22.2. Африка

Африка майже повністю лежить в межах тропіч- ного і екваторіального поясів. Невеликі території на півночі і півд- ні континенту лежать в субтропічному поясі. Цей континент являє собою єдину платформу, більша частина якої має рівнинно-плоско- гірний рельєф.

Більша частина Африки є давньою сушею, яка не зазнавала зледенінь. Значну частину континенту займають виходи щільних гірських порід і давніх кір вивітрювання. В екваторіальній зоні поширені алітні кори вивітрювання. Тому в Африці поширені в основному давні грунти.

Величезну територію Африки (близько 30%) займають пусти- ні (Сахара, Наміб, Калахарі) та інші ділянки суші без грунтового покриву. Це піщані й кам’янисті пустині, латерітні кори і панци- ри, виходи скельних порід.

У географії грунтів Африки чітко проявляється закон широтної зональності. Основною особливістю грунтового покриву континен- ту можна вважати дворазову повторність грунтових зон у захід- ній частині континенту (на захід від 30° сx. д.) і симетричне роз-ташування їх на північ і на південь від екватора. Іншою особли- вістю є чітко виражена широтна зональність грунтів на всій території материка, крім східної частини і території на південь від 18—20° пд. ш.

Центральне положення в системі широтних грунтових зон зай- має зона червоно-жовтих фералітних грунтів постійно вологих тропічних лісів. З півночі і півдня ця зона облямована зонами чер- воних грунтів сезонно вологих лісів і високотравних саван. Далі від екватора в міру зменшення вологості клімату послідовно роз- ташовані зони червоно-бурих грунтів сухих саван, червонувато- бурих опустинених саван і грунтів тропічних пустинь.

На південь від екватора ця послідовність порушується наяв- ністю зони червоно-коричневих грунтів сухих тропічних лісів і чагарників, яка розташована між паралелями 10° і 18° пд. ш. Це зумовлено дещо більшим зволоженням цієї території порівняно з аналогічною смугою сухих саван, яка розташована на північ від екватора.

У межах зон червоних і червоно-бурих грунтів саван, розташо- ваних на північ від екватора, поширені великі масиви чорних тро- пічних грунтів (між меридіаном 10° сx. д. і Абіссінським нагір’ям), які приурочені в основному до негативних форм рельєфу.

Східна частина континенту порівняно з центральною має знач- но сухіший клімат. Тому тут переважають савани. У цьому регіо- ні спостерігається наростання зволоження від сухого східного узбережжя до більш вологої центральної частини континенту. Тому грунтові зони на цій території розташовані меридіональне, а на півночі і півдні з’єднуються з відповідними широтними зона- ми західної частини континенту. В результаті утворились напів- кільця, в центрі яких знаходиться масив червоно-жовтих грунтів.

На південь від паралелі 20° широтна зональність переходить в меридіональну. Зміна грунтових зон з сходу на захід зумовлена розподілом опадів, які надходять з теплої Мозамбіцької течії. Драконові гори затримують вологу, яку несуть південно-східні пасати з боку Індійського океану, і тому в напрямку до західного узбережжя наростає сухість клімату. В зв’язку з цим з сходу на захід послідовно розташовані зони червоно-коричневих, червоно- бурих саван і пустинних грунтів.

На крайньому півдні Африки зони субтропічних грунтів роз- ташовані субмеридіонально. В напрямку з південного сходу на пів- нічний захід також наростає сухість клімату. Смугу узбережжя займає зона коричневих грунтів, далі в горах і передгір’ях сіро- коричневих степів і зона пустинних субтропічних грунтів.

Субтропічні грунти Північної Африки мають широтну зональ- ність. В районі Атлаських гір поширені коричневі грунти сухих субтропічних грунтів, уздовж всього північного узбережжя конти- ненту простягуються зона сіроземів субтропічних напівпус- тинь, на південь від неї — широка зона субтропічних пустинних грунтів.

На Мадагаскарі грунтові зони розташовані меридіонально. Клімат східної частини острова — вологий тропічний. Тут поши- рені червоно-жовті і червоні фералітні грунти. Західну частину гірського масиву вкривають гірські червоні грунти сезонно воло- гих лісів і високотравних саван.

Західний Мадагаскар — широка прибережна рівнина з посуш- ливим кліматом, яка вкрита сухою саваною і лісами міомбо. На цій території сформувались коричнево-червоні грунти сухих тро- пічних лісів і червоно-бурі грунти сухих саван. Уздовж західного узбережжя простягається смуга засолених мангрових грунтів.