Психотерапевтичне обстеження

Показаннями для проведення курації інвалідів лікарем – психотерапевтом є:

- наслідки пологової травми з порушенням інтелекту, розумова відсталість вродженого характеру, виражені емоційно – вольові порушення, соціальна незрілість;

- залишкові явища перенесених черепно – мозкових травм без виражених порушень функції рухів у верхніх та нижніх кінцівках, із симптомами психоорганічного синдрому, астенічного синдрому внаслідок розвитку атрофічного процесу в головному мозку.

Протягом терміну професійної реабілітації слухача в Центрі – на початку, в середині, наприкінці – проводиться динамічне обстеження слухача лікарем – психотерапевтом із відповідним заповненням протоколу психотерапевтичного статусу і наданням відповідних рекомендацій.

Функціональний стан центральної нервової системи, варіанти порушень вищих мозкових функцій, особливості психо–емоційного та психо– соматичного стану інваліда визначається на початку, в середині та наприкінці його знаходження в Центрі і відображається в протоколі психотерапевтичного обстеження.

Функціональна діагностика

Відповідно до затвердженого в Центрі Положення про Реабілітаційну комісію «тричі (на початку, в середині і в кінці) протягом реабілітаційного процесу група підтримки (лікар згідно профілю інвалідизуючого захворювання, фахівець з соціальної роботи (соціальний педагог), практичний психолог, педагог- куратор навчальної групи) проводить діагностику та визначає ефективність реабілітаційних заходів для кожного слухача. Свої висновки група підтримки подає на розгляд Реабілітаційної комісії».

Серед методик оцінки реабілітаційного потенціалу інваліда застосовуються: КЕЕГ, комп’ютерна реовазографія (КРВГ), комп’ютерна спірографія, електрокардіографія (ЕКГ), які проводяться тричі (на початку, в середині і в кінці) протягом курсу професійної реабілітації у Центрі.

КЕЕГ проводиться на апараті “Neurocom Standard” виробництва «ХАІ – Медіка» (м.Харків, Україна). При цьому виконується реєстрація біоелектричної активності головного мозку, яка свідчить про особливості організації роботи головного мозку, зміну його діяльності під спонтанним або постійним впливом різних факторів. Серед них застосовуються – фотостимуляція, гіпервентиляція, трігерна стимуляція, проба із засвоєнням ритмів низької та високої частоти. Однією з методик функціонального обстеження високоспецифічних систем, за допомогою яких людина з обмеженими фізичними можливостями має можливість засвоювати отриманий матеріал за обраною робітничою професією вербального або зорового характеру є методика з викликаними зоровими або вербальними (слуховими) потенціалами.

Методика з викликаними потенціалами дозволяє оцінити цілісність зорового та слухового аналізатора. Практично неможливо переоцінити роль цієї методики у таких випадках, як наслідки перенесених черепно – мозкових травм, головний біль неясного генезу, залишкові явища перенесених нейроінфекцій: арахноідіту, енцефаломієліту тощо.

Таким чином, КЕЕГ є методикою комплексного оцінювання компенсаторно–адаптаційних можливостей та функціонального стану центральної нервової системи.

КРВГ проводиться на апараті “Reocom Standard” виробництва «ХАІ – Медіка» (м.Харків, Україна). КРВГ дозволяє виявити цифри ударного обсягу крові, хвилинного обсягу крові, серцевого вибросу та сукупності показників, які свідчать про напруженість функціонування різних відділів серцево– судинної системи, наприклад, судин головного мозку (реоенцефалографія), судин серця – інтегральна реографія, судин верхніх та нижніх кінцівок – тетраполярна реовазографія.

Найважливіше значення цієї методики обстеження має місце у випадках наявності вегетативно – судинної дистонії, мігрені, ішемічної хвороби серця тощо.

Таким чином, КРВГ є методикою комплексного оцінювання компенсаторно–адаптаційних можливостей та функціонального стану серцево-судинної системи.

Комп’ютерна спірографія проводиться на апараті “Spirocom” виробництва «ХАІ – Медіка» (м.Харків, Україна). Комп’ютерна спірографія є одним з основних методів обстеження функції зовнішнього подиху людини з інвалідністю. Обробляються такі параметри, а саме: дихальний об’єм, хвилинний ударний об’єм, життєва ємкість легенів, форсована життєва ємкість легенів, обратимість бронхіальної обструкції тощо. Скоординовані основні напрямки фізичної реабілітації дозволяють суттєво підвищіти функціональні резерви дихальної системи, підвищіти її толерантність до фізичного навантаження.

Найважливе значення ця методика має у випадках наявності у інваліда хронічного бронхіту, бронхіальної астми, хронічному риніті.

Таким чином, комп’ютерна спірографія є методикою комплексного оцінювання компенсаторно–адаптаційних можливостей та функціонального стану дихальної системи.

