- •I.Б.Чорний
- •Поняття про грунт
- •Роль грунту в природі і житті людини
- •Грунтознавство як наука
- •Методи вивчення грунту
- •Короткий нарис історії грунтознавства
- •Частина і
- •1.1. Вивітрювання гірських порід
- •1.2. Основні грунтоутворюючі породи
- •1.3. Механічний склад грунтоутворюючих порід і грунтів
- •1.4. Вплив грунтоутворюючих порід на формування і географію грунтів
- •2.1. Роль мікроорганізмів у грунтоутворенні
- •2.2. Роль вищих рослин у грунтоутворенні
- •2.3. Участь тварин у грунтоутворенні
- •3.1. Значення сонячної радіації в грунтоутворенні
- •3.2. Тепловий режим і теплові властивості грунту
- •3.3. Вплив атмосферних опадів на грунтоутворення
- •3.4. Сукупний вплив атмосферних опадів і температури на грунтоутворення
- •3.5. Роль вітру в грунтоутворенні
- •4.1. Роль макрорельєфу
- •4.2. Значення форм мезо- і мікрорельєфу
- •4.3. Поняття про структуру грунтового покриву
- •5.1. Виробнича діяльність людини
- •5.2. Грунтові води
- •5.3. Вулканічний попіл
- •6.1. Стадійність грунтоутворення
- •6.2. Спрямованість процесів грунтоутворення
- •6.3. Геохімія грунтоутворення
- •6.4. Енергетика грунтоутворення
- •6.5. Час як фактор грунтоутворення
- •7.1. Фазовий склад грунту
- •7.2. Грунтовий профіль і генетичні горизонти
- •7.3. Структура грунту
- •7.4. Забарвлення грунту
- •7.5. Новоутворення і включення в грунтах
- •7.6. Класифікація грунтів
- •8.1. Склад органічної частини грунту
- •8.2. Утворення і склад гумусу
- •8.3. Роль гумусних речовин в грунтоутворенні та живленні рослин
- •8.4. Екологічна роль гумусу
- •8.5. Географічні закономірності розподілу гумусних речовин в грунтах
- •9.1. Поняття про вбирну здатність грунту та її типи
- •9.2. Грунтові колоїди і грунтовий вбирний комплекс
- •9.3. Ємкість вбирання та її значення
- •9.4. Екологічне значення вбирної здатності грунту
- •9.5. Грунтовий розчин
- •9.6. Кислотність грунтів
- •9.7. Лужність грунтів
- •9.8. Буферність грунтів
- •10.1. Стан і форми води в грунті
- •10.2. Водні властивості грунту
- •10.3. Водний баланс і типи водного режиму грунту
- •10.4. Склад грунтового повітря та його роль у грунтоутворенні
- •10.5. Повітряні властивості і повітряний режим грунту
- •11.1. Природна радіоактивність грунтів
- •11.2. Штучна радіоактивність грунтів
- •11.3. Динаміка вбирання та міграції радіоактивних елементів в грунтах
- •12.1. Грунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва
- •12.2. Родючість грунту
- •12.3. Грунт і охорона здоров’я населення
- •12.4. Значення грунту в геологічній службі
- •12.5. Вивчення грунтів для потреб будівництва
- •13.1. Основні закономірності географічного поширення грунтів
- •13.2. Грунтово-географічне районування
- •14.1. Зона арктичних грунтів
- •14.2. Зона тундрових грунтів
- •15.1. Грунти європейсько-сибірської тайгово-лісової області
- •15.2. Генетичні особливості та народногосподарське значення грунтів підзолистого типу
- •15.3. Грунти східно-сибірської мерзлотно-тайгової області
- •15.4. Грунти берингово-охотської тайгово-лісової області
- •16.1. Грунти суббореальних лісових областей
- •16.2. Грунти суббореальних лісостепових і степових областей
- •16.2.1. Грунти зони Лісостепу
- •16.2.2. Зона звичайних і південних чорноземів
- •16.2.3. Грунти сухих степів
- •16.3. Грунти суббореальних напівпустинь і пустинь
- •16.3.1. Грунти напівпустинь
- •16.3.2. Сіро-бурі грунти пустинь
- •16.3.3. Зона малокарбонатних сіроземів передгірської напівпустині
- •17.1. Грунти вологих субтропічних лісів
- •17.2. Грунти сухих субтропічних лісів і чагарникових степів
- •17.3. Грунти субтропічних напівпустинь і пустинь
- •18.1. Особливості тропічного грунтоутворення
- •18.2. Грунти постійно- і сезонно-вологих лісів і високотравних саван
- •18.2.1. Червоно-жовті фералітні грунти
- •18.2.2. Червоні фералітні грунти
- •18.3. Грунти саванних і ксерофітно-лісових областей
- •18.3.1. Червоно-бурі грунти сухих саван
- •18.3.2. Коричнево-червоні грунти ксерофітних лісів і чагарників
- •18.3.3. Чорні тропічні грунти
- •18.4. Грунти напівпустинних і пустинних областей тропічного поясу
- •19.1. Джерела накопичення солей в грунтах
- •19.2. Солончаки
- •19.3. Солонці
- •19.4. Солоді
- •20.1. Умови грунтоутворення
- •10.2. Агрогрунтове районування
- •20.3. Характеристика основних типів грунтів україни
- •20.3.1. Грунти Українського Полісся
