
- •I.Б.Чорний
- •Поняття про грунт
- •Роль грунту в природі і житті людини
- •Грунтознавство як наука
- •Методи вивчення грунту
- •Короткий нарис історії грунтознавства
- •Частина і
- •1.1. Вивітрювання гірських порід
- •1.2. Основні грунтоутворюючі породи
- •1.3. Механічний склад грунтоутворюючих порід і грунтів
- •1.4. Вплив грунтоутворюючих порід на формування і географію грунтів
- •2.1. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- •2.2. Роль вищих рослин у грунтоутворенні
- •2.3. Участь тварин у грунтоутворенні
- •3.1. Значення сонячної радіації в грунтоутворенні
- •3.2. Тепловий режим і теплові властивості грунту
- •3.3. Вплив атмосферних опадів на грунтоутворення
- •3.4. Сукупний вплив атмосферних опадів і температури на грунтоутворення
- •3.5. Роль вітру в грунтоутворенні
- •4.1. Роль макрорельєфу
- •4.2. Значення форм мезо- і мікрорельєфу
- •4.3. Поняття про структуру грунтового покриву
- •5.1. Виробнича діяльність людини
- •5.2. Грунтові води
- •5.3. Вулканічний попіл
- •6.1. Стадійність грунтоутворення
- •6.2. Спрямованість процесів грунтоутворення
- •6.3. Геохімія грунтоутворення
- •6.4. Енергетика грунтоутворення
- •6.5. Час як фактор грунтоутворення
- •7.1. Фазовий склад грунту
- •7.2. Грунтовий профіль і генетичні горизонти
- •7.3. Структура грунту
- •7.4. Забарвлення грунту
- •7.5. Новоутворення і включення в грунтах
- •7.6. Класифікація грунтів
- •8.1. Склад органічної частини грунту
- •8.2. Утворення і склад гумусу
- •8.3. Роль гумусних речовин в грунтоутворенні та живленні рослин
- •8.4. Екологічна роль гумусу
- •8.5. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в грунтах
- •9.1. Поняття про вбирну здатність грунту та її типи
- •9.2. Грунтові колоїди і грунтовий вбирний комплекс
- •9.3. Ємкість вбирання та її значення
- •9.4. Екологічне значення вбирної здатності грунту
- •9.5. Грунтовий розчин
- •9.6. Кислотність грунтів
- •9.7. Лужність грунтів
- •9.8. Буферність грунтів
- •10.1. Стан і форми води в грунті
- •10.2. Водні властивості грунту
- •10.3. Водний баланс і типи водного режиму грунту
- •10.4. Склад грунтового повітря та його роль у грунтоутворенні
- •10.5. Повітряні властивості і повітряний режим грунту
- •11.1. Природна радіоактивність грунтів
- •11.2. Штучна радіоактивність грунтів
- •11.3. Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в грунтах
- •12.1. Грунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Родючість грунту
- •12.3. Грунт і охорона здоров’я населення
- •12.4. Значення грунту в геологічній службі
- •12.5. Вивчення грунтів для потреб будівництва
- •13.1. Основні закономірності географічного поширення грунтів
- •13.2. Грунтово-географічне районування
- •14.1. Зона арктичних грунтів
- •14.2. Зона тундрових грунтів
- •15.1. Грунти європейсько-сибірської тайгово-лісової області
- •15.2. Генетичні особливості та народногосподарське значення грунтів підзолистого типу
- •15.3. Грунти східно-сибірської мерзлотно-тайгової області
- •15.4. Грунти берингово-охотської тайгово-лісової області
- •16.1. Грунти суббореальних лісових областей
- •16.2. Грунти суббореальних лісостепових і степових областей
- •16.2.1. Грунти зони Лісостепу
- •16.2.2. Зона звичайних і південних чорноземів
- •16.2.3. Грунти сухих степів
- •16.3. Грунти суббореальних напівпустинь і пустинь
- •16.3.1. Грунти напівпустинь
- •16.3.2. Сіро-бурі грунти пустинь
- •16.3.3. Зона малокарбонатних сіроземів передгірської напівпустині
- •17.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- •17.2. Грунти сухих субтропічних лісів і чагарникових степів
- •17.3. Грунти субтропічних напівпустинь і пустинь
- •18.1. Особливості тропічного грунтоутворення
- •18.2. Грунти постійно- і сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- •18.2.1. Червоно-жовті фералітні грунти
- •18.2.2. Червоні фералітні грунти
- •18.3. Грунти саванних і ксерофітно-лісових областей
- •18.3.1. Червоно-бурі грунти сухих саван
- •18.3.2. Коричнево-червоні грунти ксерофітних лісів і чагарників
- •18.3.3. Чорні тропічні грунти
- •18.4. Грунти напівпустинних і пустинних областей тропічного поясу
- •19.1. Джерела накопичення солей в грунтах
- •19.2. Солончаки
- •19.3. Солонці
- •19.4. Солоді
- •20.1. Умови грунтоутворення
- •10.2. Агрогрунтове районування
- •20.3. Характеристика основних типів грунтів україни
- •20.3.1. Грунти Українського Полісся
- •20.3.2. Грунти Лісостепу
- •20.3.3. Грунти Степу
- •20.3.4. Грунти сухих степів
- •20.3.5. Грунти Гірського Криму і Карпат
- •21.1. Особливості формування гірських грунтів
- •21.2. Висотна поясність грунтового покриву гірських країн
- •21.3. Основні типи гірських грунтів та особливості їх використання
- •22.1. Євразія
- •22.2. Африка
- •22.3. Північна америка
- •22.4. Південна америка
- •22.5. Австралія
- •23.1. Загальні відомості про земельні ресурси світу
- •23.2. Земельний фонд світу та ступінь його використання
- •24.1. Принципи раціонального земле-користування і завдання охорони грунтів
- •24.2. Ерозія грунтів та заходи боротьби з нею
- •24.3. Промислова ерозія і рекультивація грунтів
- •24.4. Охорона грунтів від забруднення хімічними препаратами
- •24.5. Охорона гумусного стану грунтів
- •24.6. Водні меліорації і охорона грунтів
- •24.7. Охорона грунтів від забруднення елементами важких металів
- •24.8. Участь школи в охороні грунтів
- •24.9. Правові основи охорони грунтів в україні
8.4. Екологічна роль гумусу
В. А. Ковда в своїх працях (1981, 1985) підкреслює загально планетарну роль грунтів як акумуляторів органічної ре- човини і енергії. Він запропонував гумусний горизонт грунтів пла- нети вважати особливою енергетичною оболонкою — гумосферою. Підраховано, що грунти з середнім вмістом гумусу (4—6%) (200— 400 т/га) накопичують на 1 га стільки енергії, яка дорівнює енер- гії 20—30 т антрациту.
