
- •I.Б.Чорний
- •Поняття про грунт
- •Роль грунту в природі і житті людини
- •Грунтознавство як наука
- •Методи вивчення грунту
- •Короткий нарис історії грунтознавства
- •Частина і
- •1.1. Вивітрювання гірських порід
- •1.2. Основні грунтоутворюючі породи
- •1.3. Механічний склад грунтоутворюючих порід і грунтів
- •1.4. Вплив грунтоутворюючих порід на формування і географію грунтів
- •2.1. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- •2.2. Роль вищих рослин у грунтоутворенні
- •2.3. Участь тварин у грунтоутворенні
- •3.1. Значення сонячної радіації в грунтоутворенні
- •3.2. Тепловий режим і теплові властивості грунту
- •3.3. Вплив атмосферних опадів на грунтоутворення
- •3.4. Сукупний вплив атмосферних опадів і температури на грунтоутворення
- •3.5. Роль вітру в грунтоутворенні
- •4.1. Роль макрорельєфу
- •4.2. Значення форм мезо- і мікрорельєфу
- •4.3. Поняття про структуру грунтового покриву
- •5.1. Виробнича діяльність людини
- •5.2. Грунтові води
- •5.3. Вулканічний попіл
- •6.1. Стадійність грунтоутворення
- •6.2. Спрямованість процесів грунтоутворення
- •6.3. Геохімія грунтоутворення
- •6.4. Енергетика грунтоутворення
- •6.5. Час як фактор грунтоутворення
- •7.1. Фазовий склад грунту
- •7.2. Грунтовий профіль і генетичні горизонти
- •7.3. Структура грунту
- •7.4. Забарвлення грунту
- •7.5. Новоутворення і включення в грунтах
- •7.6. Класифікація грунтів
- •8.1. Склад органічної частини грунту
- •8.2. Утворення і склад гумусу
- •8.3. Роль гумусних речовин в грунтоутворенні та живленні рослин
- •8.4. Екологічна роль гумусу
- •8.5. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в грунтах
- •9.1. Поняття про вбирну здатність грунту та її типи
- •9.2. Грунтові колоїди і грунтовий вбирний комплекс
- •9.3. Ємкість вбирання та її значення
- •9.4. Екологічне значення вбирної здатності грунту
- •9.5. Грунтовий розчин
- •9.6. Кислотність грунтів
- •9.7. Лужність грунтів
- •9.8. Буферність грунтів
- •10.1. Стан і форми води в грунті
- •10.2. Водні властивості грунту
- •10.3. Водний баланс і типи водного режиму грунту
- •10.4. Склад грунтового повітря та його роль у грунтоутворенні
- •10.5. Повітряні властивості і повітряний режим грунту
- •11.1. Природна радіоактивність грунтів
- •11.2. Штучна радіоактивність грунтів
- •11.3. Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в грунтах
- •12.1. Грунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Родючість грунту
- •12.3. Грунт і охорона здоров’я населення
- •12.4. Значення грунту в геологічній службі
- •12.5. Вивчення грунтів для потреб будівництва
- •13.1. Основні закономірності географічного поширення грунтів
- •13.2. Грунтово-географічне районування
- •14.1. Зона арктичних грунтів
- •14.2. Зона тундрових грунтів
- •15.1. Грунти європейсько-сибірської тайгово-лісової області
- •15.2. Генетичні особливості та народногосподарське значення грунтів підзолистого типу
- •15.3. Грунти східно-сибірської мерзлотно-тайгової області
- •15.4. Грунти берингово-охотської тайгово-лісової області
- •16.1. Грунти суббореальних лісових областей
- •16.2. Грунти суббореальних лісостепових і степових областей
- •16.2.1. Грунти зони Лісостепу
- •16.2.2. Зона звичайних і південних чорноземів
- •16.2.3. Грунти сухих степів
- •16.3. Грунти суббореальних напівпустинь і пустинь
- •16.3.1. Грунти напівпустинь
- •16.3.2. Сіро-бурі грунти пустинь
- •16.3.3. Зона малокарбонатних сіроземів передгірської напівпустині
