
- •I.Б.Чорний
- •Поняття про грунт
- •Роль грунту в природі і житті людини
- •Грунтознавство як наука
- •Методи вивчення грунту
- •Короткий нарис історії грунтознавства
- •Частина і
- •1.1. Вивітрювання гірських порід
- •1.2. Основні грунтоутворюючі породи
- •1.3. Механічний склад грунтоутворюючих порід і грунтів
- •1.4. Вплив грунтоутворюючих порід на формування і географію грунтів
- •2.1. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- •2.2. Роль вищих рослин у грунтоутворенні
- •2.3. Участь тварин у грунтоутворенні
- •3.1. Значення сонячної радіації в грунтоутворенні
- •3.2. Тепловий режим і теплові властивості грунту
- •3.3. Вплив атмосферних опадів на грунтоутворення
- •3.4. Сукупний вплив атмосферних опадів і температури на грунтоутворення
- •3.5. Роль вітру в грунтоутворенні
- •4.1. Роль макрорельєфу
- •4.2. Значення форм мезо- і мікрорельєфу
- •4.3. Поняття про структуру грунтового покриву
- •5.1. Виробнича діяльність людини
- •5.2. Грунтові води
- •5.3. Вулканічний попіл
- •6.1. Стадійність грунтоутворення
- •6.2. Спрямованість процесів грунтоутворення
- •6.3. Геохімія грунтоутворення
- •6.4. Енергетика грунтоутворення
- •6.5. Час як фактор грунтоутворення
- •7.1. Фазовий склад грунту
- •7.2. Грунтовий профіль і генетичні горизонти
- •7.3. Структура грунту
- •7.4. Забарвлення грунту
- •7.5. Новоутворення і включення в грунтах
- •7.6. Класифікація грунтів
- •8.1. Склад органічної частини грунту
- •8.2. Утворення і склад гумусу
- •8.3. Роль гумусних речовин в грунтоутворенні та живленні рослин
- •8.4. Екологічна роль гумусу
- •8.5. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в грунтах
- •9.1. Поняття про вбирну здатність грунту та її типи
- •9.2. Грунтові колоїди і грунтовий вбирний комплекс
- •9.3. Ємкість вбирання та її значення
- •9.4. Екологічне значення вбирної здатності грунту
- •9.5. Грунтовий розчин
- •9.6. Кислотність грунтів
- •9.7. Лужність грунтів
- •9.8. Буферність грунтів
- •10.1. Стан і форми води в грунті
- •10.2. Водні властивості грунту
- •10.3. Водний баланс і типи водного режиму грунту
- •10.4. Склад грунтового повітря та його роль у грунтоутворенні
- •10.5. Повітряні властивості і повітряний режим грунту
- •11.1. Природна радіоактивність грунтів
- •11.2. Штучна радіоактивність грунтів
- •11.3. Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в грунтах
- •12.1. Грунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Родючість грунту
- •12.3. Грунт і охорона здоров’я населення
- •12.4. Значення грунту в геологічній службі
- •12.5. Вивчення грунтів для потреб будівництва
- •13.1. Основні закономірності географічного поширення грунтів
- •13.2. Грунтово-географічне районування
- •14.1. Зона арктичних грунтів
- •14.2. Зона тундрових грунтів
- •15.1. Грунти європейсько-сибірської тайгово-лісової області
- •15.2. Генетичні особливості та народногосподарське значення грунтів підзолистого типу
- •15.3. Грунти східно-сибірської мерзлотно-тайгової області
- •15.4. Грунти берингово-охотської тайгово-лісової області
- •16.1. Грунти суббореальних лісових областей
- •16.2. Грунти суббореальних лісостепових і степових областей
- •16.2.1. Грунти зони Лісостепу
- •16.2.2. Зона звичайних і південних чорноземів
- •16.2.3. Грунти сухих степів
- •16.3. Грунти суббореальних напівпустинь і пустинь
- •16.3.1. Грунти напівпустинь
- •16.3.2. Сіро-бурі грунти пустинь
- •16.3.3. Зона малокарбонатних сіроземів передгірської напівпустині
- •17.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- •17.2. Грунти сухих субтропічних лісів і чагарникових степів
- •17.3. Грунти субтропічних напівпустинь і пустинь
- •18.1. Особливості тропічного грунтоутворення
- •18.2. Грунти постійно- і сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- •18.2.1. Червоно-жовті фералітні грунти
- •18.2.2. Червоні фералітні грунти
- •18.3. Грунти саванних і ксерофітно-лісових областей
- •18.3.1. Червоно-бурі грунти сухих саван
- •18.3.2. Коричнево-червоні грунти ксерофітних лісів і чагарників
- •18.3.3. Чорні тропічні грунти
- •18.4. Грунти напівпустинних і пустинних областей тропічного поясу
- •19.1. Джерела накопичення солей в грунтах
- •19.2. Солончаки
- •19.3. Солонці
- •19.4. Солоді
- •20.1. Умови грунтоутворення
- •10.2. Агрогрунтове районування
- •20.3. Характеристика основних типів грунтів україни
- •20.3.1. Грунти Українського Полісся
- •20.3.2. Грунти Лісостепу
- •20.3.3. Грунти Степу
- •20.3.4. Грунти сухих степів
- •20.3.5. Грунти Гірського Криму і Карпат
- •21.1. Особливості формування гірських грунтів
- •21.2. Висотна поясність грунтового покриву гірських країн
- •21.3. Основні типи гірських грунтів та особливості їх використання
- •22.1. Євразія
- •22.2. Африка
- •22.3. Північна америка
- •22.4. Південна америка
- •22.5. Австралія
- •23.1. Загальні відомості про земельні ресурси світу
- •23.2. Земельний фонд світу та ступінь його використання
- •24.1. Принципи раціонального земле-користування і завдання охорони грунтів
- •24.2. Ерозія грунтів та заходи боротьби з нею
- •24.3. Промислова ерозія і рекультивація грунтів
- •24.4. Охорона грунтів від забруднення хімічними препаратами
- •24.5. Охорона гумусного стану грунтів
- •24.6. Водні меліорації і охорона грунтів
- •24.7. Охорона грунтів від забруднення елементами важких металів
- •24.8. Участь школи в охороні грунтів
- •24.9. Правові основи охорони грунтів в україні
22.2. Африка
Африка майже повністю лежить в межах тропіч- ного і екваторіального поясів. Невеликі території на півночі і півд- ні континенту лежать в субтропічному поясі. Цей континент являє собою єдину платформу, більша частина якої має рівнинно-плоско- гірний рельєф.
