10.2. Агрогрунтове районування

Агрогрунтове районування України в 60-і роки провела група вчених грунтознавців Українського науково-дос- лідного інституту грунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовсо- кого та інших наукових установ республіки. Територію України було поділено на регіони за ознаками подібності та відмінності у грунтовому покриві з урахуванням усього комплексу природних умов, які мають значення для сільськогосподарського виробницт- ва. Отже, основним принципом такого районування була сільсько- господарська спрямованість території республіки. В результаті виділено такі агрогрунтові одиниці: області, зони, підзони, про- вінції та райони. Далі наведено перелік агрогрунтових регіонів України (рис. 30).

Бореальний пояс помірно холодний: В — Центральна тайгово- лісова обласгь; П — зона мішаних лісів з дерново-підзолистими типовими і оглеєними грунтами Полісся; провінції: П1 — Захід- на, П2 — Центральна правобережна, П3 — Лівобережна висока, П4 — Лівобережна низинна. Суббореальний помірний пояс: Е — Західна буроземно-лісова область; К — зона широколистих лісів з бурими лісовими типовими опідзоленими і оглеєними грунтами; вертикальні грунтові зони: Кзн — Закарпатська низовина (підгір- на смуга), Кпз — буроземів опідзолених оглеєних Закарпатсько- го передгір’я (висота 215—400 м), КП — бурувато-підзолистих по- верхнево оглеєних грунтів передгір’їв Передкарпаття (висота 300— 500 м), КГ — гірсько-лісових буроземів (висота 500—1500 м); КГл — гірсько-лучних буроземів полонин (висота 1200—1500 м) вертикальні грунтові зони Гірського Криму: КрС — чорноземів передгірського степу, КрЛС  —  грунтів передгірського лісостепу,

Рис. 30. Агрогрунтове районування України.

Т а б л и ц я 16. Структура грунтового покриву сільськогосподарських угідь України

Назва грунту	Площа, тис. га	%
Дерново-підзолисті Дерново-підзолисті оглеєні Сірі лісові Темно-сірі лісові і чорноземи опідзолені Чорноземи типові Чорноземи звичайні Чорноземи південні Чорноземи на щільних глинах Чорноземи і дернові щебенюваті Каштанові Лучно-чорноземні Лучні і лучно-болотні Болотні і торфовища Дернові Буроземно-підзолисті Бурі гірсько-лісові Коричневі гірські Разом	1874,1 836,2 2301,1 4441,2 7900,3 10375,8 3501,1 548,8 1146,1 1514,3 1479,8 2452,6 650,8 1802,4 203,2 347,0 136,7 41511,4	4,51 2,01 5,54 10,70 19,03 25,00 8,43 1,32 2,76 3,65 3,56 5,91 1,57 4,34 0,50 0,84 0,33 100

КрГ — буроземів гірсько-лісових, КрЯ — зона гірсько-лучних грун- тів яйл; Ж — Центральна лісостепова і степова область; ЛС — зона лісостепова чорноземів типових і сірих лісових грунтів; провінції: ЛС1 — Західна, ЛС2 — Правобережна центральна висока, ЛС2₁ — Північна підпровінція, ЛС2₂ — Південна підпровінція, ЛС3 — Лі- вобережна низинна, ЛС3₁ — Північна підпровінція, ЛС3₂ — Пів- денна підпровінція, ЛС4 — Лівобережна висока, ЛС4₁ — Північно- східна підпровінція, ЛС4₂ — Східна підпровінція; С — зона сте- пова чорноземів звичайних і південних; СА — підзона чорноземів звичайних Північного Степу; провінції: СА1 — Південно-західна, СА2 — Дністровсько-Дніпровська, СА3 — Дніпровсько-Донська, СА4 — Донецька, СА5 — Задонецька; СБ — підзона Південного Степу чорноземів південних; провінції: СБ1—Придунайська, СБ2 — Азово-Причорноморська, СБ3 — Кримська, СБ4 — Керчен- ська; СС — зона сухостепова темно-каштанових і каштанових грун- тів; провінції: СС1 — Причорноморська, СС2 — Північно-Крим- ська.

Субтропічний помірно теплий пояс: М — субтропічна помірно тепла ксерофітно-лісова область; КрП—вертикальна зона корич- невих грунтів південного схилу Головного пасма Кримських гір. Схема агрогрунтового районування показує, що грунтовий пок- рив України дуже різноманітний. Великомасштабним грунтовим обстеженням на території країни виявлено близько 650 видів грунтів. Ця різноманітність вкладається в чітку систему небага- тьох грунтових типів, підтипів та агрономічних груп. Перелік їх і площі поширення наведено в табл. 16.