- •17.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- •17.2. Грунти сухих субтропічних лісів і чагарникових степів
- •17.3. Грунти субтропічних напівпустинь і пустинь
- •18.1. Особливості тропічного грунтоутворення
- •18.2. Грунти постійно- і сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- •18.2.1. Червоно-жовті фералітні грунти
- •18.2.2. Червоні фералітні грунти
- •18.3. Грунти саванних і ксерофітно-лісових областей
- •18.3.1. Червоно-бурі грунти сухих саван
- •18.3.2. Коричнево-червоні грунти ксерофітних лісів і чагарників
- •18.3.3. Чорні тропічні грунти
- •18.4. Грунти напівпустинних і пустинних областей тропічного поясу
- •19.1. Джерела накопичення солей в грунтах
- •19.2. Солончаки
- •19.3. Солонці
- •19.4. Солоді
- •20.1. Умови грунтоутворення
- •10.2. Агрогрунтове районування
- •20.3. Характеристика основних типів грунтів україни
- •20.3.1. Грунти Українського Полісся
- •20.3.2. Грунти Лісостепу
- •20.3.3. Грунти Степу
- •20.3.4. Грунти сухих степів
- •20.3.5. Грунти Гірського Криму і Карпат
- •21.1. Особливості формування гірських грунтів
- •21.2. Висотна поясність грунтового покриву гірських країн
- •21.3. Основні типи гірських грунтів та особливості їх використання
- •22.1. Євразія
- •22.2. Африка
- •22.3. Північна америка
- •22.4. Південна америка
- •22.5. Австралія
- •23.1. Загальні відомості про земельні ресурси світу
- •23.2. Земельний фонд світу та ступінь його використання
- •24.1. Принципи раціонального земле-користування і завдання охорони грунтів
- •24.2. Ерозія грунтів та заходи боротьби з нею
- •24.3. Промислова ерозія і рекультивація грунтів
- •24.4. Охорона грунтів від забруднення хімічними препаратами
- •24.5. Охорона гумусного стану грунтів
- •24.6. Водні меліорації і охорона грунтів
- •24.7. Охорона грунтів від забруднення елементами важких металів
- •24.8. Участь школи в охороні грунтів
- •24.9. Правові основи охорони грунтів в україні
22.4. Південна америка
Південноамериканський континент перетинають тропічний і субтропічний грунтово-біокліматичні пояси. Суббо- реальний і бореальний пояси ледве торкаються південного краю цього континенту. Основна його частина лежить в тропічному поясі.
Загальний характер грунтового покриву Південної Америки зумовлений рядом факторів, а саме: перехід континенту через кліматичні пояси від північного тропічного до помірного; наяв- ність гірського бар’єра вздовж західного узбережжя; перенесення теплими вітрами з Атлантичного океану вологи з сходу на захід; наявність холодної Перуанської течії вздовж Тихоокеанського уз- бережжя і холодної Фолклендської течії вздовж узбережжя Па- тагонії; наявність в тропічному і екваторіальному поясах давньої фералітної кори вивітрювання, а в субтропічному поясі алювіаль- них рівнин; наявність діючих вулканів в Північних і Південних Андах.
У складі грунтового покриву Південної Америки домінують тропічні червоноколірні грунти, які займають більшу частину ма- терика. Вони поширені від північного узбережжя материка до південного тропіка і від Анд до східного узбережжя.
В екваторіальному поясі, на рівнинах Амазонської низовини клімат вологий. Тут випадає від 2000 до 5000 мм опадів. Перева- жають вологі тропічні ліси (гілея, сельва), під якими формуються червоно-жовті фералітні грунти. На північ і південь від цієї зони розташовані тропічні області, де випадає 1000—2000 мм опадів за рік, а сухий сезон триває 3—5 місяців. В цих умовах під сезонно- вологими тропічними лісами і високотравними саванами форму- ються червоні фералітні грунти.