- •20.3.2. Грунти Лісостепу
- •20.3.3. Грунти Степу
- •20.3.4. Грунти сухих степів
- •20.3.5. Грунти Гірського Криму і Карпат
- •21.1. Особливості формування гірських грунтів
- •21.2. Висотна поясність грунтового покриву гірських країн
- •21.3. Основні типи гірських грунтів та особливості їх використання
- •22.1. Євразія
- •22.2. Африка
- •22.3. Північна америка
- •22.4. Південна америка
- •22.5. Австралія
- •23.1. Загальні відомості про земельні ресурси світу
- •23.2. Земельний фонд світу та ступінь його використання
- •24.1. Принципи раціонального земле-користування і завдання охорони грунтів
- •24.2. Ерозія грунтів та заходи боротьби з нею
- •24.3. Промислова ерозія і рекультивація грунтів
- •24.4. Охорона грунтів від забруднення хімічними препаратами
- •24.5. Охорона гумусного стану грунтів
- •24.6. Водні меліорації і охорона грунтів
- •24.7. Охорона грунтів від забруднення елементами важких металів
- •24.8. Участь школи в охороні грунтів
- •24.9. Правові основи охорони грунтів в україні
4.3. Поняття про структуру грунтового покриву
Під структурою грунтового покриву розуміють пев- ний тип його будови, тобто склад, конфігурацію і відносне положен- ня територіальних одиниць грунтового покриву. Первинним ком- понентом грунтового покриву за пропозицією В. М. Фрідлянда (1965) прийнято елементарний грунтовий ареал — площу, яку зай- мають грунти однієї класифікаційної одиниці. Елементарні грунтові ареали генетично пов’язані між собою і утворюють певний просто- ровий малюнок.
Система елементарних грунтових ареалів, які регулярно чергу- ються між собою в просторі, утворюють грунтові комплекси, спо- лучення. плямистості, варіації тощо.
Провідну роль у формуванні структури грунтового покриву ві- діграють форми мезо- і мікрорельєфу. Закономірну зміну грунтів, яка тісно пов’язана з елементами мезорельєфу, С. С. Неуструєв назвав грунтовим сполученням. Кожній зоні властиві свої сполу- чення грунтів за елементами рельєфу.
Так, для південнотайговоі підзони в умовах горбкуватого рельє- фу є характерними сполученнями дерново-підзолистих, болотно- підзолистих і болотних грунтів. Дерново-підзолисті грунти форму- ються на вершинах і схилах горбів, болотно-підзолисті — на пере- ходах від підвищень до замкнутих понижень, болотні — в замкну- тих пониженнях.
У зоні широколистяних лісів вододіли займають ясно-сірі і дер- ново-підзолисті грунти, схили — сірі лісові, а нижні ділянки схи- лів — темно-сірі. Такий розподіл грунтів за рельєфом зумовлений вилуговуванням CaCO3 з вододілів і міграцією його до нижніх ділянок рельєфу.
Просторову зміну грунтів, пов’язану з елементами мікрорельє- фу, С. С. Неуструєв назвав грунтовими комплексами.
Грунтові комплекси — це чергування дрібних плям (від 1 м до десятків метрів) грунтів, які контрастно відрізняються одна від одної і приурочені до певних елементів мікрорельєфу. Їх виникнен- ня зумовлено в основному перерозподілом вологи.
Прикладом грунтового комплексу є наявність в сухих степах солонців в невеликих западинах на фоні каштанових грунтів. В лісостеповій зоні на фоні типових чорноземів в блюдцях форму- ються лучно-чорноземні грунти, а на схилах — вилуговані чорно- земи.
Структура грунтового покриву може бути зумовлена не лише формами рельєфу, а й іншими факторами: механічним і хімічним складом грунтоутворюючих порід, впливом грунтових вод, рослин- ністю тощо.
Тісний зв’язок між елементами рельєфу і характерними відмін- ностями грунтів став основою розробки методу опорних ділянок («ключів») при картуванні грунтів. Суть цього методу в тому, що на типовій для даного району ділянці встановлюється зв’язок еле- ментів рельєфу з рослинними угрупованнями, із складом грунто- утворюючих порід і характерними особливостями грунтів. Для цьо- го закладають потрібну кількість грунтових розрізів на різних еле- ментах рельєфу і встановлюють приуроченість до них грунтових відмін. Добуті дані є гіпсометричною основою для картографування грунтів даного району.
Розділ 5 ЛОКАЛЬНІ ФАКТОРИ ГРУНТОУТВОРЕННЯ
Розглянуті раніше фактори грунтоутворення — гір- ські породи, клімат, живі організми і рельєф — є глобальними. Во- ни впливають на процеси грунтоутворення на всій території суші. Крім глобальних факторів є ряд локально діючих. Це виробнича діяльність людини, грунтові води, вулканічний попіл та ін.