
- •I.Б.Чорний
- •Поняття про грунт
- •Роль грунту в природі і житті людини
- •Грунтознавство як наука
- •Методи вивчення грунту
- •Короткий нарис історії грунтознавства
- •Частина і
- •1.1. Вивітрювання гірських порід
- •1.2. Основні грунтоутворюючі породи
- •1.3. Механічний склад грунтоутворюючих порід і грунтів
- •1.4. Вплив грунтоутворюючих порід на формування і географію грунтів
- •2.1. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- •2.2. Роль вищих рослин у грунтоутворенні
- •2.3. Участь тварин у грунтоутворенні
- •3.1. Значення сонячної радіації в грунтоутворенні
- •3.2. Тепловий режим і теплові властивості грунту
- •3.3. Вплив атмосферних опадів на грунтоутворення
- •3.4. Сукупний вплив атмосферних опадів і температури на грунтоутворення
- •3.5. Роль вітру в грунтоутворенні
- •4.1. Роль макрорельєфу
- •4.2. Значення форм мезо- і мікрорельєфу
- •4.3. Поняття про структуру грунтового покриву
- •5.1. Виробнича діяльність людини
- •5.2. Грунтові води
- •5.3. Вулканічний попіл
- •6.1. Стадійність грунтоутворення
- •6.2. Спрямованість процесів грунтоутворення
- •6.3. Геохімія грунтоутворення
- •6.4. Енергетика грунтоутворення
- •6.5. Час як фактор грунтоутворення
- •7.1. Фазовий склад грунту
- •7.2. Грунтовий профіль і генетичні горизонти
- •7.3. Структура грунту
- •7.4. Забарвлення грунту
- •7.5. Новоутворення і включення в грунтах
- •7.6. Класифікація грунтів
- •8.1. Склад органічної частини грунту
- •8.2. Утворення і склад гумусу
- •8.3. Роль гумусних речовин в грунтоутворенні та живленні рослин
- •8.4. Екологічна роль гумусу
- •8.5. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в грунтах
- •9.1. Поняття про вбирну здатність грунту та її типи
- •9.2. Грунтові колоїди і грунтовий вбирний комплекс
- •9.3. Ємкість вбирання та її значення
- •9.4. Екологічне значення вбирної здатності грунту
- •9.5. Грунтовий розчин
- •9.6. Кислотність грунтів
- •9.7. Лужність грунтів
- •9.8. Буферність грунтів
- •10.1. Стан і форми води в грунті
- •10.2. Водні властивості грунту
- •10.3. Водний баланс і типи водного режиму грунту
- •10.4. Склад грунтового повітря та його роль у грунтоутворенні
- •10.5. Повітряні властивості і повітряний режим грунту
- •11.1. Природна радіоактивність грунтів
- •11.2. Штучна радіоактивність грунтів
- •11.3. Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в грунтах
- •12.1. Грунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Родючість грунту
- •12.3. Грунт і охорона здоров’я населення
- •12.4. Значення грунту в геологічній службі
- •12.5. Вивчення грунтів для потреб будівництва
- •13.1. Основні закономірності географічного поширення грунтів
- •13.2. Грунтово-географічне районування
- •14.1. Зона арктичних грунтів
- •14.2. Зона тундрових грунтів
- •15.1. Грунти європейсько-сибірської тайгово-лісової області
- •15.2. Генетичні особливості та народногосподарське значення грунтів підзолистого типу
- •15.3. Грунти східно-сибірської мерзлотно-тайгової області
- •15.4. Грунти берингово-охотської тайгово-лісової області
- •16.1. Грунти суббореальних лісових областей
- •16.2. Грунти суббореальних лісостепових і степових областей
- •16.2.1. Грунти зони Лісостепу
- •16.2.2. Зона звичайних і південних чорноземів
- •16.2.3. Грунти сухих степів
- •16.3. Грунти суббореальних напівпустинь і пустинь
- •16.3.1. Грунти напівпустинь
- •16.3.2. Сіро-бурі грунти пустинь
- •16.3.3. Зона малокарбонатних сіроземів передгірської напівпустині
- •17.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- •17.2. Грунти сухих субтропічних лісів і чагарникових степів
- •17.3. Грунти субтропічних напівпустинь і пустинь
- •18.1. Особливості тропічного грунтоутворення
- •18.2. Грунти постійно- і сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- •18.2.1. Червоно-жовті фералітні грунти
- •18.2.2. Червоні фералітні грунти
- •18.3. Грунти саванних і ксерофітно-лісових областей
- •18.3.1. Червоно-бурі грунти сухих саван
- •18.3.2. Коричнево-червоні грунти ксерофітних лісів і чагарників
- •18.3.3. Чорні тропічні грунти
- •18.4. Грунти напівпустинних і пустинних областей тропічного поясу
- •19.1. Джерела накопичення солей в грунтах
- •19.2. Солончаки
- •19.3. Солонці
- •19.4. Солоді
- •20.1. Умови грунтоутворення
- •10.2. Агрогрунтове районування
- •20.3. Характеристика основних типів грунтів україни
- •20.3.1. Грунти Українського Полісся
- •20.3.2. Грунти Лісостепу
- •20.3.3. Грунти Степу
- •20.3.4. Грунти сухих степів
- •20.3.5. Грунти Гірського Криму і Карпат
- •21.1. Особливості формування гірських грунтів
- •21.2. Висотна поясність грунтового покриву гірських країн
- •21.3. Основні типи гірських грунтів та особливості їх використання
- •22.1. Євразія
- •22.2. Африка
- •22.3. Північна америка
- •22.4. Південна америка
- •22.5. Австралія
- •23.1. Загальні відомості про земельні ресурси світу
- •23.2. Земельний фонд світу та ступінь його використання
- •24.1. Принципи раціонального земле-користування і завдання охорони грунтів
- •24.2. Ерозія грунтів та заходи боротьби з нею
- •24.3. Промислова ерозія і рекультивація грунтів
- •24.4. Охорона грунтів від забруднення хімічними препаратами
- •24.5. Охорона гумусного стану грунтів
- •24.6. Водні меліорації і охорона грунтів
- •24.7. Охорона грунтів від забруднення елементами важких металів
- •24.8. Участь школи в охороні грунтів
- •24.9. Правові основи охорони грунтів в україні
24.7. Охорона грунтів від забруднення елементами важких металів
Гірничодобувна, хімічна, металургійна, машинобу- дівна та інші види промисловості викидають в навколишнє сере- довище значну кількість твердих і газоподібних речовин, їх сукуп- ність зумовлює комплекс геохімічних процесів, які академік О. Є. Ферсман назвав техногенезом.