У північно-східній частині Бразильського нагір’я клімат ще сухіший, сухий сезон триває до 8 місяців. В цих умовах під ксе- рофітними чагарниками і рідколіссям поширені червоно-коричневі і червоно-бурі грунти. Особливі лучні ландшафти утворилися на рівнинних територіях у верхів’ях р. Парани. В сезон дощів рівни- на затоплюється, а в тривалий сухий сезон дуже пересихає.
В цілому в північній частині континенту зони зволоження збі- гаються з напрямами термічних поясів, що зумовлює широтну зональність ландшафтів і грунтів.
В субтропічному поясі умови зволоження неоднакові. Зони зволоження змінюються меридіонально зі сходу на захід. В ре- зультаті східного перенесення вологи з боку Атлантичного океа- ну максимальна кількість опадів (1000—2000 мм) випадає на схід- ному узбережжі. З просуванням на захід кількість опадів зменшу- ється до 300—400 мм. Меридіональна протяжність зон зволоження зумовлює такий самий напрям ландшафтних і грунтових зон. У північно-східній частині, де найбільше зволоження, поширені червоноземи вологих субтропічних лісів і чорноземовидні грунти високотравних прерій. За ними послідовно розташовані зони суб- тропічних чорноземів сухої пампи, сіро-коричневих сухих степів і сіроземів субтропічних напівпустинь в комплексі з солонцями і солончаками.
На півдні континенту в межах помірного клімату переважає західне перенесення повітряних мас. Західні схили Анд на півдні Чилі дістають 2000—5000 мм опадів за рік. Тут сформувались гірські бурі лісові і гірсько-лучні грунти. На території Патагонії (в дощовому затінку) випадає всього 150—250 мм за рік. Посуш- ливість клімату посилюється також холодною Фолклендською те- чією. Тому на рівнинах помірного поясу Південної Америки пану- ють ландшафти і грунти сухих і пустинних степів. Основний фон грунтового покриву цього регіону утворюють бурі і сіро-бурі пус- тинно-степові грунти. На значних площах поверхня грунту вкрита панцирем грубих уламків гірських порід. На високому плато захід- ної Патагонії сформувалися гірсько-каштанові грунти під сухими чагарниковими степами. Південна частина Патагонії, де випадає дещо більше опадів, також зайнята каштановими грунтами.
У всіх грунтах цього регіону вулканічний попіл міститься в значній кількості.
Крайня південно-західна частина континенту належить до субборєальної лісової області, яка представлена лише однією Патагонсько-Вогняноземельською областю. Вона простягається від 38 до 56° пд. ш.
У північній частині області багато діючих вулканів. Схили і підніжжя гір вкриті потужним шаром вулканічного попелу (3— 4 м і більше). Більша частина області дістає від 2000 до 5000 мм опадів за рік. На західних схилах і тихоокеанському узбережжі поширені вічнозелені вологі ліси (гемігілея). Південна частина Патагонських Анд і гори Вогняної Землі вкриті низькорослими гігрофільними субантарктичними лісами і чагарниками, серед яких трапляються ділянки субантарктичних луків.
У північній частині області поширені попелово-вулканічні ба- гатогумусні кислі грунти («трумао»), червоноземи, бурі лісові і гірсько-лучні грунти. В невеликому районі хвойного араукарієво- го лісу Анд сформувалися гірські підзолисті грунти, а на крайньо- му півдні Анд ближче до Магеланової протоки є ділянки гірсько- тундрових грунтів.
У південній частині Анд і на Вогняній Землі під листопадними лісами і чагарниками поширені кислі бурі лісові опідзолені торф’я- нисті грунти. На східних схилах гір, де випадає мало опадів, під чагарниковими злаковими степами сформовані гірсько-степові і каштанові грунти.
Крайню південно-східну частину Вогняної Землі займають степи з чорноземними грунтами.
Фолклендські острови і острів Південна Георгія вкриті дерно- во-грубогумусннми грунтами субполярних лісів і луків.