
- •1.Означення подвійного інтеграла.
- •Таким чином, за означенням 1
- •3.Обчислення подвійного інтеграла у полярних координатах.
- •5.Потрійний інтеграл
- •7.Обчислення потрійного інтеграла у циліндричних координатах.
- •9.Криволінійний інтеграл по довжині дуги (I роду).
- •11.Поняття криволінійного інтеграла другого роду .
- •13.Формула Гріна.
- •15.Означення та властивості поверхневого інтеграла I роду.
- •17.Фізичний зміст поверхневого інтеграла II роду.
- •19. Формула Остроградського – Гаусса. Формула Стокса.
- •2. Обчислення подвійного інтеграла у декартових координатах.
- •4. Застосування подвійних інтегралів.
- •6. Обчислення потрійного інтеграла в декартових координатах.
- •8. Геометричні застосування подвійних інтегралів.
- •10. Застосування криволінійних інтегралів першого роду.
- •12. Застосування криволінійних інтегралів другого роду.
- •14. Умови незалежності криволінійного інтеграла від форми шляху інтегрування.
- •16. Застосування поверхневих інтегралів першого роду.
- •18. Обчислення поверхневого інтеграла другого роду.
9.Криволінійний інтеграл по довжині дуги (I роду).
1.1.1. Задача про обчислення маси плоскої кривої. Поняття криволінійного інтегралу по довжині дуги (I роду).
Н
ехай
у площині Оху задано гладку чи
кусково – гладку криву АВ (рис. 1.1)
, по який неперервно розподілена маса
з густиною
.
(Неперервна крива
називається
гладкою на відрізку
якщо функції x (t) та y (t) мають
на цьому відрізку неперервні похідні
x' (t) та y’
(t), які одночасно не дорівнюють нулю.
Якщо неперервна крива складається із
скінченного числа гладких кривих, її
називають кусково – гладкою).
Рис. 1.1
Потрібно обчислити масу кривої АВ.
Розіб’ємо криву АВ точками
А = A0, A1
, …, An-1,
An
= B на n
довільних частин, на кожній окремій
дузі
виберемо
довільну точку Мі (ξі;
ηі), і = 1, 2, …, n і знайдемо значення
функції в цій точці
.
Будемо вважати, що довжина кожної дуги
настільки
мала, що її густина є сталою величиною
і дорівнює значенню
.
Маса елементарної дуги
де
-
довжина дуги
.
Складемо маси всіх елементарних дуг:
(1.1)
Одержана сума (1.1) називається інтегральною
сумою для функції
по
кривій АВ, а границя цієї суми при
необмеженому зростанні точок поділу
(
)називається
криволінійним інтегралом першого роду
( по довжині дуги) від функції
по
кривій АВ і позначають
тобто
(1.2)
З іншого боку, ця границя наближається до значення маси дуги кривої.
Якщо границя (1.2) існує, то функція називається інтегрованою на кривій АВ, сама крива АВ – контуром інтегрування, А – початковою, а В – кінцевою точками інтегрування.
Фізичний зміст криволінійного інтеграла першого роду:
Якщо
>
0, то криволінійний інтеграл I
роду
визначає
масу неперервної кривої АВ, яка має
змінну лінійну густину
.
Геометричний зміст криволінійного інтеграла першого роду:
Я
кщо
,
то криволінійний інтеграл I
роду
чисельно дорівнює площі частини
циліндричної поверхні, твірні якої
мають довжину
і паралельні осі Оz, а напрямна збігається з кривою АВ на площині Оху (рис.1.2)
Рис. 1.2
Зокрема, якщо АВ – не крива, а
відрізок [a; b], (a < b), що
лежить на осі Ох, то
,
циліндрична поверхня «вирівнюється»
і стає криволінійною трапецією, тобто
криволінійний інтеграл першого роду
стає звичайним визначеним інтегралом
і формула (1. 2) перетворюється в наступну
формулу:
Якщо покласти
,
то площа циліндричної поверхні чисельно
дорівнюватиме довжині дуги АВ, тобто
Властивості криволінійного інтеграла першого роду:
1º. Криволінійний інтеграл I роду не залежить від шляху інтегрування:
=
.
2º.
3º.
де c = const.
4º. Якщо контур інтегрування АВ розбито на дві частини К1 і К2, то
1.1.2. Обчислення криволінійних інтегралів першого роду.
Криволінійний інтеграл I роду у випадку, якщо крива задана рівнянням
обчислюється за формулою
,
або (1.3)
,
(1.4)
де α – кут між дотичної до кривої
і віссю Ох (
Якщо крива АВ задана параметричними рівняннями
, то
або (1.5)
(1.6)
(у випадку функції трьох змінних по просторовій кривій).
Якщо рівняння плоскої кривої
задано в полярних координатах ρ, φ, функція ρ(φ) і її похідна
неперервні, маємо частинний випадок формули (1.5), де за параметр t приймають кут φ:
(1.5.1.)
де φА і φВ – значення φ, які визначають на кривій точки А та В.