19.4. Солоді

Солоді також поширені у всіх географічних поясах Землі в умовах помірно посушливого і сухого клімату. Вони трап- ляються на території Придніпровської, Причорноморської, Там- бовської, Західно-Сибірської, Прикаспійської низовин, на рівни- нах Північної Америки, Австралії, в басейнах р. Парана, Уругвай (Південна Америка), Замбезі (Африка) та в інших регіонах.

Формуються солоді виключно на мезо- і мікропониженнях рель- єфу наприклад, поди півдня України, під гідрофітними рослин- ними угрупованнями: заболочені луки, різнотравно-злакові луки, осикові або березові гаї на западинах тощо.

Отже, солоді — це гідроморфні або напівгідроморфні грунти. Вони мають різко диференційований профіль, в якому виділяють такі горизонти (див. рис. 29, 3):

Горизонт О — лісова підстилка або дернина.

Горизонт А — гумусний, буруватого забарвлення, пронизаний коренями трав, часто оторфований. Потужність 3—10 см.

Горизонт Eg — елювіальний, осолоділий, білястий, борошнис- тий з шарувато-лускуватою структурою. Часто містить залізомар- ганцеві конкреції та іржаво-охристі плями. Потужність 10—20 см.

Горизонт Bt,g — вимивання, темно-бурого забарвлення, стовп- чато-призмоподібної структури, з присипкою SiO₂ на гранях структурних агрегатів, щільний, в’язкий. Потужність 50 см і біль- ше.

Нижче залягають горизонти Вса, g; Bsa, g, які утворюють по- ступовий перехід до грунтоутворюючої породи.

За ступенем гідроморфності солоді поділяють на три підтипи: солоді лучно-степові (грунтові води на глибині 6—7 м), лучні (во- ди на глибині 1,5—3 м) і лучно-болотні (воли на глибині 1—1,5 м).

На думку К. К. Гедройца (1912), солоді є продуктом розсо- лення і вилуговування солонців, інакше, солоді утворюються з солонців в результаті заміщення обмінного Na⁺ на Н⁺. При цьому руйнуються мінерали грунтового вбирного комплексу. Оксиди, які при цьому утворюються, виносяться в нижні горизонти. Вино- ситься також частина органічних речовин. Ці процеси зумовлюють руйнування солонцевого горизонту, який перетворюється на осо- лоділий.

У горизонті А солоді містять 3—7% гумусу, в осолоділому — до 1%. Вбирний комплекс насичений Са²⁺, Mg²⁺ і Na⁺. В горизон- тах А і Eg часто є водень і алюміній, які зумовлюють кислу ре- акцію. Горизонт вмивання має нейтральну або слабко лужну ре- акцію. Висока щільність цього горизонту робить його водонепро- никним. На ньому часто виникає верховодка, яка перезволожує верхню частину профілю. Порівняно з солонцями солоді містять значно менше водорозчинних солей (до 0,3%).

Солоді — низькородючі грунти. Це зумовлено низьким вміc- том поживних елементів, кислою реакцією верхніх горизонтів, не- сприятливими водно-фізичними властивостями. Необхідними за- ходами підвищення їх родючості є глибоке розпушування, внесен- ня високих доз органічних і мінеральних добрив, вапнування.

Формування солодей на замкнених пониженнях обмежує їх ви- користання у землеробстві. Тривалий час вони перебувають у пе- резволоженому стані, що не дає змоги своєчасно проводити по- льові роботи. Здебільшого солоді використовують як сіножаті і пасовища.

Розділ 20 ГРУНТИ УКРАЇНИ