Порушення сприймання План

1. Агнозії.

2. Псевдоагнозії при деменції.

3. Обмани чуттів.

4. Порушення мотиваційного компоненту сприймання.

Порушення сприймання як і інших психічних процесів виявляється при багатьох психічних захворюваннях та розладах, оскільки визначається відображальною діяльністю кори г/м.

С.Л. Рубінштейн зазначає, що сприймання людини завжди узагальнене та залежить від спрямованості особистості, а тому являє собою перцептивну діяльність, яка характеризується узагальненістю та мотивованістю (Рубінштейн С. Л. Основы общей психологии, М., 1946.)

Порушення сприймання виявляється у характеристиках діяльності: порушення узагальнення, особистої обумовленості – та виражаються у відсутності, викривленні, хибності впізнавання, обманах чуттів, перебудові мотиваційного компоненту сприймання.

Основні форми порушення сприймання: агнозії, псевдоагнозії при деменції, обмани чуттів, порушення мотиваційного компоненту сприймання.

1. Агнозії.

Агнозії – розлад впізнавання характеристик предметів та звуків.

Основні види:

Зорові агнозії – порушення впізнавання людиною предметів та їх зображень при збереженні нормальної гостроти зору (кольорові, предметні, знакові, просторові).

Тактильні агнозії – порушення впізнавання предметів на дотик (астерогноз), або у порушенні впізнавання частин власного тіла, порушення уявлень про схему тіла (соматоагнозія).

Слухові агнозії – порушення фонематичного слуху, що визначає здатність людини до розрізнення звуків мовлення.

Найчастіше проявляються при органічних ураженнях г/м. Говорять про зорові агнозії.

Ознаки агнозії:

• Впізнавання окремих ознак предметів при відсутності їх синтезу. Процес сприймання має характер відгадування. Чіткий опис деталей предметів, можливість їх відтворення на папері при відсутності впізнавання (чітко описують окремо форму, деталі предмета, можуть намалювати предмет, не впізнаючи його) (Кнопка – „Внутрі – трикутники, мабуть протоплазмова клітина”. Олівець – „Свіча, тут вже точно свіча” Літак – „Стрілка (хвіст літака), це балкон, але до чого тут стрілка з ніжками”)

• Порушення впізнавання малюнків при збереженні впізнавання геометричних фігур, доповнення незакінчених малюнків без його впізнавання.

• Ступінчастість впізнавання предметів. Нормальне впізнавання реальних предметів, гірше впізнаються моделі, ще гірше – малюнки предметів. Найгірше впізнаються силуетні, контурні та схематичні зображення. Для перевірки – експериментальне дослідження. Сприймання покращується при включенні предмета у змістовий фон, що характеризується конкретними подробицями, забарвленням. Навіть при впізнаванні силуетного зображення спостерігаються сильні сумніви щодо правильності своєї відповіді.

Отже, основними є порушення узагальнюючої смислової функції сприймання, т.б. зниження узагальнення. Можливими способами компенсації є вказівки та предмети (якщо експериментатор просить показати конкретний предмет – досліджувані безпомилково його показували).