
- •I.Б.Чорний
- •Поняття про грунт
- •Роль грунту в природі і житті людини
- •Грунтознавство як наука
- •Методи вивчення грунту
- •Короткий нарис історії грунтознавства
- •Частина і
- •1.1. Вивітрювання гірських порід
- •1.2. Основні грунтоутворюючі породи
- •1.3. Механічний склад грунтоутворюючих порід і грунтів
- •1.4. Вплив грунтоутворюючих порід на формування і географію грунтів
- •2.1. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- •2.2. Роль вищих рослин у грунтоутворенні
- •2.3. Участь тварин у грунтоутворенні
- •3.1. Значення сонячної радіації в грунтоутворенні
- •3.2. Тепловий режим і теплові властивості грунту
- •3.3. Вплив атмосферних опадів на грунтоутворення
- •3.4. Сукупний вплив атмосферних опадів і температури на грунтоутворення
- •3.5. Роль вітру в грунтоутворенні
- •4.1. Роль макрорельєфу
- •4.2. Значення форм мезо- і мікрорельєфу
- •4.3. Поняття про структуру грунтового покриву
- •5.1. Виробнича діяльність людини
- •5.2. Грунтові води
- •5.3. Вулканічний попіл
- •6.1. Стадійність грунтоутворення
- •6.2. Спрямованість процесів грунтоутворення
- •6.3. Геохімія грунтоутворення
- •6.4. Енергетика грунтоутворення
- •6.5. Час як фактор грунтоутворення
- •7.1. Фазовий склад грунту
- •7.2. Грунтовий профіль і генетичні горизонти
- •7.3. Структура грунту
- •7.4. Забарвлення грунту
- •7.5. Новоутворення і включення в грунтах
- •7.6. Класифікація грунтів
- •8.1. Склад органічної частини грунту
- •8.2. Утворення і склад гумусу
- •8.3. Роль гумусних речовин в грунтоутворенні та живленні рослин
- •8.4. Екологічна роль гумусу
- •8.5. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в грунтах
- •9.1. Поняття про вбирну здатність грунту та її типи
- •9.2. Грунтові колоїди і грунтовий вбирний комплекс
- •9.3. Ємкість вбирання та її значення
- •9.4. Екологічне значення вбирної здатності грунту
- •9.5. Грунтовий розчин
- •9.6. Кислотність грунтів
- •9.7. Лужність грунтів
- •9.8. Буферність грунтів
- •10.1. Стан і форми води в грунті
- •10.2. Водні властивості грунту
- •10.3. Водний баланс і типи водного режиму грунту
- •10.4. Склад грунтового повітря та його роль у грунтоутворенні
- •10.5. Повітряні властивості і повітряний режим грунту
- •11.1. Природна радіоактивність грунтів
- •11.2. Штучна радіоактивність грунтів
- •11.3. Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в грунтах
- •12.1. Грунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Родючість грунту
- •12.3. Грунт і охорона здоров’я населення
- •12.4. Значення грунту в геологічній службі
- •12.5. Вивчення грунтів для потреб будівництва
- •13.1. Основні закономірності географічного поширення грунтів
- •13.2. Грунтово-географічне районування
- •14.1. Зона арктичних грунтів
- •14.2. Зона тундрових грунтів
- •15.1. Грунти європейсько-сибірської тайгово-лісової області
- •15.2. Генетичні особливості та народногосподарське значення грунтів підзолистого типу
- •15.3. Грунти східно-сибірської мерзлотно-тайгової області
- •15.4. Грунти берингово-охотської тайгово-лісової області
- •16.1. Грунти суббореальних лісових областей
- •16.2. Грунти суббореальних лісостепових і степових областей
- •16.2.1. Грунти зони Лісостепу
- •16.2.2. Зона звичайних і південних чорноземів
- •16.2.3. Грунти сухих степів
- •16.3. Грунти суббореальних напівпустинь і пустинь
- •16.3.1. Грунти напівпустинь
- •16.3.2. Сіро-бурі грунти пустинь
- •16.3.3. Зона малокарбонатних сіроземів передгірської напівпустині
- •17.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- •17.2. Грунти сухих субтропічних лісів і чагарникових степів
- •17.3. Грунти субтропічних напівпустинь і пустинь
- •18.1. Особливості тропічного грунтоутворення
- •18.2. Грунти постійно- і сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- •18.2.1. Червоно-жовті фералітні грунти
- •18.2.2. Червоні фералітні грунти
- •18.3. Грунти саванних і ксерофітно-лісових областей
- •18.3.1. Червоно-бурі грунти сухих саван
- •18.3.2. Коричнево-червоні грунти ксерофітних лісів і чагарників
- •18.3.3. Чорні тропічні грунти
- •18.4. Грунти напівпустинних і пустинних областей тропічного поясу
- •19.1. Джерела накопичення солей в грунтах
- •19.2. Солончаки
- •19.3. Солонці
- •19.4. Солоді
- •20.1. Умови грунтоутворення
- •10.2. Агрогрунтове районування
- •20.3. Характеристика основних типів грунтів україни
- •20.3.1. Грунти Українського Полісся
- •20.3.2. Грунти Лісостепу
- •20.3.3. Грунти Степу
- •20.3.4. Грунти сухих степів
- •20.3.5. Грунти Гірського Криму і Карпат
- •21.1. Особливості формування гірських грунтів
- •21.2. Висотна поясність грунтового покриву гірських країн
- •21.3. Основні типи гірських грунтів та особливості їх використання
- •22.1. Євразія
- •22.2. Африка
- •22.3. Північна америка
- •22.4. Південна америка
- •22.5. Австралія
- •23.1. Загальні відомості про земельні ресурси світу
- •23.2. Земельний фонд світу та ступінь його використання
- •24.1. Принципи раціонального земле-користування і завдання охорони грунтів
- •24.2. Ерозія грунтів та заходи боротьби з нею
- •24.3. Промислова ерозія і рекультивація грунтів
- •24.4. Охорона грунтів від забруднення хімічними препаратами
- •24.5. Охорона гумусного стану грунтів
- •24.6. Водні меліорації і охорона грунтів
- •24.7. Охорона грунтів від забруднення елементами важких металів
- •24.8. Участь школи в охороні грунтів
- •24.9. Правові основи охорони грунтів в україні
9.7. Лужність грунтів
Лужна реакція грунтових розчинів може бути зу- мовлена різними сполуками: карбонатами, гідрокарбонатами, хло- ридами і сульфатами лужних і лужноземельних металів, гуматами натрію, силікатами та іншими сполуками. Основну роль при цьому відіграють гідролітично лужні солі слабких кислот, а саме: карбо- нати натрію і калію, гідрокарбонати натрію і калію, карбонати кальцію і магнію. Основні аніони, які зумовлють лужну реак- цію, є:
S2–; РО43–; Н3SiO4–; Н2ВО3–; Аl (H2O)2(ОН)4–; НРО4–; HS–; HCO3–
Розрізняють актуальну (активну) і потенціальну лужність. Актуальна лужність зумовлена наявністю в грунтовому розчи- ні гідролітично лужних солей, під час дисоціації яких утворюєть- ся значна кількість гідроксильних іонів. Лужність грунту визна- чають титруванням водної витяжки в присутності різних індика- торів і виражають в міліграм-еквівалентах на 100 г грунту.
