
- •1.Означення подвійного інтеграла.
- •Таким чином, за означенням 1
- •3.Обчислення подвійного інтеграла у полярних координатах.
- •5.Потрійний інтеграл
- •7.Обчислення потрійного інтеграла у циліндричних координатах.
- •9.Криволінійний інтеграл по довжині дуги (I роду).
- •11.Поняття криволінійного інтеграла другого роду .
- •13.Формула Гріна.
- •15.Означення та властивості поверхневого інтеграла I роду.
- •17.Фізичний зміст поверхневого інтеграла II роду.
- •19. Формула Остроградського – Гаусса. Формула Стокса.
- •2. Обчислення подвійного інтеграла у декартових координатах.
- •4. Застосування подвійних інтегралів.
- •6. Обчислення потрійного інтеграла в декартових координатах.
- •8. Геометричні застосування подвійних інтегралів.
- •10. Застосування криволінійних інтегралів першого роду.
- •12. Застосування криволінійних інтегралів другого роду.
- •14. Умови незалежності криволінійного інтеграла від форми шляху інтегрування.
- •16. Застосування поверхневих інтегралів першого роду.
- •18. Обчислення поверхневого інтеграла другого роду.
11.Поняття криволінійного інтеграла другого роду .
Н
ехай
на площині Оху задано гладку чи
кусково – гладку криву АВ (рис. 1.3)
і на цій кривій визначено обмежену
функцію Р (х, у). На відміну від
інтегралів першого роду вважатимемо
криву напрямною лінією, у якої точки А
і В є відповідно початковою та
кінцевою точками. Розіб’ємо криву АВ
точками А = A0,
A1 , …, An-1,
An
= B на n
довільних частин, на кожній окремій
дузі Δli
=
виберемо яку – небудь точку
Мі (ξі;
ηі), і = 1, 2, …, n і складемо суму
Рис. 1.3
(1.12)
де
-
проекція вектора
на вісь Ох.
Якщо при
інтегральні суми (1.12) мають скінченну
границю, яка не залежить ні від розбиття
кривої АВ, ні від вибору точок Мі,
то
цю границю називають криволінійним інтегралом від функції Р (х, у) по
координаті х вздовж кривої АВ
і позначають
,
тобто
(1.13)
Аналогічно, криволінійний інтеграл від функції Q (х, у) по координаті у:
(1.14)
де
-
проекція вектора
на вісь Оу (рис. 1.3).
Криволінійним інтегралам по координатах (другого роду) називають суму
або
(1.15)
Для просторової кривої криволінійний інтеграл другого роду:
Механічний зміст: криволінійний інтеграл II роду вздовж деякої кривої дорівнює роботі змінної сили при переміщенні матеріальної точки вздовж цієї кривої.
Властивості криволінійного інтеграла другого роду.
Якщо порівняти означення криволінійного
інтеграла першого роду з означенням
криволінійного інтеграла другого роду,
то бачимо, що в першому випадку при
складанні інтегральної суми, значення
функції
домножали
на довжину ділянки кривої, а у випадку
інтеграла другого роду це значення
множимо на проекцію
ділянки на вісь х (вісь у).
Для інтегралів першого роду напрям
шляху дуги АВ не має значення, бо
довжина окремої ділянки дуги від нього
не залежить. У випадку інтегралів другого
роду проекція цієї ділянки на ту чи іншу
вісь залежить від напряму дуги і змінює
знак із зміненням цього напряму на
протилежний, тому маємо наступну
властивість.
1º. Криволінійний інтеграл II роду змінює свій знак на протилежний при зміні напряму шляху інтегрування:
Інші властивості аналогічні властивостям інтеграла I роду.
1.2.2. Обчислення криволінійних інтегралів другого роду.
Якщо крива АВ задана рівнянням
, де функція у(х) і її похідна у’(х) неперервні на проміжку [a; b], то криволінійний інтеграл II роду обчислюється за формулою:
(1.16)
Аналогічно, якщо крива АВ задана
рівнянням
,
де функція х (у) і її похідна х’(у)
неперервні на проміжку [с; d],
то криволінійний інтеграл II
роду обчислюється за формулою:
(1.17)
Якщо крива АВ задана параметричними рівняннями
, то
(1.18)
На випадок, якщо крива знаходиться у просторі, то формула (1.18) буде матиме вигляд:
(1.18.1)
Зауваження. Для замкненого контуру, тобто коли початкова і кінцева точки збігаються, існує лише два напрями обходу: проти годинникової стрілки (додатна орієнтація контуру) та за годинниковою стрілкою ( від’ємна орієнтація контуру). Тоді криволінійний інтеграл по додатно орієнтованому контуру позначають так: