24.7. Охорона грунтів від забруднення елементами важких металів

Гірничодобувна, хімічна, металургійна, машинобу- дівна та інші види промисловості викидають в навколишнє сере- довище значну кількість твердих і газоподібних речовин, їх сукуп- ність зумовлює комплекс геохімічних процесів, які академік О. Є. Ферсман назвав техногенезом.

У процесі техногенезу поверхня землі збагачується на різні хі- мічні елементи. На геохімію грунтоутворення значно впливають важкі метали та їхні сполуки. До важких металів належать фтор, ванадій, хром, марганець, кобальт, нікель, мідь, цинк, миш’як, молібден, кадмій, ртуть, свинець, вісмут, телур, сурма та деякі ін- ші. Особливо небезпечними для навколишнього середовища є ртуть, свинець, кадмій, миш’як, селен і фтор.

Основними джерелами забруднення грунтів важкими металами є відходи металообробної промисловості, промислові викиди, про- дукти згоряння палива, викиди автомобільного транспорту, засоби хімізації сільського господарства та ін.

Розподіл техногенних елементів по поверхні грунту нерівномір- ний. Він залежить від джерела забруднення, кліматичних умов ре- гіону, геохімічних факторів і характеру ландшафту.

З грунтів важкі метали засвоюються рослинами, передаються ланцюгами живлення і токсично діють на рослини, тварини і лю- дину. Токсичність важких металів вже достатньо вивчено і висвіт- лено у спеціальній літературі. Накопичення їх в організмі людини призводить до тяжких захворювань і смерті. Зафіксовані випадки загибелі рослин від надмірної концентрації деяких металів у грунті.

У багатьох країнах світу постійно контролюють за забруднен- ням грунтів важкими металами.

Захист грунтів від забруднення важкими металами базується на вдосконаленні технології виробництва. Запровадження нових замкнених технологічних систем різко зменшує забруднення ланд- шафтів токсичними викидами. Одночасно необхідно будувати очис- ні споруди на підприємствах старого типу.

Перспективним напрямом вирішення цієї проблеми є культи- вування мікроорганізмів, які здатні накопичувати той або інший метал. Таким шляхом вже отримують мідь, уран, миш’як та інші метали.

Розроблені і застосовуються на практиці способи інактивації важких металів у забруднених грунтах. Для цього рекомендовано ряд хімічних сполук, які фіксують токсичні метали в грунті в не- розчинній і недоступній для рослин формі.

Вапнування грунтів, внесення органічних і мінеральних добрив також значною мірою закріплюють важкі метали в грунтах. Змен- шення кислотності грунту знижує розчинність сполук свинцю, кад- мію, миш’яку і цинку. Засвоєння їх рослинами різко зменшується Органічні добрива адсорбують і утримують на поверхні колоїдів більшість важких металів.

Застосування запобіжних заходів і заходів щодо ліквідації за- бруднення грунтів важкими металами дає змогу захистити грунт і рослини від їх токсичної дії.

24.8. Участь школи в охороні грунтів

Сільські школи України надають значну допомогу в справі охорони природи і, зокрема, в охороні грунтів. Для цьо- го організовані і діють гуртки юних природоохоронців, гуртки юних грунтознавців, агрохіміків, гуртки по вивченню ерозії грун- тів, шкільні бригади по охороні грунтів.

На уроках географії та біології учні вивчають причини та мас- штаби порушення і деградації грунтів. Ці питання вони поглиблено вивчають на заняттях гуртків юних грунтознавців.

Проте гуртки по вивченню питань охорони грунтів охоплюють порівняно невелике число школярів, які схильні до науково-дослід- ної роботи. Водночас в заходах боротьби проти різного роду де- градації грунтів може брати участь значно більша кількість учнів школи. Для цього організовують шкільні бригади по охороні грунтів. Така бригада отримує завдання від керівників господар- ства, в якому визначаються місце і обсяг роботи. Контроль за ви- конанням поставленого завдання здійснює патруль.

Види робіт з охорони грунтів, які доручають учням, — різнома- нітні. Найчастіше шкільні бригади вирощують садивний матеріал для створення грунтозахисних лісонасаджень; висаджують дерева і чагарники в балках і ярах, на рекультивованих землях, сипучих пісках тощо; будують прості гідротехнічні споруди, висівають грун- топокривні трави на еродованих та порушених ділянках, заклада- ють протиерозійні сади на схилах та виконують інші роботи.

Земельні багатства нашої держави великі, але не безмежні. До того ж різні причини знищення і деградації грунтів зменшують площу продуктивних земель. Тому найперший обов’язок всіх гро- мадян України — берегти землю. Учнівські бригади, гуртки юнна- тів, члени юннатівських секцій Українського товариства охорони природи повинні бути активними учасниками всіх заходів щодо охорони грунтів.