- •I.Б.Чорний
- •Поняття про грунт
- •Роль грунту в природі і житті людини
- •Грунтознавство як наука
- •Методи вивчення грунту
- •Короткий нарис історії грунтознавства
- •Частина і
- •1.1. Вивітрювання гірських порід
- •1.2. Основні грунтоутворюючі породи
- •1.3. Механічний склад грунтоутворюючих порід і грунтів
- •1.4. Вплив грунтоутворюючих порід на формування і географію грунтів
- •2.1. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- •2.2. Роль вищих рослин у грунтоутворенні
- •2.3. Участь тварин у грунтоутворенні
- •3.1. Значення сонячної радіації в грунтоутворенні
- •3.2. Тепловий режим і теплові властивості грунту
- •3.3. Вплив атмосферних опадів на грунтоутворення
- •3.4. Сукупний вплив атмосферних опадів і температури на грунтоутворення
- •3.5. Роль вітру в грунтоутворенні
- •4.1. Роль макрорельєфу
- •4.2. Значення форм мезо- і мікрорельєфу
- •4.3. Поняття про структуру грунтового покриву
- •5.1. Виробнича діяльність людини
- •5.2. Грунтові води
- •5.3. Вулканічний попіл
- •6.1. Стадійність грунтоутворення
- •6.2. Спрямованість процесів грунтоутворення
- •6.3. Геохімія грунтоутворення
- •6.4. Енергетика грунтоутворення
- •6.5. Час як фактор грунтоутворення
- •7.1. Фазовий склад грунту
- •7.2. Грунтовий профіль і генетичні горизонти
- •7.3. Структура грунту
- •7.4. Забарвлення грунту
- •7.5. Новоутворення і включення в грунтах
- •7.6. Класифікація грунтів
- •8.1. Склад органічної частини грунту
- •8.2. Утворення і склад гумусу
- •8.3. Роль гумусних речовин в грунтоутворенні та живленні рослин
- •8.4. Екологічна роль гумусу
- •8.5. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в грунтах
- •9.1. Поняття про вбирну здатність грунту та її типи
- •9.2. Грунтові колоїди і грунтовий вбирний комплекс
- •9.3. Ємкість вбирання та її значення
- •9.4. Екологічне значення вбирної здатності грунту
- •9.5. Грунтовий розчин
- •9.6. Кислотність грунтів
- •9.7. Лужність грунтів
- •9.8. Буферність грунтів
- •10.1. Стан і форми води в грунті
- •10.2. Водні властивості грунту
- •10.3. Водний баланс і типи водного режиму грунту
- •10.4. Склад грунтового повітря та його роль у грунтоутворенні
- •10.5. Повітряні властивості і повітряний режим грунту
- •11.1. Природна радіоактивність грунтів
- •11.2. Штучна радіоактивність грунтів
- •11.3. Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в грунтах
- •12.1. Грунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Родючість грунту
- •12.3. Грунт і охорона здоров’я населення
- •12.4. Значення грунту в геологічній службі
- •12.5. Вивчення грунтів для потреб будівництва
- •13.1. Основні закономірності географічного поширення грунтів
- •13.2. Грунтово-географічне районування
- •14.1. Зона арктичних грунтів
- •14.2. Зона тундрових грунтів
- •15.1. Грунти європейсько-сибірської тайгово-лісової області
- •15.2. Генетичні особливості та народногосподарське значення грунтів підзолистого типу
- •15.3. Грунти східно-сибірської мерзлотно-тайгової області
- •15.4. Грунти берингово-охотської тайгово-лісової області
- •16.1. Грунти суббореальних лісових областей
- •16.2. Грунти суббореальних лісостепових і степових областей
- •16.2.1. Грунти зони Лісостепу
- •16.2.2. Зона звичайних і південних чорноземів
- •16.2.3. Грунти сухих степів
- •16.3. Грунти суббореальних напівпустинь і пустинь
- •16.3.1. Грунти напівпустинь
- •16.3.2. Сіро-бурі грунти пустинь
- •16.3.3. Зона малокарбонатних сіроземів передгірської напівпустині
- •17.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- •17.2. Грунти сухих субтропічних лісів і чагарникових степів
- •17.3. Грунти субтропічних напівпустинь і пустинь
- •18.1. Особливості тропічного грунтоутворення
- •18.2. Грунти постійно- і сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- •18.2.1. Червоно-жовті фералітні грунти
- •18.2.2. Червоні фералітні грунти
- •18.3. Грунти саванних і ксерофітно-лісових областей
- •18.3.1. Червоно-бурі грунти сухих саван
- •18.3.2. Коричнево-червоні грунти ксерофітних лісів і чагарників
- •18.3.3. Чорні тропічні грунти
- •18.4. Грунти напівпустинних і пустинних областей тропічного поясу
- •19.1. Джерела накопичення солей в грунтах
- •19.2. Солончаки
- •19.3. Солонці
- •19.4. Солоді