Потенціальна лужність проявляється у грунтах, які містять уві- браний натрій. При дії на грунт вугільною кислотою увібраний ГВК натрій заміщується іонами Н+. В грунтовому розчині утворю- ється сода, яка підвищує лужну реакцію:
[
ГВК]
2Na+
+
Н2СО3
[ГВК] 2Н+
+
Na2CO3.
Висока лужність несприятлива для росту і розвитку більшості сільськогосподарських рослин. Лужні грунти мають низьку родю- чість, несприятливі фізичні властивості і хімічний склад. Вони, як правило, тверді, зцементовані, безструктурні, у вологому стані в’язкі, липкі, водонепроникні.
Меліорація лужних грунтів проводиться внесенням гіпсу (гіп- сування) та інших солей (кальцієва селітра, сульфат заліза, піритні недогарки). При цьому відбувається заміщення обмінного натрію на кальцій.
[ГВК] 2Na+ + CaS04 = [ГВК] Ca2+ + Na2S04 .
Сульфат натрію, який при цьому утворюється, потрібно вимити прісною водою в нижні горизонти. При внесенні гіпсу також від- бувається нейтралізація соди, яка є найшкідливішою сполукою в засолених грунтах.
Na2CO3 + CaSO4 = СаСО3 + Na2SO4 .
Содові солончаки доцільно меліорувати сірчаною кислотою (кислу- вання).
Na2CO3 + H2SO4 = Na2SO4 + H2O + CO2 .
9.8. Буферність грунтів
Буферністю називають здатність грунту протистоя- ти зміні активної реакції під дією незначної кількості кислот або лугів. Отже, існує буферність проти кислотних і буферність проти лужних реагентів.
Буферність грунтів зумовлена в основному складом увібраних основ та властивостями грунтового вбирного комплексу. Ця влас- тивість проявляється в процесі вбирання і витіснення іонів, пере- ходу сполук в іонні або молекулярні форми, утворення важкороз- чинних сполук і випадання їх в осад.
При дії на грунт кислотою відбувається обмін між увібраними катіонами і іонами водню, в грунтовому розчині утворюється ней- тральна сіль Отже, підкислення грунту не відбувається.
[ГВК] Са2+ + 2НСl = [ГВК] 2Н+ + CaCl2 .
При дії на грунт лугом відбувається обмін увібраних іонів вод- ню на катіон лугу, в результаті чого він нейтралізується. Лужна буферність властива кислим грунтам.
[ГВК]2Н+ + Са(ОН)2 = [ГВК]Са2+ + Н2О.
Таким чином, ГВК є регулятором концентрації грунтового розчину.
Величина (діапазон) буферності залежить від вмісту в грунті тонкодисперсних часток. Глинисті грунти мають високу буферність, піщані — майже не мають її.
Явище буферності має велике значення при хімічній меліорації грунтів та застосуванні мінеральних добрив.
Розділ 10 ГРУНТОВА ВОЛОГА І ГРУНТОВЕ ПОВІТРЯ
Грунт як багатофазна система містить в собі воду і повітря. Вода надходить в грунт у вигляді атмосферних опадів, в процесі конденсації водяних парів з атмосфери, в результаті ка- пілярного підняття грунтових вод та під час зрошення Вона віді- грає дуже важливу роль у грунтоутворенні. Від вмісту води в грунті залежить інтенсивність біологічних, хімічних і фізико-хіміч- них процесів. Вода забезпечує переміщення речовин в просторі, впливає на повітряний, поживний і тепловий режими грунту. Се- зонна динаміка грунтоутворюючих процесів значною мірою відбу- вається під впливом грунтових вод. Продуктивність грунтів зале- жить від їх водного режиму. Одночасно грунтовий і рослинний по- криви відіграють важливу роль в кругообгу води в природі.
Вчення про водні властивості і водний режим грунтів є окрема
галузь грунтознавства — гідрологія грунтів. Над створенням цієі галузі працювало багато вітчизняних і зарубіжних вчених (О. О. Ізмаїльський, Г. М. Висоцький, О. Г. Дояренко, О. А. Роде, Б. Кін, Г. Цункер, В. Гарднер та ін.).