
- •I.Б.Чорний
- •Поняття про грунт
- •Роль грунту в природі і житті людини
- •Грунтознавство як наука
- •Методи вивчення грунту
- •Короткий нарис історії грунтознавства
- •Частина і
- •1.1. Вивітрювання гірських порід
- •1.2. Основні грунтоутворюючі породи
- •1.3. Механічний склад грунтоутворюючих порід і грунтів
- •1.4. Вплив грунтоутворюючих порід на формування і географію грунтів
- •2.1. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- •2.2. Роль вищих рослин у грунтоутворенні
- •2.3. Участь тварин у грунтоутворенні
- •3.1. Значення сонячної радіації в грунтоутворенні
- •3.2. Тепловий режим і теплові властивості грунту
- •3.3. Вплив атмосферних опадів на грунтоутворення
- •3.4. Сукупний вплив атмосферних опадів і температури на грунтоутворення
- •3.5. Роль вітру в грунтоутворенні
- •4.1. Роль макрорельєфу
- •4.2. Значення форм мезо- і мікрорельєфу
- •4.3. Поняття про структуру грунтового покриву
- •5.1. Виробнича діяльність людини
- •5.2. Грунтові води
- •5.3. Вулканічний попіл
- •6.1. Стадійність грунтоутворення
- •6.2. Спрямованість процесів грунтоутворення
- •6.3. Геохімія грунтоутворення
- •6.4. Енергетика грунтоутворення
- •6.5. Час як фактор грунтоутворення
- •7.1. Фазовий склад грунту
- •7.2. Грунтовий профіль і генетичні горизонти
- •7.3. Структура грунту
- •7.4. Забарвлення грунту
- •7.5. Новоутворення і включення в грунтах
- •7.6. Класифікація грунтів
- •8.1. Склад органічної частини грунту
- •8.2. Утворення і склад гумусу
- •8.3. Роль гумусних речовин в грунтоутворенні та живленні рослин
- •8.4. Екологічна роль гумусу
- •8.5. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в грунтах
- •9.1. Поняття про вбирну здатність грунту та її типи
- •9.2. Грунтові колоїди і грунтовий вбирний комплекс
- •9.3. Ємкість вбирання та її значення
- •9.4. Екологічне значення вбирної здатності грунту
- •9.5. Грунтовий розчин
- •9.6. Кислотність грунтів
- •9.7. Лужність грунтів
- •9.8. Буферність грунтів
- •10.1. Стан і форми води в грунті
- •10.2. Водні властивості грунту
- •10.3. Водний баланс і типи водного режиму грунту
- •10.4. Склад грунтового повітря та його роль у грунтоутворенні
- •10.5. Повітряні властивості і повітряний режим грунту
- •11.1. Природна радіоактивність грунтів
- •11.2. Штучна радіоактивність грунтів
- •11.3. Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в грунтах
- •12.1. Грунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Родючість грунту
- •12.3. Грунт і охорона здоров’я населення
- •12.4. Значення грунту в геологічній службі
- •12.5. Вивчення грунтів для потреб будівництва
- •13.1. Основні закономірності географічного поширення грунтів
- •13.2. Грунтово-географічне районування
- •14.1. Зона арктичних грунтів
- •14.2. Зона тундрових грунтів
- •15.1. Грунти європейсько-сибірської тайгово-лісової області
- •15.2. Генетичні особливості та народногосподарське значення грунтів підзолистого типу
- •15.3. Грунти східно-сибірської мерзлотно-тайгової області
- •15.4. Грунти берингово-охотської тайгово-лісової області
- •16.1. Грунти суббореальних лісових областей
- •16.2. Грунти суббореальних лісостепових і степових областей
- •16.2.1. Грунти зони Лісостепу
- •16.2.2. Зона звичайних і південних чорноземів
- •16.2.3. Грунти сухих степів
- •16.3. Грунти суббореальних напівпустинь і пустинь
- •16.3.1. Грунти напівпустинь
- •16.3.2. Сіро-бурі грунти пустинь
- •16.3.3. Зона малокарбонатних сіроземів передгірської напівпустині
- •17.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- •17.2. Грунти сухих субтропічних лісів і чагарникових степів
- •17.3. Грунти субтропічних напівпустинь і пустинь
- •18.1. Особливості тропічного грунтоутворення
- •18.2. Грунти постійно- і сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- •18.2.1. Червоно-жовті фералітні грунти
- •18.2.2. Червоні фералітні грунти
- •18.3. Грунти саванних і ксерофітно-лісових областей
- •18.3.1. Червоно-бурі грунти сухих саван
- •18.3.2. Коричнево-червоні грунти ксерофітних лісів і чагарників
- •18.3.3. Чорні тропічні грунти
- •18.4. Грунти напівпустинних і пустинних областей тропічного поясу
- •19.1. Джерела накопичення солей в грунтах
- •19.2. Солончаки
- •19.3. Солонці
- •19.4. Солоді
- •20.1. Умови грунтоутворення
- •10.2. Агрогрунтове районування
- •20.3. Характеристика основних типів грунтів україни
- •20.3.1. Грунти Українського Полісся
- •20.3.2. Грунти Лісостепу
- •20.3.3. Грунти Степу
- •20.3.4. Грунти сухих степів
- •20.3.5. Грунти Гірського Криму і Карпат
- •21.1. Особливості формування гірських грунтів
- •21.2. Висотна поясність грунтового покриву гірських країн
- •21.3. Основні типи гірських грунтів та особливості їх використання
- •22.1. Євразія
- •22.2. Африка
- •22.3. Північна америка
- •22.4. Південна америка
- •22.5. Австралія
- •23.1. Загальні відомості про земельні ресурси світу
- •23.2. Земельний фонд світу та ступінь його використання
- •24.1. Принципи раціонального земле-користування і завдання охорони грунтів
- •24.2. Ерозія грунтів та заходи боротьби з нею
- •24.3. Промислова ерозія і рекультивація грунтів
- •24.4. Охорона грунтів від забруднення хімічними препаратами
- •24.5. Охорона гумусного стану грунтів
- •24.6. Водні меліорації і охорона грунтів
- •24.7. Охорона грунтів від забруднення елементами важких металів
- •24.8. Участь школи в охороні грунтів
- •24.9. Правові основи охорони грунтів в україні
11.1. Природна радіоактивність грунтів
Природна радіоактивність грунтів (ПРГ) зумовлю- ється природними радіоактивними елементами (ПРЕ), які завжди є в грунтах і грунтоутворюючих породах, їх поділяють на дві гру- пи: первинні і космогенні.
