
- •I.Б.Чорний
- •Поняття про грунт
- •Роль грунту в природі і житті людини
- •Грунтознавство як наука
- •Методи вивчення грунту
- •Короткий нарис історії грунтознавства
- •Частина і
- •1.1. Вивітрювання гірських порід
- •1.2. Основні грунтоутворюючі породи
- •1.3. Механічний склад грунтоутворюючих порід і грунтів
- •1.4. Вплив грунтоутворюючих порід на формування і географію грунтів
- •2.1. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- •2.2. Роль вищих рослин у грунтоутворенні
- •2.3. Участь тварин у грунтоутворенні
- •3.1. Значення сонячної радіації в грунтоутворенні
- •3.2. Тепловий режим і теплові властивості грунту
- •3.3. Вплив атмосферних опадів на грунтоутворення
- •3.4. Сукупний вплив атмосферних опадів і температури на грунтоутворення
- •3.5. Роль вітру в грунтоутворенні
- •4.1. Роль макрорельєфу
- •4.2. Значення форм мезо- і мікрорельєфу
- •4.3. Поняття про структуру грунтового покриву
- •5.1. Виробнича діяльність людини
- •5.2. Грунтові води
- •5.3. Вулканічний попіл
- •6.1. Стадійність грунтоутворення
- •6.2. Спрямованість процесів грунтоутворення
- •6.3. Геохімія грунтоутворення
- •6.4. Енергетика грунтоутворення
- •6.5. Час як фактор грунтоутворення
- •7.1. Фазовий склад грунту
- •7.2. Грунтовий профіль і генетичні горизонти
- •7.3. Структура грунту
- •7.4. Забарвлення грунту
- •7.5. Новоутворення і включення в грунтах
- •7.6. Класифікація грунтів
- •8.1. Склад органічної частини грунту
- •8.2. Утворення і склад гумусу
- •8.3. Роль гумусних речовин в грунтоутворенні та живленні рослин
- •8.4. Екологічна роль гумусу
- •8.5. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в грунтах
- •9.1. Поняття про вбирну здатність грунту та її типи
- •9.2. Грунтові колоїди і грунтовий вбирний комплекс
- •9.3. Ємкість вбирання та її значення
- •9.4. Екологічне значення вбирної здатності грунту
- •9.5. Грунтовий розчин
- •9.6. Кислотність грунтів
- •9.7. Лужність грунтів
- •9.8. Буферність грунтів
- •10.1. Стан і форми води в грунті
- •10.2. Водні властивості грунту
- •10.3. Водний баланс і типи водного режиму грунту
- •10.4. Склад грунтового повітря та його роль у грунтоутворенні
- •10.5. Повітряні властивості і повітряний режим грунту
- •11.1. Природна радіоактивність грунтів
- •11.2. Штучна радіоактивність грунтів
- •11.3. Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в грунтах
- •12.1. Грунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Родючість грунту
- •12.3. Грунт і охорона здоров’я населення
- •12.4. Значення грунту в геологічній службі
- •12.5. Вивчення грунтів для потреб будівництва
- •13.1. Основні закономірності географічного поширення грунтів
- •13.2. Грунтово-географічне районування
- •14.1. Зона арктичних грунтів
- •14.2. Зона тундрових грунтів
- •15.1. Грунти європейсько-сибірської тайгово-лісової області
- •15.2. Генетичні особливості та народногосподарське значення грунтів підзолистого типу
- •15.3. Грунти східно-сибірської мерзлотно-тайгової області
- •15.4. Грунти берингово-охотської тайгово-лісової області
- •16.1. Грунти суббореальних лісових областей
- •16.2. Грунти суббореальних лісостепових і степових областей
- •16.2.1. Грунти зони Лісостепу
- •16.2.2. Зона звичайних і південних чорноземів
- •16.2.3. Грунти сухих степів
- •16.3. Грунти суббореальних напівпустинь і пустинь
- •16.3.1. Грунти напівпустинь
- •16.3.2. Сіро-бурі грунти пустинь
- •16.3.3. Зона малокарбонатних сіроземів передгірської напівпустині
- •17.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- •17.2. Грунти сухих субтропічних лісів і чагарникових степів
- •17.3. Грунти субтропічних напівпустинь і пустинь
- •18.1. Особливості тропічного грунтоутворення
- •18.2. Грунти постійно- і сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- •18.2.1. Червоно-жовті фералітні грунти
- •18.2.2. Червоні фералітні грунти
- •18.3. Грунти саванних і ксерофітно-лісових областей
- •18.3.1. Червоно-бурі грунти сухих саван
- •18.3.2. Коричнево-червоні грунти ксерофітних лісів і чагарників
- •18.3.3. Чорні тропічні грунти
- •18.4. Грунти напівпустинних і пустинних областей тропічного поясу
- •19.1. Джерела накопичення солей в грунтах
- •19.2. Солончаки
- •19.3. Солонці
- •19.4. Солоді
- •20.1. Умови грунтоутворення
- •10.2. Агрогрунтове районування
- •20.3. Характеристика основних типів грунтів україни
- •20.3.1. Грунти Українського Полісся
- •20.3.2. Грунти Лісостепу
- •20.3.3. Грунти Степу
- •20.3.4. Грунти сухих степів