ЕКГ виконується за класичною методикою на апараті німецького виробництва і має на меті оцінити особливості електрогенезу серцевого м’язу (міокарду). Необхідність проводити ЕКГ існує для інвалідів із інвалідизуючими або супутніми серцево – судинними захворюваннями в динаміці реабілітаційного процесу в Центрі.

Заходи першого етапу виступають складовою частиною роботи Приймальної комісії, яка приймає рішення про зарахування (або незарахування) інваліда на професійну реабілітацію і надає рекомендації Реабілітаційній комісії Центру.

Результатом проведеної на першому етапі роботи медичної частини є:

• проведення комплексного медичного обстеження кандидатів на професійну реабілітацію

• оцінка загального стану щодо функціональних можливостей професійної реабілітації в центрі;

• розробка та надання конкретних рекомендації з адаптації навчальних програм у відповідності з розподілом навантажень;

• надання індивідуальних рекомендацій щодо ефективного використання технічних засобів реабілітації (тростини, милиці, візки, протези, ортези, малі архітектурні форми в житлових кімнатах, приміщеннях загального користування).

Другий етап

Основні завдання другого етапу

1. Проведення реабілітаційних заходів, оцінку ефективності корекції фізичного, психо–соматичного стану та проводиться за рекомендаціями і під контролем Реабілітаційної комісії Центру.

2. Формування груп спостереження інвалідів, на основі даних ІПР інваліда та результатів обстеження лікарями центру (ортопед-травматолог, невропатолог, терапевт, психотерапевт), розробка індивідуальних форм та методів фізичної реабілітації інваліда. Формування груп здійснюється також з урахуванням ступеня функціональних порушень, фізичних можливостей та групи інвалідності. Форми та методи реабілітаційних заходів визначаються залежно від вираженості залишкових явищ інвалідизуючого захворювання та, при необхідності, змінюються в процесі реабілітації.

3. Визначення черговості і послідовності заходів лікувально– профілактичного характеру. Режим та етапність лікувального процесу узгоджується з графіком навчання та розкладом занять.

Провідним методом медичної реабілітації є відповідна терапія, що спрямована на усунення або зменшення проявів патологічних процесів, на відтворення зацікавленості слухача до навчання, різних видів побутової та професійної діяльності. З урахуванням особливостей інвалідизуючого захворювання інваліду призначається фізіотерапевтичне лікування, психотерапевтичні заняття та тренінги, помірна та помірно – тренувальна лікувальна фізкультура (ЛФК), масаж, гідрокінезотерапія, бальнеотерапія, ароматерапія. Медикаментозна терапія здійснюється за показаннями згідно призначень лікарів.

Зазначені методи лікування проводяться з урахуванням показань:

1. захворювання опорно – рухового апарату (за винятком значних порушень статико – динамічної функції в кінцівках та суглобах кінцівок, які потребують постійного стороннього догляду, наявності сколіотичного горба 4 ст. з порушенням функції серцево – судинної системи):

- вроджена патологія розвитку кінцівок та суглобів;

- стан після ампутації кінцівок;

- стан після травм хребта і спинного мозку (не менш ніж через 6 місяців після травми);

2. дитячий церебральний параліч (за винятком станів з вираженим порушенням функції рухів у верхніх та нижніх кінцівках, яка потребує постійного стороннього догляду);

3. наслідки перенесених нейроінфекцій без виражених порушень функції рухів у верхніх та нижніх кінцівках;

4. нейро – дегенеративні захворювання нервової системи;

5. залишкові явища перенесених черепно – мозкових травм без виражених порушень функції рухів у верхніх та нижніх кінцівках, без симптомів психоорганічного синдрому, вираженого астенічного синдрому;

6. помірно виражені периферичні паралічі і парези кінцівок внаслідок нервово-м’язових хвороб;

7. захворювання серцево – судинної, дихальної, ендокринної, сечо - статевої систем та органів травлення поза фазою загострення;

8. захворювання ЛОР – органів та органу зору поза фазою загострення;

9. захворювання ендокринної системи в стадії компенсації метаболічних порушень.

Протипоказаннями для перебування в Центрі є:

1. захворювання серцево – судинної, дихальної, ендокринної, сечо - статевої систем та органів травлення в фазі загострення;

2. захворювання ЛОР – органів та органу зору в фазі загострення;

3. захворювання ендокринної системи із значно вираженими метаболічними порушеннями;

4. епілепсія та епісиндром з ознаками фармакорезистентності;

5. гнійне запалення кінцівки в ділянці культі, пролежні;

6. захворювання всіх органів і систем в гострій та підгострій формах;

7. дерматологічні захворювання в гострій та заразній формах;

8. ендогенні психічні захворювання, наслідки пологової травми з вираженими порушеннями інтелекту, розумова відсталість вродженого характеру з вираженими емоційно – вольовими порушеннями та значною соціальною незрілістю;

9. венеричні захворювання.

Для надання необхідної медичної допомоги в Центрі працює кабінет невідкладної допомоги. В разі загострення основного інвалідизуючого захворювання, проявів гострої патології інших органів і систем слухачі підлягають госпіталізації в спеціалізовані медичні заклади.