Реабілітаційні механізми соціального захисту інвалідів у сфері праці

Усунення обмежень життєдіяльності інвалідів , відновлення і компенсація їх порушених або втрачених здатностей до побутової, професійної, суспільної діяльності держава забезпечує черезсистему реабілітаційних заходів .

Реабілітація інвалідів. Слово “реабілітація” у перекладі з латинської означає відновлення придатності, спроможності .

Стандартними правилами забезпечення рівних можливостей для інвалідів реабілітація визначається як “...процес, що має на меті допомогти інвалідам досягти оптимального фізичного, інтелектуального, психічного і соціального рівня діяльності та максимально його підтримувати, надавши їм, таким чином, можливість змінити своє власне життя та розширити рамки незалежності ”¹⁶.

Світовою та європейською спільнотою реабілітація визнана важливою складовою соціальної інтеграції інвалідів у систему відносин здорових людей. Україна, як і кожна інша цивілізована

країна, має вирішувати цілий комплекс проблем з метою реабілітації осіб з інвалідністю, щоб сприяти повноцінній інтеграції людей з функціональними обмеженнями у фізичне і соціальне середовище .

Фундаментальні положення державної політики щодо реабілітації інвалідів викладені у Законі України “Про реабілітацію інвалідів в Україні”¹⁷, яким передбачено необхідність забезпеченнясистемного підходу до реабілітації .

Види реабілітації інвалідів

· медична

· психолого -педагогічна

· професійна

· трудова

· фізкультурно -спортивна

· фізична

· соціальна

· психологічна

Реабілітація інвалідів - складна і багатоаспектна проблема, у вирішенні якої однаковою мірою значущими є медичні, професійні й соціальні складові. Але особливе місце у розв’язанні проблем інвалідів й інтеграції осіб з обмеженими можливостями у відкрите суспільство посідає професійна і трудова реабілітація .

Професійна і трудова реабілітація спрямовується на забезпечення конкурентоспроможності інваліда на ринку праці, його працевлаштування як у звичайних виробничих умовах, так і успеціально створених умовах праці, вирішення багатьох завдань соціальної інтеграції інвалідів .

Завдання реабілітації інвалідіву сфері праці

· забезпечення зайнятості інвалідів

· експертиза потенційних професійних здібностей

· професійна орієнтація

· професійна підготовка

· підготовка робочого місця

· професійно -виробнича адаптація

· раціональне працевлаштування

· контроль за раціональністю працевлаштування і

успішністю професійно -виробничої адаптації

Рис . 8.1. Система реабілітації інвалідів у сфері праці

Професійна реабілітація інвалідів. Для інвалідів можливість отримати професійну освіту і працевлаштування виступає, з другого боку, засобом самозабезпечення матеріальної незалежності, а другого - засобом самоствердження особистості, соціальної комунікації, адаптації і інтеграції в суспільство .

Реабілітаційні заходи здійснюються відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда шляхом виконання цілого комплексу заходів, адекватно підібраних до індивідуальних потреб, особистих схильностей і побажань інваліда, необхідних для його підготовки до професійної діяльності .

Професійна реабілітація інвалідів:

- професійний відбір;

- професійна орієнтація;

- професійна освіта;

- професійна підготовка , перепідготовка , перекваліфікація;

- раціональне працевлаштування.

Професійна орієнтація покликана вирішити ряд важливих для процесу професійної реабілітації інваліда завдань:

- вивчити професійні інтереси інваліда;

- виявити професійні можливості;

- дослідити, якою є потреба суспільства у фахівцях обраної професії.

Професійна орієнтація включає професійну інформацію, професійну консультацію, професійний добір і професійну адаптацію .

Особливе значення для реабілітації інвалідів має професійна освіта. Для забезпеченняконкурентоспроможності інвалідів на ринку праці інваліди повинні мати доступ до програм професійної

освіти, професійної підготовки та перепідготовки, які надаються всьому населенню, тією мірою, якою ці програми можуть бути корисними для них.

Професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості, здійснюються державною службою зайнятості і підприємствами,

установами, організаціями, з якими державною службою зайнятості укладені договори .

Трудова реабілітація передбачає тренування відновленої моторної здатності з використанням засобів реабілітації для створення інваліду умов для праці по можливості у звичайному виробничому середовищі за допомогою індивідуальних заходів.

Повернення кожного інваліда до повноцінного життя - це індивідуальний процес. Для врахування усіх особливостей кожного інваліда розробляється Індивідуальна програма реабілітації,яка включає також комплекс оптимальних видів, форм і обсягів заходів трудової реабілітаці .

Завдання , що вирішуються індивідуальними заходами трудової реабілітації інвалідів:

- Створення умов для отримання найвищої можливої

професійної кваліфікації;

- Працевлаштування, за якого інвалідність якнайменше

заважатиме виконанню професійних обов’язків;

- Використання спеціальних пристосувань та / або одягу,

необхідних у зв’язку з характером інвалідності;

-Пристосування робочого місця ( місця навчання ) з

урахуванням безпеки та особливих потреб інваліда.

Індивідуальні заходи трудової реабілітації інваліда розробляються з урахуванням схильностей, фізичних, розумових і психічних можливостей особи .

ТАКИМ ЧИНОМ, розвиток суспільства рівних можливостей для тих, хто внаслідок травми або вроджених вад здоров’я має певні проблеми - стратегічне завдання державного управління. Формування належних умов для професійної освіти, працевлаштування та ефективної зайнятості дозволить особам з інвалідністю повніше реалізувати свій потенціал, інтегруватись у суспільство, брати посильну участь у розбудові держави .

РЕЗЮМЕ

1. Правовий статус інвалідів - це система закріплених у нормативно актах і гарантованих державою прав, свобод, обов’язків, відповідальності, відповідно до яких інвалід як суб’єкт права координує свою поведінку в суспільстві .

2. Особливий статус інвалідів, додаткові права та звільнення від виконання окремих обов’язків закріплені національним законодавством і задекларовані загальновизнаними принципами й

нормами міжнародного права та міжнародними угодами.

3. Новітній підхід до визначення правового становища інвалідів у сучасному світі ґрунтується на основі прав людини: аналізуються обставини за яких суспільство зараховує інвалідів у маргінальну групу, і пропонуються шляхи зміни соціального оточення й перетворення його в більш інклюзивне (різноманітне), не допускається відторгнення інвалідів або їх ізоляція в спеціальних

установах. Таким чином , акцент зміщується з адаптації інваліда до “нормального” суспільного життя на завдання зміни самого соціуму

4. Україна , підтримуючи міжнародні стандарти у сфері визначення правового статусу інвалідів, створює національну правову та організаційну систему, покликану забезпечити захист інвалідів на повну реалізацію прав та свобод людини, громадянина.

5. Реабілітаційні заходи є дієвим механізмом соціального захисту інвалідів. Розвиток системи професійної та трудової реабілітації інвалідів в Україні дозволить забезпечити вирівнювання умов,

необхідних для реалізації ними законодавчо визначених прав у сфері праці .