- •20.3.5. Грунти Гірського Криму і Карпат
- •21.1. Особливості формування гірських грунтів
- •21.2. Висотна поясність грунтового покриву гірських країн
- •21.3. Основні типи гірських грунтів та особливості їх використання
- •22.1. Євразія
- •22.2. Африка
- •22.3. Північна америка
- •22.4. Південна америка
- •22.5. Австралія
- •23.1. Загальні відомості про земельні ресурси світу
- •23.2. Земельний фонд світу та ступінь його використання
- •24.1. Принципи раціонального земле-користування і завдання охорони грунтів
- •24.2. Ерозія грунтів та заходи боротьби з нею
- •24.3. Промислова ерозія і рекультивація грунтів
- •24.4. Охорона грунтів від забруднення хімічними препаратами
- •24.5. Охорона гумусного стану грунтів
- •24.6. Водні меліорації і охорона грунтів
- •24.7. Охорона грунтів від забруднення елементами важких металів
- •24.8. Участь школи в охороні грунтів
- •24.9. Правові основи охорони грунтів в україні
23.1. Загальні відомості про земельні ресурси світу
Під земельними ресурсами розуміють сільськогос- подарські землі та інші ділянки землі, які використовують в різ- них галузях діяльності людини: сільському, лісовому, водному гос- подарствах, при будівництві різних об’єктів, наукових досліджен- нях, обороні тощо.
Земельні ресурси світу поділяють на три групи: 1) продуктив- ні землі; 2) малопродуктивні землі і 3) непродуктивні землі. До групи продуктивних земель належать орні землі, багаторічні на- садження, природні кормові угіддя, ліси; до малопродуктивних — територія тундри і лісотундри, болота, пустині; до непродуктив- них — землі, зайняті будівлями, порушені гірничодобувними ро- ботами, піщані і кам’янисті пустині, яри, льодовики тощо.
Найбільшу площу суші земної кулі займають ліси (27%), лу- ки і пасовища (19%), пустині (15,5%).
В наш час в землеробстві використовують понад 11,5% суші. Одна третина орних земель розташована в Європі, п’ята частина — в Азії, стільки ж — в Америці, десята частина — в Африці і двад- цята частина — в Австралії і Океанії.
Кожний ландшафтно-географічний пояс Землі має свою специ- фіку земельних ресурсів, їх географію і використання. Найбільшу частину загальної площі земельних ресурсів орні землі займають в суббореальному вологому, суббореальному посушливому і суб-тропічному посушливому поясах (рис. 33).
Найбільші регіони орних земель Азії знаходяться на території
1 — тропічний вологий; 2 — тропічний посушливий; 3 — тропічний пустинний; 4 — суб- тропічний вологий; 5 — субтропічний посушливий; 6 — субтропічний пустинний; 7 — суб- бореальний вологий; 8 — суббореальний посушливий; 9 — суббореальний пустинний; 10 — бореальний тайговий; 11 — бореальний мерзлотно-тайговий; 12 — полярний; 13 — світ в цілому; а — землі, що обробляються; б — резерв орнопридатних земель; в — луки і пасовища; г — ліси; д — інші землі.
Південного Сибіру, Північного Казахстану, на рівнинах і плато Південної Азії (від Індії до Китаю).
На Близькому і Середньому Сході з давніх часів існує зрошу- ване землеробство. Тут орні землі розкидані островами. Більшу частину цих регіонів займають пасовища, які простягаються від Малої Азії до Монголії. Величезну територію на Азіатському кон- тиненті займають непродуктивні землі (пустині, високогір’я тощо). Основним видом продуктивних земель Африки є пасовища (27%). На континенті обробляється всього 7% земель, на яких панує в основному підсічно-вогнева система землеробства. Як і в Азії, в Африці величезні території (44,5%) зайняті непродук- тивними землями (пустині Сахара, Наміб, Калахарі).
Великий масив орних земель Північної Америки розташований у східних і південних районах Канади. Прерії цього континенту використовують на 80%, зону широколистяних лісів на 60%. В цілому територію США освоєно на 20%, Канади — близько 7%. В цих країнах панує монокультура польових ландшафтів. Вели- чезні простори на півночі континенту зайняті малопродуктивними і непродуктивними землями.
У Латинській Америці більше половини території зайнято лі- сами, обробляється лише 7% земель, 26% зайнято пасовищами. Площа лісів Південної Америки постійно зменшується в резуль- таті застосування місцевим населенням підсічно-вогневої системи землеробства.
В Австралії обробляється (орні землі, сади і плантації багато- річних насаджень) близько 6% території, ліси займають трохи більше 5%, луки і пасовища близько 58%, решта території (34,4%) — неосвоєні землі (піщані і кам’янисті пустині, перезво- ложені ліси на півночі континенту).