Більша частина Африки є давньою сушею, яка не зазнавала зледенінь. Значну частину континенту займають виходи щільних гірських порід і давніх кір вивітрювання. В екваторіальній зоні поширені алітні кори вивітрювання. Тому в Африці поширені в основному давні грунти.
Величезну територію Африки (близько 30%) займають пусти- ні (Сахара, Наміб, Калахарі) та інші ділянки суші без грунтового покриву. Це піщані й кам’янисті пустині, латерітні кори і панци- ри, виходи скельних порід.
У географії грунтів Африки чітко проявляється закон широтної зональності. Основною особливістю грунтового покриву континен- ту можна вважати дворазову повторність грунтових зон у захід- ній частині континенту (на захід від 30° сx. д.) і симетричне роз-ташування їх на північ і на південь від екватора. Іншою особли- вістю є чітко виражена широтна зональність грунтів на всій території материка, крім східної частини і території на південь від 18—20° пд. ш.
Центральне положення в системі широтних грунтових зон зай- має зона червоно-жовтих фералітних грунтів постійно вологих тропічних лісів. З півночі і півдня ця зона облямована зонами чер- воних грунтів сезонно вологих лісів і високотравних саван. Далі від екватора в міру зменшення вологості клімату послідовно роз- ташовані зони червоно-бурих грунтів сухих саван, червонувато- бурих опустинених саван і грунтів тропічних пустинь.
На південь від екватора ця послідовність порушується наяв- ністю зони червоно-коричневих грунтів сухих тропічних лісів і чагарників, яка розташована між паралелями 10° і 18° пд. ш. Це зумовлено дещо більшим зволоженням цієї території порівняно з аналогічною смугою сухих саван, яка розташована на північ від екватора.
У межах зон червоних і червоно-бурих грунтів саван, розташо- ваних на північ від екватора, поширені великі масиви чорних тро- пічних грунтів (між меридіаном 10° сx. д. і Абіссінським нагір’ям), які приурочені в основному до негативних форм рельєфу.
Східна частина континенту порівняно з центральною має знач- но сухіший клімат. Тому тут переважають савани. У цьому регіо- ні спостерігається наростання зволоження від сухого східного узбережжя до більш вологої центральної частини континенту. Тому грунтові зони на цій території розташовані меридіональне, а на півночі і півдні з’єднуються з відповідними широтними зона- ми західної частини континенту. В результаті утворились напів- кільця, в центрі яких знаходиться масив червоно-жовтих грунтів.
На південь від паралелі 20° широтна зональність переходить в меридіональну. Зміна грунтових зон з сходу на захід зумовлена розподілом опадів, які надходять з теплої Мозамбіцької течії. Драконові гори затримують вологу, яку несуть південно-східні пасати з боку Індійського океану, і тому в напрямку до західного узбережжя наростає сухість клімату. В зв’язку з цим з сходу на захід послідовно розташовані зони червоно-коричневих, червоно- бурих саван і пустинних грунтів.
На крайньому півдні Африки зони субтропічних грунтів роз- ташовані субмеридіонально. В напрямку з південного сходу на пів- нічний захід також наростає сухість клімату. Смугу узбережжя займає зона коричневих грунтів, далі в горах і передгір’ях сіро- коричневих степів і зона пустинних субтропічних грунтів.
Субтропічні грунти Північної Африки мають широтну зональ- ність. В районі Атлаських гір поширені коричневі грунти сухих субтропічних грунтів, уздовж всього північного узбережжя конти- ненту простягуються зона сіроземів субтропічних напівпус- тинь, на південь від неї — широка зона субтропічних пустинних грунтів.
На Мадагаскарі грунтові зони розташовані меридіонально. Клімат східної частини острова — вологий тропічний. Тут поши- рені червоно-жовті і червоні фералітні грунти. Західну частину гірського масиву вкривають гірські червоні грунти сезонно воло- гих лісів і високотравних саван.
Західний Мадагаскар — широка прибережна рівнина з посуш- ливим кліматом, яка вкрита сухою саваною і лісами міомбо. На цій території сформувались коричнево-червоні грунти сухих тро- пічних лісів і червоно-бурі грунти сухих саван. Уздовж західного узбережжя простягається смуга засолених мангрових грунтів.