У процесі техногенезу поверхня землі збагачується на різні хі- мічні елементи. На геохімію грунтоутворення значно впливають важкі метали та їхні сполуки. До важких металів належать фтор, ванадій, хром, марганець, кобальт, нікель, мідь, цинк, миш’як, молібден, кадмій, ртуть, свинець, вісмут, телур, сурма та деякі ін- ші. Особливо небезпечними для навколишнього середовища є ртуть, свинець, кадмій, миш’як, селен і фтор.
Основними джерелами забруднення грунтів важкими металами є відходи металообробної промисловості, промислові викиди, про- дукти згоряння палива, викиди автомобільного транспорту, засоби хімізації сільського господарства та ін.
Розподіл техногенних елементів по поверхні грунту нерівномір- ний. Він залежить від джерела забруднення, кліматичних умов ре- гіону, геохімічних факторів і характеру ландшафту.
З грунтів важкі метали засвоюються рослинами, передаються ланцюгами живлення і токсично діють на рослини, тварини і лю- дину. Токсичність важких металів вже достатньо вивчено і висвіт- лено у спеціальній літературі. Накопичення їх в організмі людини призводить до тяжких захворювань і смерті. Зафіксовані випадки загибелі рослин від надмірної концентрації деяких металів у грунті.
У багатьох країнах світу постійно контролюють за забруднен- ням грунтів важкими металами.
Захист грунтів від забруднення важкими металами базується на вдосконаленні технології виробництва. Запровадження нових замкнених технологічних систем різко зменшує забруднення ланд- шафтів токсичними викидами. Одночасно необхідно будувати очис- ні споруди на підприємствах старого типу.
Перспективним напрямом вирішення цієї проблеми є культи- вування мікроорганізмів, які здатні накопичувати той або інший метал. Таким шляхом вже отримують мідь, уран, миш’як та інші метали.
Розроблені і застосовуються на практиці способи інактивації важких металів у забруднених грунтах. Для цього рекомендовано ряд хімічних сполук, які фіксують токсичні метали в грунті в не- розчинній і недоступній для рослин формі.
Вапнування грунтів, внесення органічних і мінеральних добрив також значною мірою закріплюють важкі метали в грунтах. Змен- шення кислотності грунту знижує розчинність сполук свинцю, кад- мію, миш’яку і цинку. Засвоєння їх рослинами різко зменшується Органічні добрива адсорбують і утримують на поверхні колоїдів більшість важких металів.
Застосування запобіжних заходів і заходів щодо ліквідації за- бруднення грунтів важкими металами дає змогу захистити грунт і рослини від їх токсичної дії.
24.8. Участь школи в охороні грунтів
Сільські школи України надають значну допомогу в справі охорони природи і, зокрема, в охороні грунтів. Для цьо- го організовані і діють гуртки юних природоохоронців, гуртки юних грунтознавців, агрохіміків, гуртки по вивченню ерозії грун- тів, шкільні бригади по охороні грунтів.
На уроках географії та біології учні вивчають причини та мас- штаби порушення і деградації грунтів. Ці питання вони поглиблено вивчають на заняттях гуртків юних грунтознавців.
Проте гуртки по вивченню питань охорони грунтів охоплюють порівняно невелике число школярів, які схильні до науково-дослід- ної роботи. Водночас в заходах боротьби проти різного роду де- градації грунтів може брати участь значно більша кількість учнів школи. Для цього організовують шкільні бригади по охороні грунтів. Така бригада отримує завдання від керівників господар- ства, в якому визначаються місце і обсяг роботи. Контроль за ви- конанням поставленого завдання здійснює патруль.
Види робіт з охорони грунтів, які доручають учням, — різнома- нітні. Найчастіше шкільні бригади вирощують садивний матеріал для створення грунтозахисних лісонасаджень; висаджують дерева і чагарники в балках і ярах, на рекультивованих землях, сипучих пісках тощо; будують прості гідротехнічні споруди, висівають грун- топокривні трави на еродованих та порушених ділянках, заклада- ють протиерозійні сади на схилах та виконують інші роботи.
Земельні багатства нашої держави великі, але не безмежні. До того ж різні причини знищення і деградації грунтів зменшують площу продуктивних земель. Тому найперший обов’язок всіх гро- мадян України — берегти землю. Учнівські бригади, гуртки юнна- тів, члени юннатівських секцій Українського товариства охорони природи повинні бути активними учасниками всіх заходів щодо охорони грунтів.