- •20.1. Умови грунтоутворення
- •10.2. Агрогрунтове районування
- •20.3. Характеристика основних типів грунтів україни
- •20.3.1. Грунти Українського Полісся
- •20.3.2. Грунти Лісостепу
- •20.3.3. Грунти Степу
- •20.3.4. Грунти сухих степів
- •20.3.5. Грунти Гірського Криму і Карпат
- •21.1. Особливості формування гірських грунтів
- •21.2. Висотна поясність грунтового покриву гірських країн
- •21.3. Основні типи гірських грунтів та особливості їх використання
- •22.1. Євразія
- •22.2. Африка
- •22.3. Північна америка
- •22.4. Південна америка
- •22.5. Австралія
- •23.1. Загальні відомості про земельні ресурси світу
- •23.2. Земельний фонд світу та ступінь його використання
- •24.1. Принципи раціонального земле-користування і завдання охорони грунтів
- •24.2. Ерозія грунтів та заходи боротьби з нею
- •24.3. Промислова ерозія і рекультивація грунтів
- •24.4. Охорона грунтів від забруднення хімічними препаратами
- •24.5. Охорона гумусного стану грунтів
- •24.6. Водні меліорації і охорона грунтів
- •24.7. Охорона грунтів від забруднення елементами важких металів
- •24.8. Участь школи в охороні грунтів
- •24.9. Правові основи охорони грунтів в україні
18.3. Грунти саванних і ксерофітно-лісових областей
Грунти цих областей віддалені від екватора і фор- муються в умовах посушливого клімату з тривалим сухим сезо- ном. Поширені на всіх континентах і об’єднані в чотири біоклі- матичні області: Центрально-Американську, Південно-Американ- ську, Афро-Азіатську і Австралійську. Основними типами грунтів цих областей є червоно-бурі, коричнево-червоні і чорні тропічні.
18.3.1. Червоно-бурі грунти сухих саван
Зони червоно-бурих грунтів чітко виражені в Африці між 15° і 30° пн. ш. та на півдні на підгірних рівнинах на захід від Драконових гір. Порівняно невеликі масиви цих грунтів є в Мексиці, Бразилії, Індії, Південно-Східній Азії та Австралії
Формуються в районах з тривалістю сухого сезону 5—6 міся- ців і річною сумою опадів 400—800 мм. Середньорічна темпера- тура 24—28°С. Кілька місяців опадів не буває зовсім, а в сезон дощів часто бувають зливи. Коефіцієнт зволоження у сезон до- щів 0,6—0,8, а в сухий — 0,3—0,4.
Тваринний і рослинний світ сухих саван дуже різноманітний, біологічний кругообіг високоємкий і інтенсивний. Тут висока щі- льність життя і довгі харчові ланцюги. Загальна біомаса сухих саван становить 500—1500 ц/га.
Рослинний покрив представлений своєрідною формацією, яку називають сухою саваною. На широких просторах, вкритих тра- в’янистою рослинністю, поодиноко ростуть великі дерева: баобаб, акації, чагарники.
Взимку, коли в саванах жарко і сухо, дерева скидають листя, трави висихають. В сезон дощів савана зеленіє, трави виростають до 1 м і вище.
Біологічна продуктивність природного рослинного покриву до- сягає 80—100 ц/га, значна частина якого припадає на кореневу систему. Більша частина біомаси в цей же рік знищується шля- хом мінералізації і поїдання численними дикими тваринами. На- земну фітомасу у великій кількості поїдають крупні травоїдні ссавці: слони, носороги, зебри, жирафи, антилопи, мавпи, за яки- ми полює велика кількість хижаків — леви, гепарди, гієни, шака- ли. Крім того, як надземну, так і підземну масу інтенсивно поїда- ють терміти. Все це призводить до того, що на поверхні грунту не формується підстилка.
Профіль червоно-бурих грунтів чітко диференційований на го- ризонти за механічним складом і морфологічними ознаками. Чер- воно-бурі грунти Індії мають таку будову (див. рис. 28, 3):
Горизонт А — гумусний, червонувато-бурий, супіщаний або суглинковий, брилисто-грудкуватої структури, щільний. Потуж- ність 15—20 см.
Горизонт В1 — перехідний, темно-червонувато-бурий, глинис- тий, нечітко виражена призматична структура, щільний. Потуж- ність 25—30 см.
Горизонт В2 — перехідний, червонувато-бурий, глинистий, щі- льний, з призматичною структурою. Потужність 70—80 см.
Горизонт С — грунтоутворююча порода жовтувато-червоного забарвлення, глинистого механічного складу, містить карбонати. Червоно-бурі грунти містять 1—2% фульватного гумусу. Ма- ють невисоку (10—20 мг-єкв на 100 г грунту) ємкість вбирання, слабкокислу або нейтральну реакцію в гумусному і слабколужну в перехідних горизонтах.