Порушення пам’яті План

1. Порушення безпосередньої пам’яті:

   • Корсаківський синдром

   • Прогресуюча амнезія

2. Порушення динаміки мнестичної діяльності

3. Порушення опосередкованої пам’яті

4. Порушення мотиваційного компоненту пам’яті.

Розлади пам’яті є частим симптомом при різних захворюваннях г/м. Часто при захворюваннях досліджуваний відчуває недоліки в більшій мірі пам’яті.

Основна особливість пам’яті людини у класифікації, узагальненні, сортуванні сприйнятих образів. Як і інші психічні процеси запам’ятання, відтворення інформації є цілеспрямованим, узагальненим мотивованим процесом.

Підходи до вивчення розладів пам’яті:

• Клінічний – розгляд синдромів, клінічних проявів;

• Психофізіологічний та нейропсихологічний – природа та психофізіологічний аналіз порушень пам’яті при органічних ураженнях окремих ділянок головного мозку;

• Психологічний – проблеми організації пам’яті та механізмів її порушення. Вітчизняна психологія – з точки зору теорії пам’яті як предметної діяльності.

Основні проблеми дослідження патології пам’яті:

• Будова безпосереднього та опосередкованого запам’ятання та його порушення.

• Проблема динаміки мнестичної діяльності;

• Проблема мотивації мне стичної діяльності.

  1. Порушення безпосередньої пам’яті.

Корсаківський синдром – порушення пам’яті на поточні події, за якого відносно збереженою залишається пам’ять на події минулого.

Вперше описаний російським психіатром С.С. Корсаковим на матеріалі алкогольної інтоксикації. Пізніше виявлений при дифузних ураженнях мозку, ураженні органіних мозкових систем,

Основні прояви:

• Найчастіше – неповне відтворення інформації, неповне орієнтування у дійсності, хибне відтворення – поєднання уривків реальних спогадів із незначними конфабуляціями, оскільки хворі помічають вади пам’яті

• Втрата пам’яті на поточні події (збереження пам’яті на події минулого, багато років тому з деталями – випадки з дитинства, шкільні роки, кумедні чи прикрі випадки із близькими людьми, проте не пам’ятає, що було вранці, вчора; що робив, чи було дослідження; чи обідав). Не пам’ятають подій, що стосують травми та періоду після неї;

• На одне питання – різні відповіді – змінюється ім’я, вік, кількість дітей...

• Нецілеспрямованість діяльності (у діяльності не враховує попередніх дій – класифікація картинок – створення одноіменних груп);

• Опосередкування не допомагає запам’ятанню, хоча доступний;

• Неможливість відтворення змісту простого оповідання

• Наявність конфабуляцій – заповнення провалів у пам’яті неіснуючими подіями;

• Дезорієнтація у часі та просторі – порушення адекватної оцінки оточуючого (недоступне співвіднесення минулого та майбутнього) дезорієнтація у часі та просторі – не визнає, що знаходиться у лікарні – наче вдома, кілька років тому, не впізнає родичів. Поведінка та відповіді залежать від обстановки та речей серед яких знаходиться (розкриту книгу читає, закриває, не може сказати про що читав)

• При запам’ятанні 10 слів – низьке плато – через годину – не пам’ятає жодного.

Неможливість пов’язати окремі елементи досвіду як відтворення інформації теперішнього призводить до неможливості організації майбутнього.

Форми прояву Корсаківського синдрому:

• Апатичний – діяльність втрачає ознаки довільності, цілеспрямованості, нездатність до переключення від однієї діяльності на іншу, прояв ініціативи, відсутня потреба закінчити справу, яку почали

• Ейфоричний – розгальмованість, розлади критики, яскраві конфабуляції (легше створити новий образ, ніж повідомити про реальні події)

Механізмом порушення виступає не процес запам’ятовуваня чи збереження інформації, а її наступного відтворення. Дослідження Е. Клапареда – при вітанні непомітно колов хворого голкою – через кілька днів хворий не подавав руки для привітання, хоча пояснити цього не міг). О.М. Леонтьєв, експеримент: вироблення реакції на ввімкнення зеленої лампочки, наступного дня хворий не пам’ятав факту дослідження, проте при запаленні лампочки – з’являється формована реакція. На нейрофізіологічному рівні дослідження О.Р. Лурії та послідовників доводять, що причиною є не слабкість утворення слідів подразників, а порушення ретроактивного гальмування часто поєднують із порушеннями свідомості.

Прогресуюча амнезія – порушення пам’яті не лише на поточні події, а й на події минулого: плутане поєднання спогадів минулого із теперішнім, порушення хронології подій...

Прояв при таких захворюваннях: захворювання похилого віку: старече слабоумство (при атрофії клітин кори г/м)

Основні ознаки:

• Прогресуючі порушення пам’яті: спочатку втрачається пам’ять на події поточні, потім – на події останніх років і т.д. особливо актуальними стають спогади далекого минулого (поведінка відповідає змісту уривків спогадів)

• Порушення хронології подій

• Дезорієнтація у часі та просторі при цьому поведінка відповідає тим умовам, в яких відчуває себе хворий (коли був молодим). Присутні професійні навички (служниця, офіціант) Стосується близьких людей, власної особистості. Розвивається поступово.

• Хибне орієнтування, „життя у минулому”

• Недостатня активність процесу запам’ятання: не здійснюють спроби запам’ятання;

• опосередкування не покращує запам’ятання, хоча зв’язки встановлюються адекватно. Відповіді у рамках змісту картинок, а не слів-стимулів.

• Нестійкість процесу запам’ятання (зигзагоподібні криві запам’ятання)

• Відтворення змісту оповідання: половина відтворюється, інша половина забувається – викривлення сюжету. Будь-яка пауза, відволікання – втрата образів пам’яті

• Коливання розумової діяльності, виснажуваність, відволікання, зісковзування на побічні асоціації

В основі прогресуючої амнезії – загальна слабкість та порушення процесів пам’яті, зокрема активності, довільності запам’ятання при відносному збереженні мислительної діяльності на перших етапах. Пізніше порушення як мислительних, так і мнестичних процесів.