3. Порушення самосвідомості.

Самосвідомість – відображення у свідомості людини суб’єктивних процесів та власної особистості в цілому.

Самосвідомість виникає на тлі свідомості пізніше в онтогенезі (до 18 років).

Основні критерії порушення самосвідомості:

• розлади усвідомлення свого „Я” як особистості;

• відсутність або викривлення усвідомлення суб’єктивної приналежності власних психічних актів.

Стан деперсоналізації – дереалізації

Синдром деперсоналізації – почуття змінності власних відчуттів, дій, думок, усвідомлення переживання втрати єдності власного „Я” (синдром дисморфобії)

В онтогенезі вперше зустрічається у старшому підлітковому віці.

Вікові особливості проявів деперсоналізації.

• до 3-х р. р. не проявляється;

• 3-6 р.р. – 11 типів деперсоналізації: - заміна „Я” іншим „Я” (називати іншим ім.’ям);

• порушення сприймання фізичної цілісності (окремі частини тіла здаються чужими);

• втрата статевої ідентифікації (хлопчик просить називати дівчинкою);

• 10-11 р.р. – окремі прояви у вигляді чуттєвої соматопсихічної деперсоналізації.

А.А.Меграбян: Види проявів деперсоналізації:

• соматопсихічна деперсоналізація: відчуття відчуженості, змінності власних тілесних відчуттів.

• аутопсихічна деперсоналізація: переживання зміни власних психічних процесів, втрата почуття „Я”. Переважають чуттєво-образні форми (чую, бачу, відчуваю), що проявляються у тривалому перевтіленні (у тварин), називанні себе від 3-ї особи, втраті єдності свого „Я” (називає себе одночасно у двох особах Я і Вона)

• аллопсихічна деперсоналізація (дереалізація): переживання зміненого сприймання оточення, що здається нереальним, зовнішній світ здається віддаленим, сірим. Супроводжується розладами пам’яті, станами „вже бачив”, „ніколи не бачив” (з 9-10 р.р.). У дошкіл. та молодшому шкіл. віці не зустрічається. У підлітковому віці розлади = розладам у дорослих. Чуттєвий та ідеаторний компоненти, часто із соматичним компонентом (себе не відчуваю, руки, ноги не свої). Найбільш вираженим є стан у юнацькому віці. При дереалізації хар-ні розлади не сприймання, а порушення суб’єктивного переживання, усвідомлення власних сприймань та відчуттів.

Стани деперсоналізації, дереалізації виникають при шизофренії, епілепсії, органічних захворюваннях, важких невротичних станах.

Розлади свідомості при алкогольній та наркотичній залежності.

Синдром залежності:

• Сильна потреба прийняти певну речовину;

• Зниження здатності контролювати кількість прийнятої речовини;

• Соматичні прояви синдрому відміни (абстиненції), при припиненні або зменшенні дози речовини;

• Ознаки толерантності відносно ефектів, що викликаються певною речовиною.

При вживанні психотропних речовин – розлади психічної діяльності із делірієм.

Алкоголь.

Психопатологічні ефекти – інтоксикації – від легкого сп’яніння (зниження критичності, розгальмованість, ейфорія), до роздратованості порушення координації рухів, до сомнолентності та коми, після виходу – принаймні часткова амнезія, зниження продуктивності діяльності, порушення пам’яті з емоційною тупістю.

У дитячому віці рідко хронічне вживання алкоголю, за виключенням абстиненції з делірієм.

Delirium tremens (DT) – біла гарячка (алкогольний абстинент). Виникає протягом 3-х днів після припинення вживання алкоголю. Характеризується появою зорових галюцинацій, триває 2-3 дні, при цьому можливі напади, втрата свідомості, інсульт, смерть.

Алкогольний делірій – абстинентна реакція крайного ступеня, виникає у людей, що страждають на алкогольну залежність, проявляється у вигляді сплутаності свідомості, затьмарення свідомості та застрашливих зорових галюцинацій.

Каннабіс (гашиш, маріхуана).

Делірій внаслідок інтоксикації каннабісом, психічні розлади із мареннями, галюцинаціями.

Види психозів при хронічній інтоксикації:

З переважанням деліріозного синдрому (сплутаність свідомості);

Галюцинози....

Амфетаміни (стимулятори)– оглушений стан свідомості.

Екстезі.

При вживанні часто проявляються соматичні скарги та психічні розлади – порушення концентрації уваги, порушення мислення та самосвідомості до синдромів дереалізації та деперсоналізації.

Кокаїн. Кокаїнова інтоксикація викликає галюцинації та марення. При передозуванні – стан ступору, глибокого сну кома. При синдромі відміни – психоз за типом делірію, що нагадує алкогольний психоз

Опіати – морфій, героїн.

Після передозування розвиваються порушення свідомості різного ступеня, від важких коматозних станів до перехідних синдромів, що можуть тривати тривалий проміжок часу.

При гострому отруєнні барбітуратами – сонливість, що переходить в оглушений стан та більш важкі стани порушення свідомості, іноді сноподібне затьмарення свідомості, що супроводжується неспокоєм, деліріозні та агентивні явищами, порушеннями серцево-судинної та дихальної діяльності.

Аментивний синдром (аменція) – найбільш глибокий ступінь затьмарення свідомості, що виникає переважно у зв’язку із тривалим захворюваннями, інфекціями, інтоксикаціями,, які виявляють виснажливу дію.

Характерні – дезорієнтація у часі, просторі та власній особистості, порушення психічних процесів, уривчастість суджень, відсутність продуктивного контакту. Найважчий ступінь „гостре марення” як результат септичного ураження мозку.