Первинні ПРЕ — елементи, що надійшли в грунт з грунтоутво- рюючих порід або з геохімічним потоком з інших територій, їх поділяють на дві підгрупи. До першої підгрупи належать еле- менти, всі ізотопи яких є радіоактивними. Вони утворюють три ра- діоактивних ряди:
1. Ряд урану, родоначальником якого є 238U (період напівроз- паду Т1/2 = 4,5·109 років), включає 17 радіоактивних ізотопів. З проміжних продуктів розпаду заслуговує на увагу 226Ra, який є хімічним аналогом елементів — біофілів Са і Mg. Кінцевим про- дуктом розпаду даного ряду є стабільний ізотоп свинцю — 206Рb.
2. Ряд актинію, родоначальником якого є 235U (Т1/2 = 7,1·108 років), включає 14 радіоактивних ізотопів, кінцевим продуктом є 207Рb.
3. Ряд торію, родоначальником якого є 232Th (Т1/2 = 1,4·1010 років), включає 12 радіоактивних ізотопів, кінцевим продуктом є 208Рb.
Більша частина проміжних продуктів розпаду — короткоживу- чі ізотопи — випромінюють в основному альфа-частки, деякі — бе- та- і гама-частки.
До другої підгрупи належать ізотопи «звичайних» елементів, які здатні до радіоактивного розпаду (40К; 87Rb; 48Са; 96Zr та ін.). Най- більшу природну радіоактивність з цих елементів має калій.
Валовий вміст ПРЕ залежить від грунтоутворюючих порід. Про- дукти вивітрювання кислих порід містять більше ПРЕ, ніж продук- ти основних і ультраосновних порід.
Космогенні ПРЕ надходять в грунт з атмосфери, де вони вини- кають в результаті взаємодії космічного випромінення з ядрами стабільних елементів. До цієї групи належать тритій (3Н), берилій 7Ве, 10Ве) і вуглець (14С).
Вертикальне розподілення ПРЕ по профілю грунту залежить від особливостей грунтоутворюючого процесу. Так, карбонатні грун- ти мають вищу концентрацію ПРЕ у верхньому гумусному гори- зонті. Підзолисті, сірі лісові, солонцюваті, оглеєні, навпаки, акуму- люють ПРЕ в ілювіальних і глейових горизонтах.
11.2. Штучна радіоактивність грунтів
Штучна радіоактивність грунтів зумовлена забруд- ненням їх радіоактивними ізотопами в результаті виробничої діяль- ності людини. Вперше загроза радіоактивного забруднення грун- тів виникла в 50-ті роки XX століття, коли в багатьох регіонах зем- ної кулі проводились випробування атомної зброї в атмосфері. В наш час кількість джерел радіоактивного забруднення значно збільшилася. До них належать атомні електростанції, уранові шах- ти і збагачувальні фабрики, заводи по переробці ядерного палива, сховища радіоактивних відходів, теплові електростанції тощо.
Викиди радіоактивних речовин забруднюють не лише прилеглу до підприємства територію. Вони переносяться вітром на значні відстані і, випадаючи з атмосферними опадами, забруднюють по- вітря, грунти і природні води на великих територіях.
Радіоактивні елементи, які мають, порівняно, короткий період піврозпаду 110Ва; 114Се; 133I; 89Sr та ін.), можуть бути небезпечни- ми, коли з краплями дощу вони випадають на поверхню грунту. Особливо небезпечними е елементи з тривалим періодом піврозпа- ду — 137Cs (Т1/2 = 33 роки) і 90Sr (Т1/2 = 28 років). Радіоактивні елементи включаються в біологічний кругообіг і з рослинною і тва- ринною їжею потрапляють в організм людини. Тут вони накопичу- ються і зумовлюють радіоактивне опромінення. Отже, потрібно знати процеси вбирання цих ізотопів грунтом, їх міграцію і засво- єння рослинами.