно від ширини символів, шрифти діляться на:

• моноширинні;

• пропорційні.

Моноширинні шрифти мають однаковий, фіксований розмір символів по горизонталі (до цієї категорії відноситься, наприклад, гарнітура Courier).

В пропорційних шрифтах символи мають різну ширину, завдяки чому їх в рядку поміщається більше, до них можна віднести Arial, Times New Roman.

Перегляд перелік встановлених в системі шрифтів

Для перегляду шрифтів, встановлених в операційній системі, використовується елемент панелі керування Шрифти.

Рис. 11 Папка Шрифти

На відміну від інших тек, перелік шрифтів у вікні теки Шрифти можна проглянути в одному з чотирьох режимів:

• Крупні значки,

• Список,

• Подібність

• Таблиця.

Режим Подібність використовується тільки для цієї теки. У ньому шрифти відображаються в групах, відповідно до подібності гарнітури.

Шрифти різного типу відображаються за допомогою різних піктограм:

	- шрифт True Type;
	- шрифт Ореn Tуре
	- векторний або растровий шрифт

Для того, щоб проглянути, відомості про той або інший шрифт і те, як він виглядає, якщо його застосувати до тексту, можна двічі натиснути мишкою на відповідній піктограмі в теці Шрифти. В результаті відкриється вікно перегляду вибраного шрифту.

Цей зразок можна роздрукувати, натиснувши кнопку Друк.

Встановлення шрифтів

Якщо який-небудь шрифт, який потрібний тій чи іншій програмі, в системі не встановлений, то замість відповідних текстових елементів в програмі відображатимуться набори незрозумілих ієрогліфів. Зазвичай, програми встановлюють використовувані ними шрифти автоматично, проте іноді користувачеві це доводиться робити і самому.

Для того, щоб встановити новий шрифт, недостатньо просто скопіювати файл шрифту в теку \Windows\Fonts оскільки шрифти насправді реєструються в системного реєстрі Windows ХР, а в теці Fonts можуть взагалі не зберігатися. Для встановлення шрифту у вікні Шрифти треба виконати команду меню Файл > Встановити шрифт, внаслідок чого відкриється діалогове вікно Додавання шрифтів.

У цьому вікні слід вказати диск і теку, в якій розташовані файли встановлюваних шрифтів, а потім виділити в списку шрифтів ті, які слід встановити, і натиснути кнопку ОК.

Видалення шрифтів

Встановлювати та видаляти шрифти з операційної системи можна тільки засобами вікна Шрифти. Для цього треба виділити один або декілька шрифтів і потім виконати команду меню Файл > Видалити (або натиснути правою клавішею миші і вибрати команду Видалити з контекстного меню).