Енеогію органічної речовини грунтів для здійснення життєвих процесів використовують мікроорганізми і безхребетні тварини для фіксації азоту та для багатьох інших хімічних і біологічних процесів. Тому підтримання запасів гумусу в грунтах — найакту- альніша проблема сучасного землеробства. В багатьох регіонах земної кулі вміст гумусу в грунтах за останні 30—40 років змен- шився на 30%.
Гумусні речовини поліпшують фізичні властивості грунту. Грун- ти з високим вмістом гумусу мають широкий діапазон фізичної стиглості, тобто їх можна обробляти в широкому інтервалі воло- гості. Такі грунти потребують менших затрат на механічний об- робіток. За даними І. В. Кузнецової, підвищення вмісту гумусу в дерново-підзолистих грунтах до 5—6% сприяє підвищенню острук- туреності грунту до 50%. Одночасно збільшуються пористість, во- логоємкість і ємкість вбирання грунту.
Велике екологічне значення мають біологічно активні речовини, що входять до складу органічної частини грунту. Наукові дослі- дження багатьох вчених свідчать, що окремі компоненти гумусу
стимулюють ті чи інші фізіологічні процеси. Так, О. С. Безуглова (1980) довела, що гумусні речовини стимулюють ріст кореневих волосків і кореневої системи в цілому. Ферментативна активність гумусу зумовлює інтенсивність надходження СО2 в приземний шар атмосфери. Підвищення концентрації CO2 у повітрі інтенсифікує фотосинтез рослин.
Таким чином, органічна речовина грунту і пов’язана з нею енер- гія забезпечують стабільність біосфери. Виснаження запасу гумусу в грунтах нашої планети призведе до необоротних екологічних на- слідків. Перед сучасним суспільством стоїть завдання — відроди- ти і зберегти оптимальний гумусний стан грунтів.
8.5. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в грунтах
Вміст гумусних речовин в грунтах — характерна генетична і класифікаційна ознака кожного типу грунту. Положен- ня про закономірну зміну гумусу в зональних типах грунтів залеж- но від географічних умов вперше сформулював В. В. Докучаєв у праці «Російський чорнозем» (1883). В наш час для кожного зо- нального типу грунту встановлено стабільний вміст гумусу в верх- ньому горизонті і стабільний тип розподілу його запасів по гори- зонтах профілю. Доведено також, що кожний тип грунту має пев- ний якісний склад гумусу: відносний вміст гумінових і фульвокис- лот, будова їх молекул, форми органо-мінеральних зв’язків тощо (табл. 7).
З наведених даних видно, що максимально гумус накопичуєть- су у глибоких і звичайних чорноземах. Тут склались найсприят- ливіші гідротермічні і біохімічні умови, які забезпечили високу продуктивність біологічної маси, помірну активність мікроорганіз- мів, консервацію і збереження гумусу в грунтах.
Таблиця 7. Вміст і склад гумусу у верхньому горизонті зональних типів грунтів (за М. М. Кононовою, 1969)
Грунт |
Вміст гумусу, % |
Відношення ГК : ФК |
Вміст рухомих форм гумусних кислот, % |
||||
Сильнопідзолисті |
2,5—3,0 |
0,6 |
100 |
|
|||
Дерново-підзолисті |
3,0—4,0 |
0,8 |
100 |
|
|||
Сірі лісові |
4,0—6,0 |
1,0 |
20—30 |
|
|||
Чорноземи глибокі |
9,0—10,0 |
1,7 |
20—25 |
|
|||
Чорноземи звичайні |
7,0—8,0 |
2,0—2,5 |
10—15 |
|
|||
Каштанові |
1,5—4,0 |
1,2—1,5 |
10 |
|
|||
Бурі напівпустинь |
1,0—1,2 |
0.5—0,7 |
10 |
|
|||
Червоноземи (вологі субтропіки) |
4,0—6,0 |
0,7—0,9 |
90—100 |
|
|||
Фералітні (тропічні) |
2,0—4,0 |
0,3—0,4 |
100 |
|
На північ і на південь від чорноземної зони поєднання гідро- термічних і біохімічних умов несприятливе для синтезу і накопи- чення гумусу. В умовах посушливого клімату (сухі степи, напів- пустині і пустині) біологічна продуктивність рослинних угруповань незначна, а рештки відмерлих рослин швидко розкладаються до повної мінералізації. На північ від чорноземів, в умовах тайго- во-лісової зони переважає синтез фульвокислот, які легко вимива- ються атмосферними опадами в нижні горизонти.
Розділ 9
ВБИРНА ЗДАТНІСТЬ, КИСЛОТНІСТЬ І ЛУЖНІСТЬ ГРУНТІВ